Ухвала суду № 59558240, 18.03.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 309/1887/15-к

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18.03.2016 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Стана І.В.,

суддів Феєра І.С., Мишинчук Н.С.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

та учасників судового розгляду : прокурора Сирохман Л.І.,

апелянта ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 11-кп/777/158/16, відомості про кримінальне правопорушення в якому 14.04.2015 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015070050000504, за апеляційними скаргами, які подали прокурор Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_4 (далі прокурор) та ОСОБА_2 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 14 грудня 2015 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Яблунівка, вул. Незалежності, 82, Хустського району Закарпатської області, гр. України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, не працюючий, раніше не судимий,

визнаний винннм і йому призначено покарання :

- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 850 гривень ;

- за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років ;

- за ч. 2 ст. 263 КК України у виді арешту на строк три місяці.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 визначено рахувати із дня його затримання - 23 квітня 2015 року. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задоволено частково. Ухвалено стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 50000 гривень у відшкодування моральної шкоди та 8190,51 гривень у відшкодування матеріальної шкоди і на користь держави судові витрати в розмірі 122,76 гривень за проведення судової експертизи холодної зброї.

Речові докази:

- диск «DVD-R», який містить файл відеозапису події, що відбулася 13.04.2015 року по вул. Незалежності № 13 у с. Яблунівка Хустського району залишено на зберіганні у матеріалах кримінального провадження;

- одяг (кофту, штани і калоші), вилучений під час обшуку в будинку № 82 по вул.. Незалежності в с. Яблунівка Хустського району повернуто власнику ОСОБА_2;

- кастет, вилучений у тому ж місці знищено.

Згідно вироку, ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

13 квітня 2015 року о 8-й годині 30 хвилин, ОСОБА_2, у стані алкогольного спяніння, знаходячись біля магазину, що розташований по вул. Незалежності, 13, у селі Яблунівка Хустського району, підійшовши до потерпілого ОСОБА_6 умисно ліктем із розмаху наніс йому один удар в обличчя, який, не втримавшись на ногах, упав на землю, де ОСОБА_2 наніс йому два удари ногою по тілу та удар рукою в обличчя, чим завдав потерпілому легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоровя чи незначної втрати працездатності.

13 квітня 2015 року о 23-й годині, ОСОБА_2, у стані алкогольного спяніння, продовжуючи злочинні дії, знаходячись у будинку № 8 по вул. Незалежності в селі Яблунівка Хустського району, під час суперечки на кухні, що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин із потерпілою ОСОБА_5, схопив її за руку й умисно наніс їй декілька ударів кулаком в обличчя, від яких вона впала на підлогу і трималась за одяг обвинуваченого, який у такому положенні витягнув її в коридор, де наніс їй декілька ударів ногами в обличчя та черевну порожнину, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження.

22 квітня 2015 року приблизно о 14-ій годині 30 хвилин у ході проведення санкціонованого обшуку в підсобному приміщенні будинку № 82 по вул. Незалежності в с. Яблунівка Хустського району, за місцем проживання ОСОБА_2, виявлено та вилучено кастет, який він у 2010 році виготовив кустарним способам, і який носив при собі в кишені одягу без передбаченого законом дозволу.

В а п е л я ц і й н и х с к а р г а х :

- прокурор вказує на те, що вирок є незаконним у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що потерпілий ОСОБА_6 під час розгляду справи давав показання з обставин вчинення щодо нього злочину, однак судові дебати 11.12.2015 року були проведені за відсутності потерпілого ОСОБА_6, у звязку із чим останній був позбавлений права висловлювати свою думку в частині призначення ОСОБА_2 покарання й із питань заподіяння йому матеріальної та моральної шкоди. Крім того, вказує на те, що судом були порушені вимоги ст. 374 КПК України, а саме: у вступній частині вироку не зазначено про присутність потерпілого ОСОБА_6. Просить вирок скасувати та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції ;

- обвинувачений ОСОБА_2 вказує на те, що вирок є незаконним. Посилається на те, що потерпіла ОСОБА_5 першою нанесла йому качалкою два удари по плечах і третій по потилиці, а він, у відповідь вирвавши качалку наніс два удари долонею по обличчю. Оскільки потерпіла ОСОБА_5 тримала його рукою ззаду за светр, він, вириваючись потягнув її за собою у звязку із чим вона, перечепившись за поріг упала обличчям униз на сходи. Побачивши, що потерпіла плаче підняв її зі сходів, заніс до будинку, де поклав на диван і де залишив, направившись додому. У звязку з нанесеним йому ударом отримав струс мозку. Під час досудового слідства йому було надано захисника, який не зявлявся на допити, не перевіряв показання, які слідчий записував у протоколі. Під час розгляду справи потерпіла кожного разу змінювала показання. Під час розгляду справи суддя не слухав його, допустив упередженість та однобічність. Крім того, посилається на те, що суд критично та упереджено поставився до даних ним показань, поклавши в обґрунтування висновків у вироку показання написані слідчим, що суд не врахував те, що при проведенні в нього 22.04.2015 року обшуку були порушені вимоги ст. ст. 13, 87, 234 КПК України, оскільки обшук проводився без санкції, понятих було запрошено в кінці обшуку, після того як він добровільно видав кастет, який не мав відношення до подій, що відбулись 13.04.2015 року. Також вважає, що судом були порушені вимоги ст. 95 КПК України, заявлене ним клопотання про допит свідків, які могли б надати важливі для правильного вирішення справи покази судом було необґрунтовано відхилено, інші докази на які міститься посилання у вироку судом не були перевірені. Крім того, посилається на те, що події, за яких він наніс по декілька ударів потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5, останні самі і спровокували. Потерпілий ОСОБА_6 допустивши зіткнення з велосипедом, яким він керував, покинув місце події. Тому він наніс йому декілька ударів. У час скоєння злочинів був тверезим. Просить вирок скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення учасників процесу: апелянта ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3, які вважали вирок незаконним та необґрунтованим, і просили його скасувати із призначенням нового розгляду справи в місцевому суді ; прокурора, який підтримав подану прокурором Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_4 апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення.

Так, відповідно до ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України судове рішення (вирок), який ухвалюється іменем України, є найважливішим актом правосуддя в кримінальних справах, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, у тому числі ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням, передбачених цим Кодексом, вимог щодо кримінального провадження, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, з наведенням у ньому належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. У мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою зазначаються : формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення ; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви не врахування окремих доказів ; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення ; обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання ; мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановленні стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому ; підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду ; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Відповідно до п. п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в складеному слідчим і затвердженому прокурором обвинувальному акті має міститись виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Колегія суддів уважає, що при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_2 судом першої інстанції допущена неповнота та поверховість при дослідженні його фактичних обставин ; постановлений вирок містить істотні недоліки, у звязку із чим його не можна визнати законним та обґрунтованим, що під час розгляду справи не дана належна оцінка обвинувальному акту, що призвело до порушення права особи на захист. Тому апеляційні скарги у частині незаконності та необґрунтованості вироку підлягають до задоволення з таких підстав.

Так, дослідивши викладені в обвинувальному акті відомості колегія суддів прийшла до висновку, що у вказаному вище процесуальному документі не зазначено формулювання обвинувачення, яке слідчий та прокурор вважали встановленими ( т. 1, а. с. 196 - 203 ).

Вказані порушення вимог кримінального процесуального закону колегія суддів вважає істотними, такими, що призвели до порушення права особи на захист і такими, що тягнуть скасування судового рішення.

У мотивувальній частині вироку не викладений стислий зміст показань підозрюваного ОСОБА_2 щодо часу, місця та обставин, за яких скоєно передбачені ч. 1 ст. 125 і ч. 1 ст. 121 КК України й інкриміновані йому кримінальні правопорушення, а також щодо інших обставин вчинення інкримінованих йому діянь.

Визнавши ОСОБА_2 винним у скоєнні передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України кримінального правопорушення суд у мотивувальній частині вироку не зазначив час, місце та обставини, за яких він без передбаченого законом дозволу носив холодну зброю.

Встановивши, що передбачені ч. 1 ст. 125 і ч. 1 ст. 121 КК України кримінальні правопорушення ОСОБА_2 скоїв у стані алкогольного спяніння та визнавши обставиною, що обтяжує його покарання вчинення цих злочинів у стані алкогольного спяніння, суд у мотивувальній частині вироку не послався на будь-які докази, які підтверджують висновок суду в цій частині.

Визнавши обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_2 наявність на утриманні матері похилого віку, суд у вироку не вмотивував висновок на підставі чого прийшов до такого переконання, не врахував, що ОСОБА_2 не працює і проживав окремо від матері в іншому населеному пункті.

Стягнувши зі ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5 8190,51 гривень у відшкодування матеріальної шкоди суд у мотивувальній частині вироку не послався на докази, які підтверджують зазначений вище розмір завданої матеріальної шкоди.

Підлягають до ретельної перевірки, відповідної оцінки та належного вмотивування і доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що у час скоєння злочинів був тверезим, що удари потерпілій ОСОБА_5 наносив у відповідь на її неправомірні дії ; остання тяжке тілесне ушкодження отримала внаслідок падіння ; при проведенні обшуку за місцем його проживання були порушені вимоги ст. ст. 13, 87, 234 КПК України ( обшук проводився без санкції, понятих було запрошено в кінці обшуку, після того як він добровільно видав кастет);

клопотання про допит свідків, які могли б надати важливі для правильного вирішення справи покази судом було необґрунтовано відхилено ; події, які мали місце за участі потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5, останні самі й спровокували ; потерпілий ОСОБА_6 допустивши зіткнення з велосипедом, яким він керував, покинув місце події у звязку із чим він наніс йому декілька ударів.

Отже, судом першої інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке колегія суддів апеляційного суду Закарпатської області не може виправити, використовуючи свої повноваження, що у свою чергу, відповідно до ст. ст. 412,415 КПК України, є підставою для скасування вироку із призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції в іншому складі зі стадії підготовчого судового засідання.

Відповідно до положень ч. 2ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанціїне вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

Тому доводи апеляційних скарг, які подали прокурор Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та апелянт ОСОБА_2 про незаконність вироку в зв'язку з недотриманням вимог кримінального процесуального закону підлягають до ретельної перевірки, відповідної оцінки та належного вмотивування під часнового судового розгляду в суді першої інстанції, визнаються частково обґрунтованими.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно розглянути матеріали кримінального провадження, дати належну оцінку предявленим сторонами обвинувачення та захисту доказам у їх сукупності і прийняти рішення з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.

При вирішенні питання у частині запобіжного заходу, колегія суддів враховує положення ст. 419 КПК України, а також ст. 177, 194 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, зокрема, ризики того, що, перебуваючи на волі, апелянт ОСОБА_2 може переховуватися від суду ; незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Матеріали кримінального провадження, на переконання колегії суддів, дають підстави також вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_2, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Вказані вище висновки підтверджуються даними про особу апелянта ОСОБА_2, який раніше притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, у тому числі за злочини, поєднані з застосуванням насильства, негативно характеризується за місцем проживання (зловживає алкогольними напоями), на шлях виправлення та перевиховання не став. При прийнятті рішення колегія суддів враховує й те, що один із інкримінованих ОСОБА_2 злочинів відповідно до ст. 12 КК України є тяжким.

Вказані вище обставини в їх сукупності виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою, дають підстави для продовження строку його тримання під вартою.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує, що учасниками кримінального провадження не оспорюється обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Тому запобіжний захід щодо ОСОБА_2, з урахуванням наведеного вище, слід залишити попередній тримання їх під вартою, строк його тримання під вартою продовжити на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги, які подали прокурор Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_2, задовольнити частково.

Вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 14 грудня 2015 року щодо ОСОБА_2, скасувати, і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції в іншому складі.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 продовжити до 17 травня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: