Постанова № 59548493, 09.08.2016, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5049/16-а

2-а/705/94/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.08.2016 м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Черниш Т.О.

секретар судового засідання Шевчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора Уманського ВП Ярового В.П. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення , -

В С Т А Н О В И В :

Зважаючи на складність справи та викладення повного рішення суду, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 17, 19, 86, 99, 158, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд -

П ОС Т А Н О В И В :

Позов задоволити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС 1 № 930446 від 14 липня 2016 року винесену старшим інспектором поліції Уманського ВП Яровим Віктором Петровичем щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 3 ст. 140 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 680 гривень, а провадження по справі закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О.Черниш

Копія

Справа №705/5049/16-а

2-а/705/94/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.08.2016 м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Черниш Т.О.

секретар Шевчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора Уманського ВП Ярового В.П. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до старшого інспектора Уманського ВП Ярового В.П. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. В позові він вказує, що 14.07.2016 року о 10 годині 30 хвилин на посту ДАІ , що знаходиться на 210 км + 450 м автодороги « Київ - Одеса» стосовно нього, ОСОБА_1 старшим інспектором поліції Уманського відділу поліції капітаном поліції Яровим В.П. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 215031, в якому зазначено , що він « 14.07. 2016 року в 11 год.20 хв. на 210 км + 650 м а/д Київ - Одеса проводив земляні роботи по викопуванню траншеї та порушив правила , норми та стандарти по обладнанню місця провадження робіт СОУ 45-2-00018112-006:2006, чим порушив Закон України « Про дорожній рух» , за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.140 КУпАП». Відразу після складання протоколу про адміністративне правопорушення згаданим працівником поліції з аналогічним протоколу змістом була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення ПС1 № 930446 про накладення адміністративного штрафу у розмірі 680 грн. Позивач вважає , що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.140 КУпАП з огляду на наступне. У вказаному протоколі, а в подальшому і в оскаржуваній постанові, при зазначенні порушення ним правил, норм та стандартів вказано лише номер стандарту, навіть без його назви та конкретно порушеної норми ( пункту) , в той час , коли він містить аж 9 розділів та 30 схем. До протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови не складено та не додано в якості додатку акт обстеження ділянки вулично - шляхової мережі, що передбачено п.3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксовані не в автоматичному режимі , затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 при складанні протоколу за ст.140 КУпАП. Такий акт має містити відповідні заміри та схему , де крім іншого, зазначаються порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт , залишення дорожніх машин , будівельних матеріалів , конструкцій. Як наслідок такий акт був відсутній і при розгляді справи. Не відповідає зміст протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови і фактичним обставинам. Так, у вказані в матеріалах справи дату і час, ні він, ні інші працівники філії « Уманська ДЕД» жодних земляних робіт не проводили. Натомість, працівниками філії у період з 10 години 13.07. 2016 року по 10 годину 14.07.2016 року було здійснено фрезерування асфальтобетонного покриття на прилеглій до посту ДАІ території з метою подальшого облаштування стаціонарного контрольно - вагового комплексу. Місце роботи належним чином огороджене. Посилання на порушення позивачем ч.3 ст.140 КУпАП є абсолютно безпідставним до фактичних обставин. І навіть якщо допустити, що дійсно при виконанні певних робіт не було дотримано нормативів щодо обладнання місць здійснення робіт, то й тоді позивач не був суб?єктом такого правопорушення, оскільки до його функціональних обов?язків не входить таке облаштування, а відповідальними за такі роботи є безпосередні керівники виробничих підрозділів ( начальники ДРП , майстри, тощо), які контролюють виконання тих чи інших робіт на закріплених за ними ділянках доріг. Також необхідно зазначити, що перед стаціонарними постами ДАІ встановлено ряд дорожніх знаків ( « Обмеження швидкості «90», «70», «50»), які зобов'язують до поетапного зниження швидкості, оскільки відповідно до вимог п.п. «в» п.12.10 - 2 Правил дорожнього руху України перед такими постами введено обмеження швидкості на постійній основі. Відповідно, навіть за умови , що роботи здійснювалися б безпосередньо на дорозі , вулиці , то вказаних встановлених знаків обмеження швидкості і наявного огородження було б цілком достатньо для належної організації дорожнього руху у місцях проведення таких робіт. Зважаючи на викладене позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 14.07.2016 року ПС1 № 930446 про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.140 КУпАП.

В судовому засіданні представник позивач позов підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та надавши відповідні пояснення, просив позов задоволити.

Представник відповідача старший інспектор Уманського ВП Яровий В.П. і в судове засідання не з'явився , хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно, у встановленому законом порядку. Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 128 КАС України у разі не прибуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час, і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття - розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача по справі, перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що старшим інспектором Уманського ВП Яровим В.П. взводу ДПС з обслуговування стаціонарного посту № 2 роти ДПС ДАІ УДАІ УМВС 14 липня 2016 року було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності. В постанові вказано, що ОСОБА_1 : «…14.07. 2016 року в 11 год.20 хв. на 210 км + 650 м а/д Київ - Одеса проводив земляні роботи по викопуванню траншеї та порушив правила , норми та стандарти по обладнанню місця провадження робіт СОУ 45-2-00018112-006:2006 …». В постанові зазначено, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 140 КУпАП, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі - 680,00 грн.

При цьому, як вбачається з оскаржуваної постанови відповідач по справі, при фіксації адміністративного правопорушення не виконав вимоги чинного законодавства України, та грубо порушив, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі про адміністративне правопорушення, вимоги ст.ст. 254, 256, 283 КУпАП.

Відповідно до змісту п.1.10 Правил ДРУ прилегла територія - територія , що прилягає до краю проїжджої частини та не причетна для наскрізного проїзду, але для в?їзду до дворів , на стоянки , автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

Ч. 3 ст. 140 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.

У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою ( ст. 1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина , її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними ( ст.. 21).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП - орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати : чи було вчинено правопорушення ( об'єктивна сторона), чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо.

У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України "Про ратифікацію Конвенції" від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та протокол до неї, є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. 2- 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративне правопорушення, закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, право бути повідомленим про час та місце слухання справи та присутнім при розгляді його справи судом. Та основне те, що особа має право бути негайно і детально проінформована зрозумілою для нього мовою компетентним органом державної влади про характер та причини обвинувачення, мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту та захищати себе особисто чи використовувати захисника.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Проте ні в протоколі, ні в постанові по справі про адміністративне правопорушення не вказані взагалі будь-які докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення

Згідно з положеннями п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В ч. 2 ст. 71 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі без поважних причин не надасть доказів на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Не дивлячись на нагадування, відповідач до суду доказів на спростування адміністративного позову не надав.

Таким чином, при викладених вище обставинах, суд вважає, що постанова від 14 липня 2016 року, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі - 680,00 грн., є неправомірною і підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 17, 19, 86, 99, 158, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд -

П ОС Т А Н О В И В :

Позов задоволити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС 1 № 930446 від 14 липня 2016 року винесену старшим інспектором поліції Уманського ВП Яровим Віктором Петровичем щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 3 ст. 140 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 680 гривень, а провадження по справі закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О.Черниш