Ухвала суду № 59555271, 28.04.2016, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №666/6114/15-к

н/п 1-кп/766/34/16

УХВАЛА

про зміну запобіжного заходу

28 квітня 2016 року м. Херсон

Колегія суддів Херсонського міського суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: Корольчук Н.В.

суддів: Смирнова Г.С., Котьо І.В.

при секретарі: Зайченко К.С.

за участю:

прокурора: Гришко І.Ф.

захисника: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

під час розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про яке 25.08.2015 року внесено до ЄРДР за №12015230000000503, за обвинуваченням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 199 КК України, -

встановила:

Судовий розгляд вказаного кримінального провадження здійснює Херсонський міський суд Херсонської області.

До обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 заявив клопотання про зміну щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу на менш суворий, зокрема, на домашній арешт, посилаючись на дані про особу його підзахисного, зокрема репутацію, міцні соціальні звязки, вказавши при цьому, що тяжкість предявленого обвинувачення не може бути єдиною підставою тримання особи під вартою.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Прокурор просив відмовити у задоволенні заявленого захисником клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, а також на те, що ризики, які існували на час обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зменшились.

Заслухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, дійшла наступних висновків.

Відповідно до обвинувального акту, складеного та затвердженого 02.12.2015 року, ОСОБА_2 обвинувачується в незаконних операціях з підробленими грошовими знаками євро та долари США в складі організованої групи.

Як видно з наданої прокурором ухвали слідчого судді про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя при прийнятті такого рішення обґрунтував це тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжких в силу ст. 12 КК України, і за яке передбачено покарання від 8 до 12 років позбавлення волі, що дало підстави слідчому судді визнати, що він може переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а отже визнати наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, при прийнятті такого рішення слідчий суддя виходив з відсутності у обвинуваченого міцних соціальних звязків.

З огляду на такі обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що менш суворі запобіжні заходи щодо ОСОБА_2 на той час будуть недостатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При цьому, за змістом ч.ч. 3, 4 ст. 199 КПК України суд зобовязаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Колегія суддів вважає, що прокурор, заперечуючи проти заявленого захисником клопотання, на обґрунтування своєї позиції не надав колегії суддів достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що ризики, заявлені на час прийняття рішення про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання від вартою, на даний час не зменшилися та існують обставини, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Обставин на підтвердження того, що зявилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, прокурором також не доведено.

Отже, фактично єдиною наявною підставою для продовження тримання ОСОБА_2 під вартою на даний час є тяжкість злочину, який йому інкримінується.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не можуть бути єдиною підставою для тримання особи під вартою, в тому числі бути виправданням тривалих період такого тримання.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року у справі №1-23/2003 запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотиву тяжкості злочину, оскільки це суперечить Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду (статті 29, 62 Конституції України).

Крім того, вирішуючи заявлене захисником клопотання, суд бере до уваги у сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Так, з матеріалів справи видно, що обвинувачений ОСОБА_2 має на території м. Херсона місце реєстрації та постійного проживання (м. Херсон, вул. Кременчуцька, 101), міцні соціальні звязки в місці його постійного проживання (проживає з дружиною та двома малолітніми дітьми 2009 та ІНФОРМАЦІЯ_4), за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не засуджувався, що документально підтверджено стороною захисту.

Відповідно до ч. 2. ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на наведене та з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд дійшов висновку про можливість та достатність для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, змінити йому запобіжний захід на домашній арешт з покладенням на нього обов'язків відповідно до положень ст. 194 КПК України.

Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 176-178, 194, 331 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу - задовольнити.

Змінити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту із використанням електронного засобу контролю за адресою: м. Херсон, вул. Кременчуцька, 101, по 28 червня 2016 року включно, заборонивши йому цілодобово залишати житло та зобовязати його прибувати за кожною вимогою до суду.

Покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки:

1) не відлучатися з м. Херсона без дозволу суду;

2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3)утримуватися від спілкування із свідками, допитаними під час досудового розслідування цього кримінального провадження та зазначеними у реєстрі матеріалів досудового розслідування;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну;

5)носити електронний засіб контролю.

Негайно доставити ОСОБА_2 до місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та звільнити його з - під варти.

Копію ухвали направити начальнику Херсонського слідчого ізолятору УДПтСУ в Херсонській області, до Херсонського відділу поліції ГУ Національної поліції в Херсонській області для негайного виконання.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6