Постанова № 59555926, 27.07.2016, Летичівський районний суд Хмельницької області

Копія

Cправа № 678/20/16-а

Провадження № 2-а-678-26/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року смт. Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді за участю секретаря позивача представника відповідача Лазаренка А.В. Непийводи Л. Д. ОСОБА_3 Лебедюка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Летичів справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про скасування рішення та зобов'язати поновити виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 05.04.2016 року № 3742 про призупинення виплати йому пенсії з 01.04.2016 року, а також стягнення з нього надміру виплачену пенсію за період з 07.11.2015 року по 28.12.2015 року та з 01.01.2016 по 31.03.2016 року в сумі 15296,35 грн. протиправним та скасувати їх.

Зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області поновити йому виплату пенсії з 01.04.2015 року у призначеному розмірі 3252,31 грн. та стягнути з відповідача суму недоотриманої пенсії за період з квітня по червень 2016 року у розмірі 9750 грн. та сплачений ним судовий збір в сумі 551,21 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що з 23.04.2014 року йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 3252,21 грн.. Проте, з 21.07.2014 року він був призначений на посаду заступника начальника СВ Летичівського РВ УМВС України (за конкурсом), відповідно до наказу начальника УМВС України в Хмельницькій області від 30.07.2014 року № 179 о/с та присвоєно 13 ранг державного службовця.

06.11.2015 року він був звільнений з даної посади відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України по переводу на посаду заступника начальника СВ Летичівського ВП ГУНП з 07.11.2015 року, про що був винесений наказ начальника ГУНП в Хмельницькій області № 1 від 07.11.2015 року.

06.04.2016 року на його адресу ГУ ПФУ в Хмельницькій області було направлено повідомлення про термінове повернення ним на рахунок ГУ ПФУ переплачену пенсію в сумі 15296,35 яка утворилася за період з 07.11.2015 року по 28.12.2015 року та з 01.01.2016 року по 31.03.2016 рік.

Не погоджуючись з рішенням ПФ ОСОБА_3 20.04.2016 року звернувся до відповідача зі скаргою з проханням усунути допущені ним порушенням, однак листом від 05.05.2016 року № 279/л-8 у задоволенні скарги було відмовлено, тому ОСОБА_3 звернувся в суд із даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити, позов у частині стягнення з ПФ судового збору просить залити без задоволення. Представник відповідача Лебедюк М.В. в судовому засіданні заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі, оскільки при прийняті рішення про призупинення виплат пенсії та стягнення надміру виплаченої пенсії ОСОБА_3 не порушено жодну норму матеріального права, тому рішення ПФ є правомірним та не підлягає скасуванню.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 23.04.2014 року ГУ ПФ України в Хмельницькій області була призначена пенсія, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за вислугу років в розмірі 3252,31 грн., що підтверджується повідомленням про призначення пенсії ГУ ПФУ в Хмельницькій області № 2105 від 15.05.2014 року.

Відповідно до наказу начальника МВС України УМВС України в Хмельницькій області № 179о/с від 30.07.2014 року ОСОБА_3 призначено на посаду заступника начальника слідчого відділення Летичівського РВ УМВС (за конкурсом) з 21.07.2014 року, присвоївши 13 ранг державного службовця, а з 06.11.2015 року наказ № 294о/с від 06.11.2015 року звільнено згідно п.5 ст. 36 КЗпП України за переведенням до Національної поліції.

Наказом т.в.о. начальника НП ГУНП в Хмельницькій області № 1 о/с від 07.11.2015 року ОСОБА_3, державного службовця 13-рангу, з 07 листопада 2015 року призначено заступником начальника СВ Летичівського ВП ГУНП.

Повідомленням від 06.04.2016 року № 1173 управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ в Хмельницькій області довело до відому ОСОБА_3, що оскільки він за період часу з 07.11.2015 року по 28.12.2015 року та з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року одночасно отримує пенсію та працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії у порядку та умовах передбачених Законом України «Про державну службу» утворилася переплата пенсії в сумі 15296,35, яку він має терміново повернути.

Не погоджуючись з діями відповідача позивач 20.04.2016 року звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області зі скаргою про поновлення виплати пенсії та скасування рішення про нарахування переплати пенсії в сумі 15296,35 грн..

Однак листом від 05.05.2016 року № 279/л-8 ГУ ПФУ в Хмельницькій області ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні скарги посилаючись на внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року № 900-VII, яким внесено зміни: до п. 3 Прикінцевих положень Закону від 02.03.2015 року № 213- VII відповідно до якого виплата пенсії особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Національній поліції за 29,30 та 31 грудня 2015 року здійснено в повному обсязі; змін до ст.. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до якого призначені пенсії/щомісячне грошове утримання не виплачуються, при звільненні з роботи виплати пенсії поновлюються. Крім того ОСОБА_3 не повідомив вчасно орган пенсійного забезпечення про обставини, що спричинили зміну розміру пенсії або припинення її виплати відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

Абзацом 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах,

передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну

службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Оскільки на час призначення ОСОБА_3 пенсії, займана ним посада давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим положення наведеної статті щодо припинення виплати пенсії підлягали застосуванню.

Водночас, пунктом 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

З цього часу особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», за наявності права на пенсію, пенсія призначається лише відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 01 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Отже, суд приходить до висновку, що з 01 червня 2015 року виплата пенсії призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підлягає відновленню.

В Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VІІІ з змінами внесеними Законом України від 23.12.2015 № 900-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», який є чинним, зокрема, в пункті 3 розділу III (Прикінцеві положення) зазначено - обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Національної поліції. Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.

Згідно з приписами частини першої статті 58 Конституції України - закони й інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Конституція України має вищу юридичну силу, нормативно-правові акти повинні відповідати їй.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності тільки за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи (абзац другий пункту 2 Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2000 КСУ від 19 квітня 2000 року). Мета принципу незворотності - блокувати ущемлення прав і свобод людини з боку держави. Така направленість тлумачення цього принципу робить його однією з важливих гарантій захисту від свавілля з боку влади, безпеки людини як громадянина, довіри до державних інституцій. Надання зворотної сили законам суперечить духу правової держави.

Закон № 213-УІІІ, як і інші численні законодавчі акти, складається з двох структурних складових (частин): перша - основна, змістовна частина, що містить норми права, які мають бути інтегровані у відповідні законодавчі акти; друга - прикінцеві положення, які відповідають за процесуальний механізм імплементації першої складової. Після набрання чинності Законом № 213-VIII його основна, змістовна частина втрачає чинність, адже його приписи входять до структури чинних законів, на заміну яких вони створені. Прикінцеві положення не включаються до складу Закону, а виконують функції звичайних похідних і допоміжних актів правотворчості. А тому розділ III «Прикінцеві положення» Закону № 213-УІІІ не втратив чинності. І, відповідно, дія його норм, зазначених в пункті 3 розділу III (Прикінцеві положення) в частині не застосування обмеження щодо виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, передбачених як цим Законом, так і Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, так як в них законодавець встановив аналогічні обмеження, протягом особливого періоду, який, слід зазначити, до цього часу не скасований, до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які перебувають на посадах у Національній поліції, розповсюджується на період як з 07 листопада по 29 грудня 2015 року (ст. 58 Конституції України, - закони й інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність), так і на 2016 рік, та, взагалі, поки не буде скасовано особливий період.

Частиною 2 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.

Крім того, практикою ЄСПЛ сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права.. зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року у справі «Бумареску проти Румунії» в пункті 61 зазначається, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права.

У рішенні від 13.12.2001 року в справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ в пункті 109 зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» наголосив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином установленої соціальної допомоги може становити втручання в право власності.

Приймаючи рішення про встановлення обмежень в пенсійному забезпеченні законодавець порушив зазначені вимоги Основного Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області в порушення вимог закону ОСОБА_3 призупинена виплата пенсії з 01.04.2016 року, та прийняте рішення про стягнення з нього надмірно виплаченої пенсії за період з 07.11.2015 року по 28.12.2015 року та 01.01.2016 року по 31.03.2016 року в сумі 15296,35 гривень, тому виплата пенсії призначена ОСОБА_3 за вислугу років підлягає поновленню з 01.04.2015 року у призначено розмірі, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.04.2016 року № 3742 -скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11, 70, 86, 138, 160, 186, 254, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.04.2016 року № 3742 про призупинення виплати пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2016 року, та стягнення з нього надмірно виплаченої пенсії за період з 07.11.2015 року по 28.12.2015 року та 01.01.2016 року по 31.03.2016 року в сумі 15296,35 гривень.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поновити ОСОБА_3 виплату пенсії з 01 квітня 2016 року у призначеному розмірі 3252 (три тисячі двісті п'ятдесят дві) гривні 21 (двадцять одна) копійка.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, шляхом подання апеляційної скарги через Летичівський районний суд Хмельницької області.

Суддя: підпис А.В. Лазаренко

Суддя Летичівського

районного суду А.В. Лазаренко