Ухвала суду № 59547829, 14.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/10558/16-к Головуючий суддя І інстанції Божко В.В.

Провадження № 11-сс/790/1079/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Зубкова Л.Я.,

суддів - Цілюрика В.П., Меркулової Т.В.,

при секретарі - Холодному О.С.,

за участю прокурора - Гудзя В.В.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 8 липня 2016 року.

Цією ухвалою за посиланням ст. слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42016220000000582 за ч.3 ст. 368 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, - застосований запобіжний захід тримання під вартою до 3 вересня 2016 року з визначенням застави у розмірі 110240 грн. та вказівкою про те, що в разі її внесенні ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти, з покладанням на нього обовязків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 8 ч.5 ст. 194 КПК України.

ОСОБА_3 повідомлено про підозру в тому, що він, працюючи на посаді завідуючого кафедри фізичної реабілітації і рекреації Харківської державної академії фізичної культури (ХДАФК), 6 липня 2016 року, згідно попередньої домовленості, у своєму службовому кабінеті одержав від ОСОБА_4, що діяв в інтересах студента ІНФОРМАЦІЯ_3, шляхом вимагання, неправомірну вигоду 5500 грн. за прийняття у останнього заліків зі здачі предметів «основи науково-дослідної роботи» за 3 семестр 2014/2015 навчальний рік та «основи лікувально-фізичної культури в спеціальних медичних групах» за 5 семестр 2015/2016 навчальний рік, з практики в спеціальних медичних групах за 5 семестр 2015/2016 навчальний рік та захист курсової роботи за 5 семестр 2015/2016 навчальний рік.

Застосовуючи до ОСОБА_3 визначений запобіжний захід слідчий суддя послався на обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення а також на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 чч.1 ст. 177 КПК України і на недостатність застосування до ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам.

Захисник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід, не повязаний з триманням ОСОБА_3 під вартою, посилаючись на неправильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ознаками вимагання неправомірної вигоди, а з урахуванням відомостей про особу ОСОБА_3, висновок слідчого судді про недостатність застосування до ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу для запобігання заявлених слідчим ризиків вважає помилковим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора проти її задоволення та дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно приписам ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1). наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2). наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3). недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризиками, зазначеним у клопотанні.

При цьому, у відповідності до положень ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий судді, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладання яких встановлено з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 в отриманні неправомірної вигоди в зазначеному вище розмірі свідчать обставини , доведені наданими стороною обвинувачення доказами: поясненнями свідка ОСОБА_4 про передачу ОСОБА_3 грошей у сумі 5500 грн., визначені самим ОСОБА_3 за вчинення в інтересах студента ІНФОРМАЦІЯ_4, протоколом огляду місця події приміщення кафедри фізичної реабілітації і рекреації ХДАФК та вилучення вказаних грошей.

Посилання сторони захисту на неправильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за статтею кримінального Закону, - не спростовує обґрунтованості його підозри саме за ч.3 ст. 368 КК України, виходячи зі змісту пояснень свідка ОСОБА_4 щодо обставин вручення ОСОБА_3 грошової винагороди у розмірі, визначеному самим ОСОБА_3 за кожен вид неправомірної дії в інтересах ОСОБА_5

Не безпідставно визнаючи наявними заявлені слідчим ризики, з числа передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, в той же час, без достатніх для цього підстав дійшов до висновку про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу, ніж його тримання під вартою.

На обґрунтування такого висновку слідчий суддя послався на тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, та на характер цього правопорушення, вчиненого в сфері службової та професійної діяльності, повязаної з наданням публічних послуг.

Однак, зазначені обставини, самі по собі, хоча й можуть мати значення для визначення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак не є безумовним свідченням недостатності застосування до підозрюваного більш мякого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам.

При цьому, з матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_3 раніше не засуджувався, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, постійно проживає в квартирі, що належить йому на праві приватної власності, одружений, має малолітніх дітей, а його дружина на даний час є вагітною.

Зазначене свідчить про наявність у ОСОБА_3 міцних соціальних звязків за місцем проживання, що, на думку колегії суддів, дає підстави вважати за можливе застосування до ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу, ніж його тримання під вартою, для запобігання встановленим ризикам і забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а саме в умовах домашнього арешту ОСОБА_3, з покладанням на нього певних обовязків, з числа передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Тому,керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 8 липня 2016 року про застосування до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42016220000000582 за ч.3 ст. 368 КК України ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Клопотання ст. слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 про застосування до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42016220000000582 за ч.3 ст. 368 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42016220000000582 за ч.3 ст. 368 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід домашній арешт в межах строку досудового розслідування до 3 вересня 2016 року, з забороною залишати фактичне місце проживання, за адресою м. Харків, пр-т. Перемоги, 58-а, кв. 71, цілодобово.

Покласти на ОСОБА_3 обовязки, передбачені п.п. 1, 4, 8 ч.5 ст. 194 КПК України.

Підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, звільнити з-під варти з Харківській установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27).

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді: