Ухвала суду № 59554191, 03.08.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4504/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів Панасенкова В.О., Драгомерецького М.М.,

при секретарі Томашевській К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2016 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Теплопосточання міста Одеси» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановила:

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» створено на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. за № 101 -V, шляхом злиття КП «Одесатеплоенерго» та КП «Одестеплокомуненерго». Згідно п 2.1.1. Статуту підприємства, метою його створення є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.

Відповідач, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає по вул. Марсельська, 6.32/2, кв.57, у м. Одесі. Даний будинок знаходиться на обслуговуванні ЖКС Північний діл.№ 9 і його теплопостачання забезпечує КП «Теплопостачання міста Одеси».

В зв'язку з цим Відповідачу було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за яким обліковуються надані Відповідачу послуги з постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Встановлення тарифів є компетенцією відповідних органів влади та місцевого самоврядування.

Статтею 162 ЖК України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартину плату і плату за комунальні послуги.

У відповідності до п. 18, 20 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених КМ України від 21.07.2005 р. № 630 плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Проте, відповідач отримуючи послугу з постачання теплової енергії на опалення та гарячої води оплачував її частково внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 12 337,71 грн., яку позивач простить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а також підтвердив обставини позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі. Так він пояснив, що 04 жовтня 2010 року на ім'я директора КП «Теплопостачання м. Одеси», на ім'я директора КП ЖКС «Північний» та на ім'я начальника дільниці №9 КП ЖКС «Північний» відповідачем було надано заяви про призначення комісій для підтвердження факту самостійного відключення квартири від системи централізованого опалення (додаток № 24,25,26). Керівництво КП ЖКС «Північний» заяви прийняв до виконання та призначив комісію складом якої 08, 11, 12 жовтня 2010 року засвідчив та підтвердив факт відключення квартири від системи централізованого опалення із складенням всіх необхідних документів. При цьому, відповідачу був вручений припис про усунення порушень, а також складений протокол про адміністративне правопорушення ст.150 КУпАП від 12.10.2010 року. Відповідач стверджує, що від його відключення жителі будинку не постраждали, система централізованого опалення будинку як працювала справно раніше, так працює справно і тепер, тепло надходить до кожної квартири без перебою, скарг з приводу мого втручання до системи централізованого опалення будинку не надходило. Однак, позивач з моменту відключення продовжував здійснювати нарахування за теплову енергію.

Відповідач також стверджує, що в будинку існує проблема щодо циркуляції та рециркуляції гарячої води між будинком №32 корпус 2 по вул. Марсельській та центральним тепловим забезпечувальним пунктом № 65 (ЦТП № 65) експлуатаційно-ремонтного району № 1 (ЕРР-1) КП «Теплопостачання м. Одеси», що призвело до погіршення послуг по наданню гарячої води та теплової енергії. Він неодноразово звертався до КП «Теплопостачання м. Одеси» та КП «ЖКС «Північний» після чого складались відповідні акти та зменшався тариф. В той же час, за думкою відповідача, тариф щодо гарячої води є завищеним, а система постачання гарячого водопостачання перебув у незадовільному стані. В звязку з чим, він в жовні 2014р. самостійно відключився від системи централізованого постачання гарячою водою та звернувся із заявами до КП «Теплопостачання м. Одеси» та до КП «ЖКС «Північний» для підтвердження факту самостійного відключення. КП ЖКС «Північний» актом від 10 грудня 2014 року підтвердив факт відключення та виписав припис про усунення порушень.

Рішенням суду позов був задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. № НОМЕР_2, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 б. 32/2, кв. 57) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (м. Одеса, вул. Балківська б. 1-б, код 34674102) заборгованість за теплову енергію та гаряче водопостачання у розмірі 4471 (чотири тисячі чотириста сімдесят одна) гривня 30 копійок, а також судовий збір у розмірі 1218 гривень.

На вказане рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та застосував необхідні норми матеріального права.

Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

ОСОБА_2 зареєстрований та проживає по вул. Марсельська, 6.32/2, кв.57, у м. Одесі. Даний будинок знаходиться на обслуговуванні ЖКС Північний діл.9 і його теплопостачання забезпечує КП «Теплопостачання міста Одеси».

В зв'язку з цим Відповідачу було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за яким обліковуються надані Відповідачу послуги з постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

04 жовтня 2010 року відповідач подав до КП «Теплопостачання м. Одеси», КП ЖКС «Північний» та начальника дільниці №9 КП ЖКС «Північний» заяви про призначення комісій для підтвердження факту самостійного відключення його квартири від системи централізованого опалення. Керівництво КП ЖКС «Північний» складом якої 08, 11, 12 жовтня 2010 року засвідчив та підтвердив факт відключення квартири від системи централізованого опалення із складенням всіх необхідних документів. При цьому, відповідачу був вручений припис про усунення порушень, а також складений протокол про адміністративне правопорушення ст.150 КУпАП від 12.10.2010 року.

В жовні 2014р. самостійно відключився від системи централізованого постачання гарячою водою та звернувся із заявами до КП «Теплопостачання м. Одеси» та до КП «ЖКС «Північний» для підтвердження факту самостійного відключення. КП ЖКС «Північний» актом від 10 грудня 2014 року підтвердив факт відключення та виписав припис про усунення порушень.

Суд правильно вважав, що відповідач незаконно відключився від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відповідно до положень яких споживач наділений правом відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за певних умов.

Пунктом 26 вищевказаних Правил (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регламентовано, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (п.25 Правил). На виконання п. 25 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 був затверджений «Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання». У редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, регламентовано, що для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власник, наймач (орендар) приміщення повинен звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (п. 2.1. Порядку). Рішення Комісії оформляється протоколом. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. По закінченню робіт складається акт про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

З огляду на наведені положення, з точки зору їх дії в часі, дійсно є підстави для висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин були чинними Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» і Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, які передбачали можливість відключення окремого приміщення від централізованого опалення та постачання гарячої води за наявності певних умов та дотримання установленого порядку такого відключення.

В порушення вищенаведених приписів законодавства, відповідач до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не звертався, і будь-яких рішень з цього приводу не приймалось. Наявні в матеріалах справи акти про демонтаж централізованої системи опалення від 11.10.2010 року складений КП ЖКС «Північний» тобто особою, яка не мала відповідних повноважень на складення подібного роду актів, відповідно до Порядку затв. Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. №4.

Вищевказана позиція суду відповідає постановам Верховного Суду України від 16.05.2011р., 04.07.2011р., 26.09.2012р., які є обовязковими згідно зі ст. 360-7 ЦПК України.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вважає, що позивач правомірно нараховував позивачу плату за централізоване опалення, оскільки відсутні правові підстави для звільнення від їх сплати.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 162 ЖК України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартину плату і плату за комунальні послуги.

У відповідності до п. 18, 20 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених КМ України від 21.07.2005 р. № 630 плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідач в судовому засіданні посилався також на те, що він з жовтня 2010р. не здійснює оплату на користь позивач, а тому, просив застосувати до виниклих правовідносин строк позовної давності.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд обґрунтовано вважав, що до виниклих правовідносини необхідно застосувати строк позовної давності. Так, позовна заява до суду була подана в грудні2015р., а тому необхідно стягнути заборгованість за теплову енергію та гаряче водопостачання за період з грудня 2012р. по грудень 2015р. у розмірі 4471 (чотири тисячі чотириста сімдесят одна) гривня 30 копійок.

Крім того, необхідно стягнути на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» судовий збір у розмірі 1218 гривень.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та дійшов до правильного висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги.

Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Головуючий ОСОБА_3

Судді ОСОБА_4

В.О. Панасенков