Постанова № 59573153, 02.08.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 02.08.2016 Справа № 554/5361/16-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 серпня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого судді - Антонова С.В.,

секретаря - Плаксюк І.Ю.,

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Азарян К.І.,

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Полтавського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Полтавського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку їй пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії, починаючи з 1 січня 2016 року, виходячи з розрахунку 84 % від суми місячної (чинної) заробітної плати,у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників, згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (№1789-ХІІ) та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказала, що у лютому 2009 року їй відповідачем призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (1789-ХІІ), тобто у редакції, яка була чинною на момент призначення пенсії. Розмір пенсії обчислений у розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати позивача, до якої включені всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем її звернення за призначенням пенсії.

Із 20.09.2011 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Полтавської області за власним бажанням (ст. 38 КЗпП), у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», про що повідомлено відповідача. Призначена пенсія позивачу перерахована в розмірі 84 % від суми її місячної заробітної плати у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників з урахуванням фактично отримуваних нею виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи.

10.06.2016 року позивач звернулася до відповідача з відповідною заявою про перерахунок її пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (1789-ХІІ) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 та довідки прокуратури Полтавської області про чинний розмір заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників - начальника відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Полтавської області.

Рішенням Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 14.06.2016 року №30 їй було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Обгрунтовуючи вказане рішення, відповідач послався на пункт 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за № 213, яким передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». У рішенні управління також зазначено, що починаючи з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Такі дії позивач вважає протиправними, оскільки відповідачем не дотримано вимог законодавства, які були чинними на час призначення пенсії (16.08.2004 року), а саме: ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (№2663-ІІІ), у зв'язку з чим порушено її конституційні права.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, прохала їх задовольнити, пояснення надала аналогічні до змісту позовної заяви.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях, що містяться у матеріалах справи. Вказала, що ОСОБА_1, пенсію призначено за вислугу років, відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Тобто, з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, вищезазначеним Законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

В ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» зазначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури встановлювався п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій» №865 від 31.05.2000 року, який виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати,особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів. Таким чином, Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області діяло в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові та в запереченні проти цього позову обставини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що з лютого 2009 року відповідачем призначена пенсія за вислугу років у розмірі 84% від суми місячної заробітної плати позивача у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників з урахуванням фактично отриманих виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення ОСОБА_1 з роботи.

Наказом від 20.09.2011 року ОСОБА_1 звільнена з посади начальника відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Полтавської області за власним бажанням (ст.38 КЗпП) у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням колегіального органу з призначення пенсій Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 14.06.2016 року № 30 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». Приймаючи таке рішення, відповідач послався на пункт 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 яким передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Починаючи з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Аналіз документів, поданих ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», зокрема довідки про заробітну плату №18-319/вих16 від 30.05.2016року, виданої Прокуратурою Полтавської області, свідчить про відсутність права заявника на перерахунок пенсії (а.с. 14).

Доводи, викладені у рішенні відповідача про відмову у перерахунку пенсії не відповідають вимогам закону, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років, призначену з лютого 2009 року згідно з ч. 1 ст. 50-1 «Про прокуратуру», пенсію було обчислено з урахуванням 84 відсотків від суми заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення мені пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років не залежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Так, відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому дійшов висновку, що внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166 внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається у розмірі 70% від суми заробітної плати, ця норма набула чинності з 01.05.2014 року.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2015 року, внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60% від суми заробітної плати. В подальшому за нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Однак, враховуючи, що пенсія позивачу призначена раніше, тобто до внесення змін у ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», та в подальшому виключення із Закону України «Про прокуратуру», норми вищевказаних Законів не підлягають застосуванню. Вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить із того, що згідно зі ст. 22 Конституцією України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тому, звуження змісту та обсягу права на перерахунок пенсії, шляхом позбавлення такого права у зв`язку із прийняттям нових законів, або внесення змін до чинних законів, як зазначено у відповіді відповідача, за вказаної статтею Конституції України не допускається.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачу протиправно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії в розмірі 84 % від суми заробітної плати із врахуванням довідки прокуратури Полтавської області №18-319/вих16 від 30.05.2016 року, оскільки, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції чинній на момент виходу позивача на пенсію, а тому, такі дії відповідача слід визнати неправомірними та зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії з врахування вищезазначеної довідки.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у відповідності до норми ч. 3 ст. 94 КАС України, тобто, у розмірі 551 гривня 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 86, 99, 100, 159-163, 167, 186 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Полтавського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов`язати Полтавське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 1 січня 2016 року, виходячи з розрахунку 84 % від суми місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Полтавської області №18-319/вих16 від 30.05.2016 року, у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (№1789-XII в редакції зі змінами від 27.03.2014 року № 1166-VII) та здійснити відповідні виплати без обмеженя розміру пенсії з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Полтавського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений за подання позовної заяви судовий збір в розмірі 551 гривня 20 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії через Октябрський районний суд м. Полтави.

Суддя С.В. Антонов