Ухвала суду № 59554981, 04.08.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/1872/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/1022/16 Доповідач - Хома М.В.Категорія - 50

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої - Хоми М.В.

суддів - Демкович Ю. Й., Загорський О. О.,

секретар - Танцюра О.В.

з участю позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась в суд позовом про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 3000,00 грн щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 21 серпня 2013 року, до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позовних вимог вказала, що після розірвання шлюбу з відповідачем їхній спільний син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Син часто хворіє, у зв'язку із чим позивачка не має змоги працювати та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6 років. Відповідач ухиляється від утримання сина, добровільно матеріальної допомоги не надає, хоча зобов'язаний та має можливість її надавати, оскільки зареєстрований як фізична особа-підприємець, є одним із власників та директором ПМП КВ "Формат", має комерційну нерухомість, яку здає в оренду. Крім цього, у власності ОСОБА_2 перебуває автомобіль марки "ЗАЗ Chery Amulet" та дві квартири у м. Тернополі.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 800,00 грн щомісячно, починаючи з 23.02.2016 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду та стягнути з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання сина в сумі 3000 грн. щомісячно. Вказує, що наявні у справі докази свідчать про те, що відповідач має змогу оплачувати аліменти у розмірі, вказаному в позовній заяві.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вказує, що рішення ухвалено з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушенням норм матеріального права. Так, в мотивувальній частині рішення вказано, що відповідачем не наведено належними та допустимими доказами надання матеріальної допомоги сину, однак як позивачка так і відповідач повідомляли суду та підтверджували той факт, що ОСОБА_2 добровільно перераховує кошти на рахунок ОСОБА_1 в розмірі 500 грн. щомісячно. Також судом безпідставно враховано наявність у власності ОСОБА_2 нежитлового приміщення у центрі м.Тернополя, яке здається в оренду, оскільки вказана обставина не доведена належними та допустимими доказами. Крім цього, судом неправильно застосовано ст.183 СК України, так як дохід відповідача не носить мінливий характер, тому аліменти повинні стягуватись у частці від доходу, а не у твердій грошовій сумі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги, заперечила проти доводів апеляційної скарги представника відповідача та просила позов задовольнити в повному обсязі, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який просить в задоволенні позову відмовити, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційних скарг в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що має місце порушення прав неповнолітньої дитини, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача в користь позивачки аліментів на утримання дитини. Визначаючи розмір аліментів у сумі 800 грн. щомісячно, судом враховано стан здоров"я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у відповідача нерухомого майна, яке раніше здавалось в оренду, наявність автомобіля, ту обставину, що він є засновником та директором ПП КВ "Формат" та має можливість здійснювати підприємницьку діяльність, наявність у його власності нежитлового приміщення у центрі м.Тернополя. Разом з тим, судом зазначено про відсутність доказів, які б свідчили про можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі 3000 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів з за минулий період, суд врахував відсутність будь-яких доказів про вжиття позивачкою заходів для стягнення аліментів до звернення у суд та ухилення відповідача від сплати аліментів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.02.2011 року, який було розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 20.08.2013 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16.03.2015 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом з матір"ю ОСОБА_1

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в поліклінічному відділенні Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні, йому виставлений діагноз : вальгусна установка стоп, деформація грудної клітки. У 2014-2015 роках дитина неодноразово проходила стаціонарне лікування та потребує подальшого лікування і реабілітації. Також дитина потребує індивідуального догляду матері.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 03.03.2016 року з ОСОБА_2 стягнуто в користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, як дружини з якою проживає дитина, яка має вади фізичного розвитку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000 грн. щомісячно починаючи 3 14.04.2016 року і протягом періоду існування у дитини вад фізичного розвитку, але не більше ніж до досягнення дитиною 6 років.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стягуючи з відповідача аліменти у розмірі 800 грн., суд першої інстанції врахував обставини, визначені ст. 182 СК України, зокрема, стан здоров"я та матеріальне становище дитини; стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів, наявність на його утриманні дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, а також інші обставини, що мають значення для справи.

Так, про матеріальний стан відповідача свідчать відомості про розмір його заробітку як директора ПП КВ «Формат» - за період з листопада 2014 року по квітень 2015 року становить 7308,00 грн., (1218,00 грн. на місяць, без вирахування податків та обов'язкових платежів), за період з 01.09.2015 року по 29.02.2016 року - 1033.50 грн. ( 172,25 грн. на місяць), а також як фахівця з інформаційних технологій в ТОВ «ВЕБ ТЕК» - з лютого 2016 року по травень 2016 року (включно) 3793.63 грн.

Окрім відомостей щодо заробітку, про матеріальне становище платника аліментів також свідчать інші наявні у справі докази, в тому числі відомості про наявність у його власності нерухомого та рухомого майна.

Так, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, є одним із трьох засновників та кінцевих бенефіціарних власників ПМП КВ «Формат», місце знаходження якого є м. Тернопіль, вул. Чорновола, 2, є керівником цього підприємства, що підтверджується статутом даного підприємства та інформацією Міністерства юстиції про юридичну особу.

Приватному підприємству КВ "Формат" на праві власності належить нерухоме майно - житловий будинок по вул. Чорновола, 2 у м.Тернополі загальною площею 2 632, 8 кв.м., що стверджується інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

ОСОБА_2 також є власником квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Окрім нерухомого майна, ОСОБА_2 належить автомобіль марки "ЗАЗ Chery Amulet", що підтверджується довідкою УДАІ УМВС України в Тернопільській області.

За таких обставин висновок суду про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 800 грн. є законним та обгрунтованим.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відповідач приховує наявні у нього доходи, а представлені ним чеки про покупки різних речей на суми 1800 грн. - у листопаді 2015 року, 1500 грн. - у жовтні 2015 року, та квитанції за інші періоди свідчать про те, що відповідач має змогу сплачувати аліменти у більшому розмірі, колегія суддів оцінює критично, так як суд першої інстанції надав оцінку усім наявним у справі доказам у їх сукупності, врахував рівність обов"язку батьків щодо утримання дитини, та прийшов до обгрунтованого висновку про стягнення аліментів у розмірі 800 гнн.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про те, що судом не враховано, що ОСОБА_2 добровільно перераховує кошти на рахунок ОСОБА_1 в розмірі 500 грн. щомісячно, та безпідставно враховано наявність у власності ОСОБА_2 нежитлового приміщення у центрі м.Тернополя, яке здається в оренду, оскільки вказана обставина не доведена належними та допустимими доказами, колегія суддів вважає безпідставними, так як з мотивувальної частини рішення суду вбачається, що суд враховує сам факт наявності у власності відповідача житлових та нежитлових приміщень, які характеризують матеріальний стан відповідача, разом з тим судом враховано також і відсутність доказів щодо отримання відповідачем доходу від здачі в оренду належних йому приміщень.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що судом неправильно застосовано ст.184 СК України, так як дохід відповідача не носить мінливий характер, він офіційно працює та отримує зарплату, тому аліменти повинні стягуватись у частці від доходу, а не у твердій грошовій сумі, колегія суддів також оцінює критично, оскільки з матеріалів справи вбачається, що окрім заробітної плати у розмірі 1120 грн. 65 коп. з двох місць роботи (зарплати у розмірі 172 грн. на місяць як працівника ПП "КВ "Формат", засновником та керівником якого він є, та зарплати працівника ТОВ "ВЕБ ТЕК" у розмірі 948, 40 грн. в місяць), відповідач отримує інші мінливі доходи, про що свідчать його неодноразові поїздки за межі України, зокрема, у Домініканську Республіку, Єгипет.

Підстав для зміни чи скасування рішення з мотивів, наведених в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Хома