Ухвала суду № 59551349, 08.08.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/5230/16

В справі №760/13383/16-ц

У Х В А Л А

/ про залишення позовної заяви без руху/

08 серпня 2016 року Суддя Солом"янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Солом»янського РУЮ у м. Києві про зняття арешту з майна, суддя

В С Т А Н О В И В :

Позивач звергнулася до суду з позовом і просить скасувати арешт її майна та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна записи від 31.05.2010 року та 08.11.2012 року про накладення арешту на майно.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви у цивільних справах наведені в ст.119 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст.26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони - позивач та відповідач, треті особи, а також представники сторін та 3-х осіб.

Сторонами в цивільному процесі є юридично заінтересовані особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" і роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 4 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (зі змінами), особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За ч. 5 ст. 60 вищеназваного Закону у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

В разі відсутності спору про право власності на майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами розділу VІІ ЦПК України.

Виходячи з цього, в позові не зазначено:

-якими діями відповідача, залученого позивачем до участі в справі- Відділу державної виконавчої служби Солом»янського РУЮ у м. Києві, порушено права позивача;

-якими доказами підтверджується порушення прав позивача з боку даного відповідача при вчиненні ним виконавчих дій при виконанні виконавчого листа;

-з ким у позивача існує спір з приводу права власності на майно, на яке накладено арешт постановою державного виконавця;

-який матеріально-правовий спір виник чи міг виникнути між позивачем та відповідачем при вчиненні ним виконавчих дій при виконанні останнім вироку суду в частині стягнення штрафу;

-чи звертався позивач до відповідача з вимогою про зняття накладеного ним арешту на квартиру і якщо так, яке рішення було прийнято;

-чи оскаржувалися позивачем дії чи бездіяльність державного виконавця в зв»язку з невиконанням виконавчою службою постанови про зняття арешту з майна, накладеного постановою державного виконавця, в порядку гл. 7 ЦПК України;

-чи визначено нормами ст.15 ЦПК України зняття арешту з майна шляхом звернення до суду в порядку позовного провадження;

-чи правильно, з точки зору позивача, нею обрано спосіб захисту порушених прав;

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

З точки зору ст. 80 ЦПК України пред'явлений позивачем позов є позовом немайнового характеру.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

За подання позову немайнового характеру , поданого фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 487,20 гр.

При зверненні до суду позивачем подана квитанція про сплату судового збору в розмірі 551, 20 гр.

В той же час, предметом позову є чотири вимоги немайнового характеру.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України « Про судовий збір» у разі,коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VIпідлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 01 січня 2016 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати в сумі 1 378 гривень.

Таким чином, чотирьох вимог немайнового характеру, позивачем має бути сплачено, за вирахування сплачених 551, 20 гр., додатково 1653, 60 гр. судового збору на:

-р/р №31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «судовий збір».

При таких обставинах, керуючись ст.ст.119, 121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Солом»янського РУЮ у м.Києві про зняття арешту з майна залишити без руху, надавши їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання ухвали.

Недоліки позовної заяви, викладені в даній ухвалі, мають бути усунуті шляхом подання належно оформленої позовної заяви.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п»яти днів з дня отримання її копії.

В решті ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя