Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "01" червня 2009 р. по справі № 6/21/1-88
Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу
за позовом Підприємця ОСОБА_2, м.Ковель
до Ковельського госпрозрахункового ринку, м. Ковель
третя особа з самостійними вимогами на предмет спору: Підприємець ОСОБА_3, м. Ковель
про спонукання до укладення договору
та за позовом підприємця ОСОБА_3, м. Ковель
до Ковельського госпрозрахункового ринку
про спонукання до укладення договору
з участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2- підприємець, ОСОБА_4- представник
від відповідача: ОСОБА_5- представник Ковельського госпрозрахункового ринку.
третя особа: не прибув.
Суть спору:
Позивач- підприємець ОСОБА_2- звернулась до суду із позовною заявою та просить суд спонукати відповідача-Ковельський госпрозрахунковий ринок в місячний термін укласти з нею договір про надання у тимчасове користування торгової площі №678 розміром 6 кв. м. на Привокзальному ринку в м. Ковелі на новий строк-2006 рік.
На підставі заяви від 23.03.2009 року позивач уточнив позовні вимоги, що не суперечать вимогам ст. 22 ГПК України і просить спонукати відповідача- Ковельський госпрозрахунковий ринок укласти договір про надання у тимчасове користування торгову площу №288 розміром 6 кв. м. на Привокзальному ринку в м.Ковель на новий строк на 2009 -2010 рік.
В підтвердження позовних вимог підприємець ОСОБА_2 посилається на те, що з січня 2001 року по 31.12.2005 року як суб"єкт підприємницької діяльності орендувала торговий контейнер № 678 площею 6 кв.м. на підставі договору № 579.
28 листопада 2005 року без будь-якого попередження орендодавець розпорядився виставити біля торгової площі охорону та перешкоджає їй доступу до торгового місця.
30.11.2005р. та 01.12.2005р. ОСОБА_2 зверталась до Ковельського госпорозрахункового ринку із заявою про укладення договору про надання цієї торгової площі на новий строк . Водночас, орендововець відмовив у переукладенні договору.
В обгрунтування доводів про виникнення у відповідача обов'язку укладення договору оренди підприємець посилається на те, що відповідно до ст.777 Цивільного кодексу України як наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне перед іншими особами право на укладення договору на новий строк. Як наймач, вона належно виконувала обов"язки за договором : використовувала торгову площу за призначенням, не допускала її погіршення, оплачувала орендну плату, заборгованість за договором відсутня, дотримувалась санітарно-гігієнічних та інших умов договору.Факт перебування у договірних відносинах з відповідачем протягом 5-ти років не оспорююгься відповідачем, що підтверджує довідкою Ковельського госпрозрахункового ринку № 462 від 02.11.2005р., копіями договору оренди. Як на одну із підстав відмови у переукладенні договору позивач посилається на особливі відносини директора ринку ОСОБА_6 з підприємцем ОСОБА_3, з яким відповідач має намір заключити договір оренди на новий строк.
Відповідач - Ковельський госпрозрахунковий ринок у поданому на адресу суду відзиву № 51 від 24.02.2006р. та в судовому засіданні позовні вимоги не визнає.
В заперечення позову посилається на те, що в 2000 році до дирекції ринку з проханням щодо надання торгової площі для встановлення торгового контейнера на Привокзальному ринку звертався гр-н ОСОБА_3 Відповідно згоду на встановлення контейнера № 678 ( початковий номер 150) було надано ОСОБА_3, хоча й за домовленістю між ним та підприємцем ОСОБА_2 договірні відносини оформлено ринком з останньою. Всі питання, пов"язані із підприємницькою діяльністю з моменту укладення договору оренди , включаючи переміщення торгового контейнера на території ринку вирішувались з цим ОСОБА_3
Згідно п.п.1 договору № 579 від 20.01.2005р., термін дії якого закінчився 31.12.2005р. ринок надає Підприємцеві, а Підприємець приймає у тимчасове платне користування торгову площу для встановлення на ній належного підприємцю торгівельного контейнера, відповідно, будь-яких повідомлень про розірвання договору в односторонньому порядку, а тим більше вимоги про звільнення торгової площі підприємцем ОСОБА_2 до терміну закінчення дії договору зі сторони Ковельського госпрозрахункового ринку не було.
В п. 6.2 договору оренди, зазначено, що за зберігання і охорону майна Підприємця Ринок відповідальності не несе. Підприємець зобов'язаний організувати охорону власного майна, склавши окрему угоду з охоронною фірмою. Договір на охорону контейнера № 678 заключався з охоронною фірмою "Скорпіон-плюс" підприємцем ОСОБА_3
В п.1 договору № 579 від 20.01.2005р., проект якого пропонується позивачем до укладення на новий строк, предметом договору зазначено торгову площу для встановлення на ній належного підприємцю торгового контейнера № 678. В зв"язку з тим, що між підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник спір про право власності саме на контейнер № 678, що розташований на території Привокзального ринку в м.Ковелі. на торговому місці № 678 .
Підприємець ОСОБА_7 звернувся з позовом до Ковельського міськрайонного суду про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні торговим контейнером №6768 на привокзальному ринку в м. Ковелі.
В процесі розгляду даної справи було встановлено, що згідно рішення Ковельського міськрайонного суду від 07.02.06 року у справі №2-119/06 за позовом ОСОБА_3, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-Ковельський госпрозрахунковий ринок до ОСОБА_2 про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні торговим контейнером № 678 на Привокзальному ринку в м. Ковелі відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 13.04.2006 року у даній справі рішення Ковельського міськрайонного суду у справі №2/-119/06 залишено без змін.
За касаційною скаргою ОСОБА_3 ОСОБА_8 суд Закарпатської області на підставі ухвали від 12.12.07р. рішення Ковельського місьрайоннго суду від 07.02.06р. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 13.04.06р. залишено без змін.
Разом з тим, в судове засідання підприємець ОСОБА_3 подав заяву в порядку ст.26 Господарського процесуального кодексу України про вступ у справу в якості третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, оскільки вважає, що йому належить право на предмет спору.
Позивач за зустрічним позовом - підприємець ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, позовних вимог на вимогу суду не уточнив та не подав доказів надіслання на адресу Ковельського госпрозрахункового ринку проекту договору про надання у тимчасове користування торгової площі на 2009-2010 рік.
Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно вимог ст.16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.
Виходячи з вимог даної норми, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом.
Зазначена норма кореспондується із ст.20 Господарського кодексу України у відповідності до якої, права та законні інтереси субєктів господарювання та споживачів захищаються в т.ч. шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.
Цивільним законодавством передбачено (ст.627 ЦК України), що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства (ст.180 ГК України).
Згідно ст.3 ЦК України однією із основних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Згідно вимог ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Водночас, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 ЦК України).
Між тим, загальний порядок укладення договорів регулюється гл.53 Цивільного кодексу України та гл.20 Господарського кодексу України.
Згідно ч.8 ст.181 Господарського кодексу України зазначено, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обовязковим для сторін на підставі Закону, або сторона-виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжностей, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
При цьому, спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обовязковим на підставі Закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або, якщо сторони зобовязані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (ч.1 ст.187 ГК України).
Матеріалами справи встановлено, що підприємець ОСОБА_2 з січня 2001 року по 31.12.2005 року, як субєкт підприємницької діяльності орендувала торгову площу №678 розміром на 6.кв.м. на Привокзальному ринку в м. Ковель на підставі договору №579.
28.11.2005 року без будь-якого попередження орендодавець-Ковельський госпрозрахунковий ринок припинив дію договору №579 та відмовив в укладенні договору на новий строк на тій підставі, що Ковельським госпрозрахунковим ринком не було розпочато компанію по укладенню договорів про надання у тимчасове користування торговий місць (площ) з підприємцями на 2006 рік. та у звязку з тим, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникло спірне питання відносно права власності на контейнер ( лист за №498 від 17.12.2005 р. №15 від 19.01.06р.).
Слід зазначити, що рішенням Ковельського міськрайонного суду від 07.02.2006 р. за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_3, Ковельського госпрозрахункового ринку як третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог до ОСОБА_2 про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні торговим контейнером відмовлено.
Дане рішення набрало законної сили.
Як вбачається з зазначеного рішення Ковельського містькрайонного суду, судом було встановлено, що право власності на торговий контейнер №678 розміром 6.кв.м. належить ОСОБА_2
Згідно ст.. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обовязковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Водночас, Порядок організації та здійснення торгівлі на ринках регулюється Правилами торгівлі на ринках, затвердженими спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, МВС, Державної податкової адміністрації, Держстандартом від 26.02.02р. №57/188/84/105 (надалі Правил).
Як визначено п.13 Правил торговельне місце площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків, тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, візків (у т.ч. ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі, що затверджуються відповідно до законодавства.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 на даний час зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, що підтверджує Декларацією про доходи за період з 1.01 по 1.04 2009 р.
Згідно п.20 цих Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торгівельних місць на визначений термін укладає з нами письмову угоду, в якій рекомендується зазначити термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.
Слід зазначити, що позивачем- підприємцем ОСОБА_2 було дотримано загальний порядок укладення господарських договорів, визначений ст. 181 ГК України, а саме направлено на адресу відповідача Ковельського госпрозрахункового рику проект договору від 28.04.09р. у двох примірниках, про що свідчить підпис відповідача про його отримання ( вхідний номер 46 від 28.04.09р.).
Відповідачем- Ковельським госпрозрахунковим ринком, як це визначено ст..181 ГК України не було надіслано на адресу позивача заперечень та протоколу розбіжності щодо його умов.
Таким чином, зі сторони відповідача є ухилення від укладення договору про надання у тимчасове користування торгового місця
( площі) №288 розміром 6 м.кв. на 2009-2010роки.
Щодо форми та змісту правочину, викладеного позивачем у письмовій формі, то у суду не виникає сумнівів щодо відповідності його вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст..777 ЦК України, наймач, який належно виконує свої обовязки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.
Факт належного виконання підприємцем ОСОБА_2 умов попередніх договорів, зокрема договору №579 від 20.01.2005 року підтверджується довідкою Ковельського госпрозрахункового ринку №111 від 10.05.2006 року.
Враховуючи те, що між сторонами був укладений попередній договір №579 від 20.01.05 року з терміном дії до 31.12.2005 року та те, що на даний момент відсутні обставини, які перешкоджали укладенню між сторонами даного договору на 2009-2010 роки, суд приходить до висновку про задоволення позову та спонукання відповідача-Ковельський госпрозрахунковий ринок до укладення договору від 28.04.09ор. про надання у тимчасове користування торгового місця( площі) №288 розміром 6 м.кв. на 2009-2010 роки.
Як визначено п.2 ст.187 ГК України, день набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Щодо вимог третьої особи ОСОБА_3 про спонукання відповідача-Ковельський госпрозрахунковий ринок укласти з ним договір про надання у тимчасове платне користування торгову площу №678 на Привокзальному ринку м. Ковель на 2006 рік, з посиланням на ті обставини, що йому належить право власності на даний контейнер, то зазначені вимоги не підлягають до задоволення за таких підстав.
По перше, підприємцем ОСОБА_3 не підтверджено право власності на торговий контейнер №678 на Привокзальному ринку в м. Ковелі.
По друге, підприємцем не виконано вимоги ухвали суду від 27.04.09р. та не подано докази надіслання на адресу Ковельського госпрозрахункового ринку проекту договору про надання у тимчасове платне користування торгової площі на 2009-2010 роки та не дотримано вимог ст.181 ГК України щодо порядку укладення господарських договорів.
Оскільки, спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судові витрати слід покласти на нього.
Господарський суд, керуючись ст. ст.181,187 Господарського кодексу України, ст. 777 Цивільного Кодексу України, ст. ст.33,43,82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Зобовязати Ковельський госпрозрахунковий ринок (м. Ковель, вул.. Брестська, 2, код 01557420) в термін до 01.07.2009р. укласти з підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентиф. номер НОМЕР_1) договір про надання у тимчасове користування торгової площі №288 розміром 6 м. кв. на Привокзальному ринку в м. Ковелі строком на 2009-2010 рік на умовах в редакції договору від 28.04.09р.
3.Стягнути з Ковельського госпрозрахункового ринку (м. Ковель, вул.. Брестська, 2, код 01557420, р/р № 26009831 АППБ «Аваль», МФО: 30569) на користь підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентиф. номер НОМЕР_1, рахунок банківської установи відсутній) 102 грн. витрат по державному миту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.В задоволенні позову ОСОБА_3 до Ковельського госпрозрахункового ринку відмовити.
Суддя В.А. Пахолюк
Дата підписання повного тексту рішення 05.06.2009 р.
Дата набрання законної сили рішення суду 15.06.2009 р.
Судове рішення № 5956741, Господарський суд Волинської області було прийнято 01.06.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 6/21/1-88. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: