Рішення № 59543727, 25.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/5629/15 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.

Провадження № 22-ц/783/3498/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Я. А.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.,

секретар: Симець В.І.,

за участі в судовому засіданні представника позивача ПАТ «Кредобанк» ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 30 березня 2016 року позов задоволено частково.Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 8361/Р від 13 серпня 2008 року в розмірі33293,37 доларів США, що еквівалентно 880276,70 грн., яка складається з: простроченої заборгованості по сумі кредиту 25645 доларів США, що еквівалентно 678053,80 грн.; відсотків 4916,65 доларів США, що еквівалентно 129996,20 грн.; пені 2731,42 доларів США, що еквівалентно 72218,74 грн.Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» з ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3654 гривень.В решті позовні вимоги залишено без задоволення.

Дане рішення оскаржило ПАТ «Кредобанк».

В апеляційній скарзі просять рішення в частині відмови у стягненні з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором № 8361/Р від 13 серпня 2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Кредобанк» заборгованості за кредитним договором № 8361/Р від 13 серпня 2008 року в розмірі 33293,37 дол. США, що еквівалентно 880276,70грн.; скасувати рішення в частині відмови у стягненні з ОСОБА_4 на Користь ПАТ «Кредобанк» судових витрат у розмірі 3654 грн. Вважають рішення в частині відмови в стягненні з ОСОБА_4 заборгованості таким, що винесено з порушенням норм матеріального права. Зазначають, що 13.08.2008 року між ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 укладено договір поруки №8361/Р/s-2, у відповідності до умов якого поручитель зобовязався відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_3 зобовязань за кредитним договором у повному обсязі. У звязку з порушенням боржником графіка погашення платежів та виникненням заборгованості за кредитним договором ПАТ «Кредобанк» використало передбачене ч.2 ст. 1050 ЦК України та п. 4.9 кредитного договору право на односторонню зміну умов кредитного договору. 9.06.2015 року Банком надіслано вимогу, в тому числі і поручителю, про дострокове повернення всієї суми кредиту та повязаних із ним платежів не пізніше 30 днів з моменту отримання письмової вимоги банку. Крім цього, зазначають, що у разі зміни кредитором строку виконання основного зобовязання, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню з цієї дати, а не з грудня 2013 року, як це зазначив суд в оскаржуваному рішенні.

В судове засідання окрім представника позивача, решта особи, що беруть участь у справі (їх представники) не зявилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що такі особи належним чином повідомлялись про час та місце судового розгляду, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення суд першої інстанції, посилаючись зокрема на ст.ст. 1054, 625, 526, 530, 1050, 612, 629, 546, 541, 554, 559, 251, 553,252, 611, 525, 1048, 1049, 1056-1 ЦК України та задовольняючи позов частково, виходив з того, що 13 серпня 2008 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №8361/Р, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 56000 доларів США на строк до 1 серпня 2018 року.Сторони обумовили, що відповідно до п. 4.1 Договору відповідач зобов'язаний повернути банку кредит в повному обсязі в порядку і терміни передбачені договором (п.2.1., п.3.9) та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами по 467,00 доларів США, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, якщо інше не передбачено цим договором. Останній платіж дорівнює залишку заборгованості по кредиту. Відповідач ОСОБА_3 умов кредитного договору не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених графіком повернення кредиту. Як вбачається з матеріалів справи, 9.06.2015 відповідачу ОСОБА_3 надіслано повідомлення-вимогу № 8361/Р-1, однак таке залишилось без реагування. Оскільки відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконав покладені на нього за договором зобов'язання, у зв'язку з чим з відповідача ОСОБА_3Я на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 13 серпня 2008 року на загальну суму 33293,37 доларів США. Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та співвідповідачем ОСОБА_4 укладено договір поруки № 8361/Р/s-2 від 13.08.2014. Згідно договору поруки співвідповідач несе солідарну відповідальність перед позивачем за невиконання зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору в повному обсязі. З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (п.4.6), що договір поруки діє до повного виконання сторонами зобов'язань, не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання не предявить вимоги до поручителя. Жодних доказів, які б свідчили про те, що ПАТ «Кредобанк» до червня 2015 року звертався до ОСОБА_4 щодо виконання нею своїх зобов'язань за договором поруки позивач суду не надав, такі відсутні в матеріалах справи. Таким чином, беручи до уваги фактичні обставини справи, положення ч.4 ст.559 ЦК України з урахуванням правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах 6-75цс14 6-53цс, які, згідно ст.360-7 ЦПК України є обов'язковими для усіх судів України,суд прийшов до висновку, що порука є припиненою.Отже, відсутні підстави для солідарного стягнення боргу за кредитним договором з поручителя.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорювалось 13.08.2008 року між ВАТ «Кредобанк», правонаступником якого є позивач та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №8361/Р. За таким вказана особа отримала у кредит 56000 доларів США на строк до 1.08.2018 року зі сплатою ставки LIBOR 3м збільшеної на маржу 11,5%, зміна розміру ставки за якою здійснюється без внесення змін до цього договору. Повернення суми кредиту передбачено рівними частинами по 467 доларів США на місяць, внесення яких здійснюється не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Крім цього, з метою забезпечення виконання вказаним відповідачем умов згаданого кредитного договору, між Банком та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки №8361/P/S-2, за яким вказаний поручитель зобовязалась відповідати перед банком за виконання позичальником зобовязань у повному обсязі за згаданим кредитним договором.

Банком умови договору виконано належним чином та видано позичальнику обумовлену у договорі суму (меморіальний ордер від 14.08.2008 року (а.с. 11, 59).

Позичальник же спочатку укладення договору кредиту, виконуючи умови договору, з січня 2014 року припинив виконання умов договору, внаслідок чого у нього виникла заборгованість (розрахунки заборгованості, довідки про рух коштів на рахунку (а.с. 12-15, 16, 54-57, 58, 69-70, 85-86, 92-98).

Користуючись, передбаченим договором правом вимагати достроково погашення усієї суми боргу та сплати інших платежів у випадку неналежного виконання його умов позичальником (п.п. 2.9 4.9 Договору кредиту), Банк 21.05.2015 року звернувся з відповідними вимогами до боржника та поручителя (вимоги та дані про надіслання таких поштовим звязком а.с. 8-10) про повернення кредиту та сплату заборгованості достроково.

Не отримавши відповіді на такі листи-вимоги Банк у липні 2015 року звернувся в суд з даним позовом.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, зважаючи на те, що у договорі поруки строку дії договору обумовлено не було, а також враховуючи, що повернення кредиту було передбачено періодичними щомісячними платежами, слід вважати, що з часу несплати певного періодичного платежу розпочинає свій перебіг шестимісячний строк для вимог до поручителів щодо сплати відповідного щомісячного платежу (ст. 559 ч.4 ЦК України).

Зважаючи на те, що позивач звернувся в суд з позовом лише в липні 2015 року ним було пропущено шестимісячний строк на звернення до суду до поручителя про стягнення платежів за період з січня 2014 року по січень 2015 року (всього 9300,88 доларів США, що еквівалентно 230754,83 грн., а саме: 5604 доларів США неповернута сума кредиту; 3337,22 доларів США несплачені відсотки за користування кредитом; 359,66 доларів США пеня) та порука в частині вказаних платежів за договором припинилися.

Однак в решті суми боргу (23992,49 доларів США, що еквівалентно 595253,67 грн. за період з 1.01.2015 року, а саме: 20041 доларів США неповернута сума кредиту; 1579,73 доларів США несплачені відсотки за користування кредитом; 2371,76 доларів США пеня), порука є чинною, а не припиненою, як помилково вважав суд першої інстанції та поручитель, як і боржник повинна в межах цієї суми солідарно відповідати за невиконання належним чином боржником умов укладеного договору кредиту.

В згаданій же сумі (9300,88 доларів США) відповідальність несе сам боржник.

Вказані висновки відповідають, також, правовим позиціям викладеним у постановах Верховного Суду України №6-436цс15 від 23.12.2015 року, №6-272цс16 від 29 червня 2016 року та не суперечить правовим позиціям викладеним у постановах Верховного Суду України №6-75цс14 від 26.11.2014 року та №6-53цс14 від 17 вересня 2014 року, які судом першої інстанції про тлумачено помилково та, які прийняті в порядку п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК України та є обовязковими до застосування.

Надіслання позивачем листів-вимог відповідачам та зміну ним строку виконання зобовязання за кредитним договором вказаних висновків не спростовує, оскільки вимогою в розумінні ст. 559 ЦК України слід вважати поданий до суду позов (ряд правових позиції у Постановах Верховного Суду України, зокрема, 6-53цс14 від 17.09.2014 року, 6-170цс13 від 17.09.2014 року, №6-125цс14 від 17.09.2014 року.).

Зважаючи на вказане, рішення суду слід скасувати з ухваленням нового, яким позов слід задовольнити частково.

Так, слід стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №8361/Р у розмірі 23992,49 доларів США, що еквівалентно 595253,67 грн. за період з 1.01.2015 року, а саме: 20041 доларів США неповернута сума кредиту; 1579,73 доларів США несплачені відсотки за користування кредитом; 2371,76 доларів США пеня. Також, слід стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №8361/Р у розмірі 9300,88 доларів США, що еквівалентно 230754,83 грн. за період з 1.01.2014 року по 1.01.2015 року, а саме: 5604 доларів США неповернута сума кредиту; 3337,22 доларів США несплачені відсотки за користування кредитом; 359,66 доларів США пеня. В задоволенні решти позову слід відмовити.

Вказаним слід визнати вимоги апеляційної скарги та позову частково обґрунтованими та такі задовольнити частково.

Відповідно до задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги слід стягнути судові витрати понесені сторонами.

Керуючись ст.ст.303,304,307ч.1 п. 2,309 ч.1 п. 3, 4,313,314ч.2, 316,317,319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» задовольнити частково.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 30 березня 2016 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №8361/Р у розмірі 23992,49 доларів США, що еквівалентно 595253,67 грн. за період з 1.01.2015 року, а саме: 20041 доларів США неповернута сума кредиту; 1579,73 доларів США несплачені відсотки за користування кредитом; 2371,76 доларів США пеня.

Стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №8361/Р у розмірі 9300,88 доларів США, що еквівалентно 230754,83 грн. за період з 1.01.2014 року по 1.01.2015 року, а саме: 5604 доларів США неповернута сума кредиту; 3337,22 доларів США несплачені відсотки за користування кредитом; 359,66 доларів США пеня.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» 2337,46 грн. сплаченого ними судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» 1316,53 грн. сплаченого ними судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» 2896,37 грн. сплаченого ними судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене вкасаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді : В.Я.Бакус

ОСОБА_5