Рішення № 59543249, 02.08.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3844/16-ц

пр.№ 2/464/1248/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.08.2016 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Борачка М.В.

за участю секретаря судового засідання Гаврилишин О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи Прокуратура Львівської області, Профспілковий комітет працівників органів прокуратури Львівської області про визнання права користування квартирою, вселення та зобов'язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з позовом, у якому просять визнати за ними право користування квартирою АДРЕСА_3, вселити їх в оспорювану квартиру та зобов'язати Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради укласти договір житлового найму із ОСОБА_1. В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що ОСОБА_1 в органах прокуратури Львівської області працює із 2000 року, перебуває на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби України управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області. На підставі постанов Кабінету Міністрів України від 04.02.1988 №37, від 15.03.1999 №380, наказу Генерального прокурора України від 09.02.2007 №212ц, керуючись статтею 121 ЖК УРСР, наказом прокурора області від 13.06.2014 №807к, йому надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 на склад сім'ї 3 особи - він, дружина та донька. До Львівської міської ради із приводу вирішення питання видачі спеціальних ордерів неодноразово звертався профспілковий комітет працівників прокуратури Львівської області. Окрім того, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06.08.2015 року, котре залишене без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 04.12.2015 року та набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про зобов'язання видати спеціальний ордер на вселення задоволено та зобов'язано виконавчий комітет Львівської міської ради та Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради видати спеціальний ордер на вселення у двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 на склад сім'ї 3 особи: ОСОБА_1, його дружина - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_3. На виконання зазначеного судового рішення Галицьким районним судом м. Львова було видано виконавчий лист, за яким відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області було відкрито виконавче провадження, до боржника застосовувалися штрафні санкції, у Галицький відділ поліції ГУ НП у Львівській області було скеровано подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, після чого було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Однак, у порушення прав, що випливають із житлових правовідносин, спеціального ордеру на службове житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 не було видано.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, дали пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечили, просять у задоволенні такого відмовити. Окрім того, представники відповідачів Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради не заперечили того, що незважаючи на судове рішення Галицького районного суду м. Львова від 06.08.2015 року, котре набрало законної сили, спеціального ордеру на вселення у службове житлове приміщення позивачу на момент розгляду спору не видано. Представник Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради пояснив, що за відсутності вказаного ордеру у районної адміністрації відсутні правові підстави до укладення із позивачем ОСОБА_1 договору житлового найму.

Представник третьої особи прокуратури Львівської області в судовому засіданні позов підтримала та просить такий задоволити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом установлено, що згідно із п. 1.1 ухвали Львівської міської ради від 16.03.2006 року №3486 «Про погодження управлінню капітального будівництва Львівської міської ради місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельних ділянок на розі вул. Енергетичної - вул. П.Мирного у Львові», погоджено управлінню капітального будівництва Львівської міської ради місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки на розі вул. Енергетичної - вул. П.Мирного площею 0,3686 га в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлових будинків для працівників прокуратури. Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.03.2006 року №512 «Про надання управлінню капітального будівництва функцій замовника на проектування, будівництво житлових будинків на території громадського центру житлового масиву "Сихів" на розі вул. Енергетичної - вул. Панаса Мирного для працівників прокуратури», надано управлінню капітального будівництва функції замовника на проектування, будівництво житлових будинків території громадського центру житлового масиву "Сихів" на розі вул. Енергетичної - вул. Панаса Мирного для працівників прокуратури. 20.11.2013 року замовником, в.о. начальника управління капітального будівництва Львівської міської ради, та інвестором-генпідрядником, президентом корпорації будівельних підприємств «Галичартбуд», було складено акт розподілу площ багатоквартирних житлових будинків на вулиці Скрипника на території громадського центру житлового масиву «Сихів», які передавалися у комунальну власність після завершення будівництва житлового будинку на території громадського центру житлового масиву «Сихів» по АДРЕСА_3, поверх 6, площею 77,5 кв.м.

Ч. 1 ст. 380 ЦК України визначено, що житловий будинок як об'єкт права власності є будівлею капітального типу, спорудженою з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначеною для постійного у ній проживання. Аналогічне визначення міститься в Податковому кодексі України. При цьому, слід враховувати, що житловий будинок квартирного типу згідно зі ст. 188 ЦК України є складною річчю (нерухомим майном), до складу якої, зокрема, входять інші нерухомі речі (квартири). Аналіз фактичних та правових підстав виникнення у територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради права комунальної власності на зазначений житловий будинок (в цілому), правового режиму нерухомого майна, дають підстави до висновку, що саме до міської ради та її виконавчих органів як представників територіальної громади міста, у власності котрої перебуває будинок, мають бути заявлені вимоги про визнання права на користування квартирою у вказаному будинку.

Згідно з актом №9 від 16.12.2013 року, затвердженого в.о. директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, на виконання рішення громадської комісії з житлових питань при виконкомі Львівської міської ради від 10.12.2013 №17, управлінням житлового господарства Львівської міської ради передано, а прокуратурою Львівської області прийнято квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №985 від 20.12.2013 року «Про надання квартирам №№321, 324, 361, 386, 390, 406, 410 на АДРЕСА_3 та квартирам №№1, 2, 3, 7, 37, 39, 41, 42, 48, 55, 60, 61, 64, 76, 81, 84, 107, 111, 112, 115, 116 на АДРЕСА_3 статусу службових прокуратури Львівської області», надано квартирам №№321, 324, 361, 386, 390, 406, 410 на АДРЕСА_3 та квартирам №№1, 2, 3, 7, 37, 39, 41, 42, 48, 55, 60, 61, 64, 76, 81, 84, 107, 111, 112, 115, 116 на АДРЕСА_3 статусу службових прокуратури Львівської області (п. 1); прокуратурі Львівської області провести закріплення вказаних квартир згідно з вимогами законодавства України.

Згідно із протоколом №10 спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету прокуратури Львівської області від 13.06.2014 року, враховуючи заяви працівників прокуратури Львівської області ОСОБА_1 та МалахівськогоЮ.В. щодо надання службового житла із врахуванням складу сім'ї, а також черговості перебування на квартирному обліку, стажу роботи в органах прокуратури, сумлінного ставлення до виконання службових обов'язків та житлових умов, було вирішено закріпити житло за адресою АДРЕСА_2 черговику №46 загальної черги ОСОБА_1 (склад сім'ї 3 особи - він, дружина, донька).

Відповідно до наказу прокурора Львівської області №807к від 13.06.2014 «Про надання службового житлового приміщення працівникам органів прокуратури Львівської області», погодженого головою профспілкового комітету працівників органів прокуратури Львівської області, надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 старшому прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, Державної митної служби, державної прикордонної служби управління прокуратури області ОСОБА_1 на склад сім'ї 3 особи. Вказана квартира виділялася адміністрацією прокуратури Львівської області як службова.

Із листа прокурора Львівської області від 13.06.2014 №58-17вих-14 в.о. директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради слідує, що прокуратура області просила на зміну звернень прокуратури Львівської області від 17.12.2013 №58-77вих-13, від 13.02.2014 №58-4вих-14, від 17.02.2014 №58-6вих-14 провести закріплення службових квартир за адресою АДРЕСА_3 черговику №46 загальної черги ОСОБА_1 (склад сім'ї 3 особи - він, дружина, донька).

Ч. 1 ст. 5 ЖК Української РСР передбачено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Згідно зі ст. 118 ЖК Української РСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЖК Української РСР службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.

Згідно зі ст. 122 ЖК Української РСР на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 року №37 «Про службові жилі приміщення» (із змінами і доповненнями) затверджено «Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення» та «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР».

Згідно із п. 40 зазначеного Переліку, до категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, віднесено працівників прокуратури за переліком, визначеним Генеральним прокурором України.

Відповідно до наказу Генерального прокурора України від 16.04.2004 року №48/13-ок «Про затвердження переліку категорій працівників органів прокуратури, яким може бути надано службове житло, та про затвердження Положення про облік та розподіл службової житлової площі Генеральної прокуратури України», службове жиле приміщення може бути надано, в тому числі, начальникам управлінь і відділів, старшим помічникам та помічникам прокурорів, заступникам начальників управлінь та відділів, старшим прокурорам управлінь і відділів, прокурорам управлінь і відділів.

Згідно із п. 16 «Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР», службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації, у віданні якої ці приміщення знаходяться, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

Відповідно до ч. 2 п. 58 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР від 11.12.1984 року №470, якщо жила площа збудована підприємствами, об'єднаннями і організаціями, за рахунок коштів, які згідно з законодавством можуть спрямовуватися на цілі житлового будівництва, жилі приміщення надаються за спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому органу відповідної ради про надання жилих приміщень для заселення.

У випадках, коли згідно із законодавством жиле приміщення надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та профкому або за спільним рішенням громадської організації та її профспілкового органу з наступним повідомленням виконкому місцевої ради або місцевої державної адміністрації (статті 52, 53 ЖК), право на жиле приміщення виникає з часу його надання, тому в разі відмови у видачі ордера може бути заявлено позов про його видачу.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06 серпня 2015 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Профспілкового комітету органів прокуратури Львівської області про зобов'язання видати спеціальний ордер на вселення - задоволено. Зобов'язано виконавчий комітет Львівської міської ради та Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради видати спеціальний ордер на вселення у двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 на склад сім'ї 3 особи: ОСОБА_1, його дружина - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_3.

На виконання зазначеного судового рішення 14.12.2015 року Галицьким районним судом м. Львова видано виконавчий лист №461/8155/15-ц, за яким відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49942346. За невиконання без поважних причин зазначеного судового рішення до боржника застосовувались штрафні санкції, про що виносились постанови про накладення штрафу від 15.02.2016 року та від 17.03.2016 року. 17.03.2016 року в Галицький відділ поліції ГУ НП у Львівській області було скеровано подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності згідно із законом. З огляду на неможливість виконання рішення без участі боржника, 31.03.2016 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Із зазначеного вбачається, що ані Львівською міською радою, ані її виконавчими органами рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 серпня 2015 року виконано не було, що зумовлює порушення цивільних прав позивачів, зокрема, права на користування службовою житловою квартирою АДРЕСА_3, та створює невпевненість у їхньому правовому статусі як носіїв суб'єктивних прав. Відтак, на переконання суду, у вказаній частині про визнання за ОСОБА_1, його дружиною - ОСОБА_2 та донькою - ОСОБА_3 права користування квартирою АДРЕСА_3 та вселення позивачів у зазначену квартиру, позов підставний та підлягає до задоволення з метою захисту порушених житлових прав позивачів шляхом створення необхідних умов для реалізації зазначених прав та запобігання діям з боку відповідачів, які перешкоджають їх здійсненню.

Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло.

Надання житла в користування за договором найму є способом реалізації права на житло.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЖК Української РСР, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЖК Української РСР, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Ст. 65 ЖК Української РСР встановлено, що наймач вправі вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням.

Згідно ст. 64 ЖК Української РСР, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Наймодавцями жилих приміщень у будинках державного та громадського житлових фондів є орган місцевого самоврядування, який делегує зазначене повноваження житлово-експлуатаційним організаціям, а в разі їх відсутності - відповідним підприємствам, установам, організаціям.

Конституційним Судом України у Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 надано тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Частиною другою статті 61 ЖК Української РСР передбачено, що договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Враховуючи наявність в позивачів права користування оспорюваним житлом та невиконання Виконавчим комітетом Львівської міської ради, Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради рішення Галицького районного суду м.Львова про видачу спеціального ордеру, сама по собі відсутність такого ордеру, за умови наявності права на нього, не може бути підставою для відмови в укладенні договору найму.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що з метою захисту порушених прав та інтересів позивачів, позов у зазначеній частині слід задоволити та зобов'язати Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради укласти договір житлового найму із ОСОБА_1 на склад сім'ї три особи: він, дружина - ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_3 щодо квартири АДРЕСА_3

На підставі ст.ст. 5, 61, 63, 64, 65, 118, 121, 122 ЖК Української РСР та керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 15, 57-61, 208, 209, 212-215, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи Прокуратура Львівської області, Профспілковий комітет працівників органів прокуратури Львівської області про визнання права користування квартирою, вселення та зобов'язання до вчинення дій - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право користування квартирою АДРЕСА_3 та вселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у квартиру АДРЕСА_3.

Зобов'язати Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради укласти договір житлового найму із ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання його копії.

Головуючий Борачок М.В.