Ухвала суду № 59566842, 10.08.2016, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1303/16-к

УХВАЛА

10 серпня 2016 р. м.Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.,

з секретарем Назаренко А.В.,

за участю:

прокурора Супруна М.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6

при розгляді у відкритому судовому засіданні в м.Марганець в залі суду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання, підтримане його захисником ОСОБА_5 про заміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Клопотання обґрунтував тим, що протягом місяця йому необхідно пройти обстеження та підтвердити інвалідність. В іншому випадку, група буде знята і він буде позбавлений можливості отримувати необхідну соціальну допомогу по інвалідності.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_2 з тих підстав, що обвинуваченим та його захисником не надано ніяких документів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні, і крім того, ризики, передбачені ст.177 КПК України не зникли, а саме: обвинувачений ОСОБА_7, перебуваючи на свободі, може ухилитися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні

Потерпілий ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_7

Обвинувачений ОСОБА_3, його захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_8 висловили думку про необхідність заміни обвинуваченому ОСОБА_7Є запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш мякий запобіжний захід.

Зясувавшидумки учасників судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 з таких підстав.

27 липня 2016 року під час підготовчого судового засідання суд розглянув та відмовив у задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про обрання ним запобіжного заходу, не повязаного з тримання під вартою, та продовжив їм строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 вересня 2016 року з тих підстав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Суд оцінив імовірну можливість продовження обвинуваченими протиправної поведінки у подальшому, а також те, що вони, перебуваючи на свободі, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні.

У звязку з тим, що за два тижні ситуація не змінилася, ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зникли, суд не вважає за можливе змінити міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2

Окрім того, стороною захисту в підготовчому судовому засіданні надано Форму індивідуальної програми реабілітації ОСОБА_2, від 25.08.2015 року, в якій зазначено групу інвалідності ІІІ, а також термін її дії з 01.08.2015 р. до 01.08.2016 року. Тобто, твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що йому потрібно підтвердити свою групу інвалідності до початку вересня 2016 року нічим не підтверджена.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 369, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2Ю про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М.Нанічкіна