Рішення № 59557259, 05.08.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5795/16-ц

пр. № 2/759/3328/16

05 серпня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -Величко Т.О.

при секретарі - Самайді А.В.

Нечипорук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визнання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визнання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини . В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач вказував, що є сином ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що шлюб між його батьком та його матр"ю було розірвано у 1982 році, коли позивачу було чотири роки. Позивач вказував, що його батько більше сім"ї не мав та все життя не цікавився ним. Позивач вказував, що його виховував другий чоловік матері. Позивач вказував, що коли став дорослий сам розшукав свого батька та налагодив із ним стосунки, вони стали дзвонити один одному періодично та зустрічатися, у тому числі на всі родинні свята. Він неоднаразово поводив час з ним та його матір"ю, приходив до них у гості, завжди охайо вилядав, завжди приходив із квітами, цукерками та шапанським. Позивач вказував, що його батько був самостійною людиною, який мав своє життя, свої уподобання та хоббі та по натурі був однаком, що і призело до розірвання шлюбу з його матір"ю. Вказував що, вони спілкувалися по мірі необхідності за бажанням батька згідно його настрою, один в одному телефонували та зустрічалися. Позивач вказував, що в липні 2015 року по телефону його батько повідомив йому, що хворіє, на запитання чи потрібна допомога, відповів, що все добре нічого не потрібно. Позивач вказував, що коли тривалий час його батько не виходив на зв"язок, та не відповідав на його телефонні дзвонки, позивач через деякий час почав його шукати. Але за місцем його проживання двері ніхто не відчиняв, та не відчиняючи двері сусідка з квартри № 27 у будинку де проживав його батько повідомила, що батько помер. Позивач вказує, що не розуміє з яких причин, відповідачка не повідомила його матір та його про смерть батька, та не надала можливості попрощатися із батьком належним чином, хоча знали про його існування його двоюрідні сестра та брат. Позивач вказує, що в то же день він звернувся до Відділу РАГС та отримав свідоцтво про смерть свого батька, звернувшись до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори він дізнався, що відкрито спадкову праву за заявою рідної сестри батька ОСОБА_3. Позивач вважає, що відповідачка свідомо приховала смерть його батька від нього та мала на меті заволодіти спадковим майном, а саме квартирою АДРЕСА_3. Позивач вказував, що є не заможною людиною, мае житло у центрі м.Києва та не розраховував на житло батька, але такий вчинок відповідача щодо приховання факту смерті його батька, змусило його звернувся 31.03.2016 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Згідно Постанови державного нотаріуса від 31.03.2016 року, йому було відмовлено у порядку ст.ст.1269,1270 ЦПК України, а тому просить суд позов задовольнити.

В судовому засідані позивач, представник позивача позов підтримали на підстав поданих письмових доказів з урахуванням пояснень свідка.

В судовому засіданні предствник відповідача проти позову заперечувала, надала письмові заперечення проти позову ( а.с.71-73) та докази, на які посилаються в запереченях проти позову ( а.с.74-83), вказували, що спадкодавець був гарним батьком для позивача, що після того, як мати позивача вдруге вийшла заміж, віччим позивача наполягав із погрозами на припинення спілкування спадкодавця із сином, а в подальшому спадкодавця було позбавлено батьківських прав щодо позивача. Відповідач вказувала, що коли позивач вирос він почав спілкуватися із батьком, але дуже рідко. Відповідач вказувала, що з 2010 по 2015 року у спадкодавця почалися проблеми із здоров"ям, він хворів не міг пересуватися, що відповідачч доглядала за хворим братом, купувала йому ліки, допомогала купувати харчі. Вказувала, що залишала свої справи,аби доглядати за хворим братом. Вказувала, що жодного разу позивач та його матір не поцікавилися здоров"ям свого батька, колишнього чоловіка, не приймали участі у його догляді та лікуванні. Вказували, що спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_5 від церозу печінки. Відповідач вказує, що у неї не було телефонного номера сина спадкодавця або його колшньої дружини, після смерті її брата, його телефон було вилучено працівниками міліції, а тому вона не мала можливості повідомити позивача про смерть його батька. Відповідач також вказує, що спадкодавця було позбавлено батьківських прав щодо позивача, та його віччим його всиновив, а тому позиввач втратив право на спадкування майна свого біологічного батька. Відповідачка також вказує, що в 2013 році була сварка між спвадкодавцем та позивачем, щодо квартри спадкодавця, але звідки їй відома така інформація відповідвач не повідомила, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа: Головне управління юсьиції у м. Києві надіслали пояснення до справи ( а.с.90,91).

Суд заслухавши пояснення позивача, представника відіповідача, пояснення свідка дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4, що підтверджено Свідоцтвом про її смерть ( а.с.5).

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_4, заповіту не складав.

Судом встановлено, що згідно Постанови державного нотаріуса від 31.03.2016 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв»язку із пропуском звернення із заявою про прийняття спадщини ( а.с.18).

Судом встановлено, згідно Свідоцтва про народження позивача ( а.с.6) баьками ОСОБА_5 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Судом встановлено, що з матеріалів справи не вбачається, що спадкодавця було позбавлено батькіських прав відносно позивча, та що позивача було усиновлено іншою особою, такі докази відповідачем до суду не подано, та не повідомлено про підстави звільнення від доказування у порядку ст. 61 ЦПК України.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_8, яка є мітір"ю позивача, яка повідомила, що причиною розірвання їх шлюбу із спадкодавцем був його характер одинана, який витрачав кошти на свої хобі. Вказувала, що відповідач не цікавився життям сина в період його дитинства та підросткового життя. Вказувала, що дійсно коли позивач став дорослий він сам розшукав батька та запропонував поновити спілкування. Вказувала, що спадкодавець дійсно на всі родинні свята приїздив до них додому, завжди був гарно вдягнутий з квітами та шампанським, завжди у гарному настрою, був задоволений життям. Ніколи не скаржився на свій стан здоров"я, що йому приписана дієта та куштував приготовлені на свята страви, не зовсім дієтичні, також вживав алкогольні напої. А тому у них і не виникало питань, що спадкодавець хворіє на якісь захворювання.

Судом встановлено із матеріалів справи, що дійсно спідкодавець та позивач почали спілкуватися за ініціативою позивача коли він став дорослим.

Доказів про погрози віччима позивча, або самого позивача спадкодавцю щодо припинення спілкування із спадкодавцем, або спорів щодо майна спідкодавця, з боку відповідача суду не подано.

Відповідач визнала ті обставини, що їй не було відомо номер телефону позивача та його матері, а тому вона не мала можливості повідомити позивача про смерть батька.

Також відсутні докази у справі, що відповідач згідно своїх захворювань був у безпорадному стані не міг пересуватися самостійно та потребував сторнього догляду, і що саме це робила відповідач.

Згідно письмових доказів поданих до справи відповідачем (а.с.75-77,80) виписки із медичної карти амбулаторного хворого за 2010-2015 рік судом встановлено, що спадкодавець хворів на хронічний гепатит 1 ст.та йому було признчене лікуванння та дієта. Згідно доказів наданих відповідачем , (78-79) останньою в червні 2014 року та у січні 2015року було придбано медичні препарати для лікування спадкодавця.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі зазначеного аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, та надані позивачем пояснення по справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку щодо задоволення позову в повному обсязі, як такого, що знайшов своє повне підтвердження в ході судового розгляду та вважає причини пропуску для подання заяви до нотаріальної контори позивачем поважними і достатнім строк для подання заяви про прийняття спадщини в два місяці після набрання чинності рішенням суду.

Керуючись ст. 10, 11,57- 60, 212-218,294,ЦПК України, ст.1272 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 додатковий строк достатній для подання до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, який був пропущений, з поважних причин,яке залишилася після смерті його батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1,ідентифікаційний номерНОМЕР_1, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3,зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 551грн.21 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з часу його проголошення у разі відсутності осіб, протягом десяти днів з часу отримання копії рішення суду. Для відповідача протягом десяти днів з часу залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду.

Суддя: Т.О. Величко