Рішення № 59566666, 03.08.2016, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/810/16-ц

Провадження № 2/177/608/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 серпня 2016 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваль Н. В.

за участі: секретаря Зборівської І. С.,

секретаря судового засідання Зборівської І.С.

представника позивача ОСОБА_1Л

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, в обґрунтування якого зазначив, що він з 19.12.1997 року перебував у шлюбі з відповідачем, який 17.09.2012 року розірвано.

Він є власником будинку № 3 по вул. Щорса в с. Марянівка Криворізького району Дніпропетровської області. Крім нього в будинку зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_4 та малолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. З грудня 2009 року сторони однією сімєю не проживають, спільне господарство не ведуть, з цього часу відповідач забрала свої речі та виїхала з будинку в Кривий Ріг, вул. Тополина, 3/4 С., де проживає без реєстрації.

Відповідач самостійно зніматися з реєстрації відмовляється, комунальні платежі не сплачує, що обмежує право власності позивача на його домоволодіння, не дає можливості вільно користуватися, володіти та розпоряджатися своїм майном, тому просить визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме: будинком № 3 по вул. Щорса в с. Марянівка, Криворізького району Дніпропетровської області та стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2, в судовому засіданні, позов не визнав, заперечуючи проти задоволення вимог позивача, оскільки рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.06.2016 року ОСОБА_4 та її неповнолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 вселені в домоволодіння № 3 по вул. Щорса в с. Марянівка Криворізького району Дніпропетровської області. Тому, просить відмовити позивачу у задоволені позову.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, розглянувши матеріали справи, давши оцінку доказам, наданим позивачем в обґрунтування своїх вимог, та відповідачем в заперечення позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних законних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

За змістом ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в шлюбі з 19 грудня 1997 року, який розірваний на підставі рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 17.09.2012 року, в якому зазначено, що шлюбні відносини вони не підтримують з грудня 2009 року (а.с. 6).

Позивачу ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право власності САС № 732989 від 28.07.2010 року виданого на підставі рішення виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 05.07.2010 року № 125, на праві власності належить житловий будинок № 3 по вул. Щорса в с. Марянівка Криворізького району Дніпропетровської області, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с 5).

Як зазначив в позовній заяві позивач, у житловому будинку за адресою Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Марянівка, вул. Щорса, 3, зареєстровані: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак фактично проживають ОСОБА_3, його дружина ОСОБА_6 та діти дружини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується актом складеного депутатом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області ОСОБА_9 (а.с. 8).

Факт реєстрації в спірному житловому будинку ОСОБА_4 та малолітньої доньки сторін ОСОБА_5П,, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджується також витягом з погосподарської книги (а.с. 20-24).

На даний час ОСОБА_4 разом з дочкою ОСОБА_5 фактично проживає без реєстрації за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Тополина, 3/4, що вбачається з акту ТОВ «Сіті-Сервіс КР» від 17.02.2015 року (а.с. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 405 ЦК України передбачено, що у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом, член сімї власника житла втрачає право на користування цим житлом.

Відповідно до ч.1 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 12 квітня 1985 року Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України, у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо), суд може продовжити пропущений строк.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло… Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Як вбачається, відповідач ОСОБА_4 не проживає в спірному домоволодінні, не з власної волі, а тому, що позивач по справі, чинить їй перешкоди у користуванні житловим приміщенням, у звязку з чим відповідач була змушена піти зі свого місця проживання та реєстрації разом з неповнолітньою донькою, про що в судовому засіданні зазначив представник відповідача та підтверджено рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.06.2016 року яким відповідач ОСОБА_4 та її неповнолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 вселені в домоволодіння № 3 по вул. Щорса в с. Марянівка Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 32-33), а отже вимоги позивача щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 405 ЦК України, ст. 156 ЖК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: