Ухвала суду № 5955551, 18.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

18.05.09 Справа№ 7/2-20/100

За позовом: Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів

До відповідача: Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт», м. Трускавець

про захист прав інтелектуальної власності.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Чопко К.М.

Представники:

від позивачів: ОСОБА_1

від відповідача: не з”явився

Суть спору: Розглядається справа за позовом Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецькурорт” про захист прав інтелектуальної власності та стягнення 450 000,00 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва.

За клопотанням сторін розгляд справи продовжений в порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 24.07.2007 р. розгляд справи № 7/2-20/100 зупинено у звязку із призначенням судової експертизи з прав інтелектуальної власності.

У звязку з надходженням на адресу господарського суду висновку № 3023 судової експертизи, повязаної з охороною прав на об”єкти інтелектуальної власності по справі № 7/2-20/100, ухвалою суду від 25.03.2009 р. провадження у справі поновлено та призначено до розгляду в засіданні на 06.04.2009.

Позивач в судовому засіданні 06.04.2009 року подав заяву про зміну підстави позову, а саме підставою позову замість патенту № НОМЕР_1 “ІНФОРМАЦІЯ_1” просить вважати патент на корисну модель № НОМЕР_2.

Відповідач позовні вимоги заперечив з мотивів, вказаних у поданих суду відзивах.

В процесі розгляду справи встановлено, що позивач не надав суду документів, які б підтверджували наявність у нього статусу субєкта підприємницької діяльності фізичної особи (приватного підприємця). Доказом, на думку позивача - ОСОБА_1, що підтверджує його підприємницьку діяльність, є участь у заснуванні виробничо-економічного формування кооперативу «КЛ-89».

Відповідно до ст. 421 Цивільного кодексу України, субєктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) обєкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник) та інші особи яким належать особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно ст.1 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, винахідник - людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід, тобто винахідник це завжди фізична особа.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи з приписів статті ст. 432 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.

Статтею 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»визначено, що захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є субєктами підприємницької діяльності.

Законодавством, що регулює питання захисту прав інтелектуальної власності, зокрема Законом України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» не встановлено процесуальних особливостей щодо підвідомчості справ про порушення майнових прав інтелектуальної власності.

Таким чином, право на звернення до господарського суду, в тому числі і щодо захисту прав інтелектуальної власності мають особи, визначені ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що позивач не представив суду документів, які б підтверджували його право звернутися за захистом права інтелектуальної власності до господарського суду, суд вважає, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах, оскільки справи за позовами фізичних осіб, що не є субєктами підприємницької діяльності, розглядаються за правилами цивільного судочинства. ОСОБА_1 щодо даного спору має статус фізичної особи, що виключає можливість розглянути спір у господарському суді.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що провадження по справі підлягає припиненню відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3. ст. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про припинення провадження у справі вирішуються питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Ухвалою суду від 24.07.2007 р. було призначено судову експертизу з прав інтелектуальної власності, оплату за проведення експертизи покладено на позивача. Платіжним дорученням від 23.08.2007 року № 75836 ОСОБА_1 було проведено оплату за проведення експертизи в розмірі 2152, 15 грн.

Виходячи із приписів п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», якщо експертиза призначена з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. З цих мотивів суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача половину вартості експертизи, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз на виконання ухвали від 24.07.2007 року у справі № 7/2-20/100.

Як вбачається із позовної заяви позивач звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецькурорт». Як вбачається із представлених відповідачем матеріалів, «Трускавецькурорт»є закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів, а не товариством з обмеженою відповідальністю. Таким чином суд вважає за необхідне виправити допущені в ухвалі про порушення провадження у справі, в ухвалах про відкладення, про зупинення та поновлення провадження у справі описку, не зачіпаючи суті вказаних ухвал, щодо зазначення правильної назви відповідача - Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт».

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. Виправити допущені в ухвалі про порушення провадження у справі, в ухвалах про відкладення, про зупинення та поновлення провадження у справі описки, не зачіпаючи суті вказаних ухвал, щодо зазначення правильної назви відповідача - Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт».

2. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт»про захист прав інтелектуальної власності та стягнення 450 000,00 грн. припинити.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт»(82200, Львівська обл., м.Трускавець, вул. Біласа, 13, код ЄДРПОУ 30322940) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) суму в розмірі 1076, 07 грн. витрат на проведення судової експертизи з прав інтелектуальної власності.

Суддя Манюк П.Т.