Ухвала суду № 59547683, 04.08.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа №646/8430/16-ц

Провадження № 2/646/1715/2016

УХВАЛА

04.08.16 року суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Міндарьова М.Ю., розглянувши позовну заяву першого заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_1 міської ОСОБА_2 (Департаменту бюджету і фінансів) до ОСОБА_3, третя особа: КЗОЗ «ОСОБА_1 міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім..проф. ОСОБА_4» про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення,-

Встановив:

Перший заступник керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_1 міської ОСОБА_2 (Департаменту бюджету і фінансів), зазначивши третьою особою: КЗОЗ «ОСОБА_1 міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім..проф. ОСОБА_4», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що остання не відповідає вимогам ст.119,121 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Частиною 2статті 45 ЦПК Українипередбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьоюстатті 25 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 121 цього Кодексу.

Відповідно дост.80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Однак, звертаючись до суду з позовом про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, в інтересах ОСОБА_1 міської ОСОБА_2 (Департаменту бюджету і фінансів), прокурором не надано обґрунтованої підстави щодо представництва інтересів в суді ОСОБА_1 міської ОСОБА_2 (Департамент бюджету і фінансів), як не наділене правом самостійного звернення до суду загальної юрисдикції.

Крім того, згідно ч.5ст.119 ЦПК Українидо позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

При зверненні до суду з позовом позивач (позивачі) має сплатити судовий збір.

Згідно ч.2ст.79 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Законом України «Про судовий збір»визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Посилання позивача на п.6 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, спростовується. Оскільки позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь держави в особі КЗОЗ «ОСОБА_1 міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім..проф. ОСОБА_4» 4029, 27 грн. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2О від кримінального правопорушення, що не підпадає під вимогу п.6 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно дост.1 Закону України «Про судовий збір»судовий збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до судових витрат.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір»визначено об'єкти справляння судового збору. Так, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Згідно ч.1ст.4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до п.п.1 п.1 ч.1ст.4 Закону України «Про судовий збір»(у редакції Закону України «Про судовий збір від 22.05.2015року №484-VІІІ) визначено розміри судового збору за подачу позовної заяви майнового характеру юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розмірі мінімальної заробітної плати.

При зверненні до суду прокурором судовий збір відповідно доЗакону України «Про судовий збір»не сплачено.

Згідно ч.1ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.119,120цьогоКодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Зважаючи на те, що прокурором не сплачено судовий збір у розмірі, що відповідає вимогамЗакону України «Про судовий збір», вважаю за необхідне залишити дану позовну заяву без руху і надати прокурору строк для усунення недоліків, зазначених в цій ухвалі.

Керуючись ст.ст.119,121ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву першого заступника керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_1 міської ОСОБА_2 (Департамент бюджету і фінансів) до ОСОБА_3, третя особа: КЗОЗ «ОСОБА_1 міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім..проф. ОСОБА_4» про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення - залишити без руху, надавши прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви протягом пяти днів з дня отримання ухвали.

Розяснити, що у випадку невиконання вимог, визначених ст. 119 і 120 ЦПК України відповідно до ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.Ю.Міндарьова