Постанова № 5954072, 16.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2009р.м.Київ№ 29/230-А За позовомПрокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва

До Приватного підприємства «Присяжний і К»

Про стягнення 2689,08 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від прокуратури Пятецька І.В. (за посв.)

Від позивача Карнаух О.В. (за дов.)

Від відповідачане зявились

Обставини справи:

Прокурор Святошинського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва до приватного підприємства «Присяжний і К»про стягнення з відповідача 99535,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 29/230-А.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Прокуратурою Святошинського району м. Києва було проведено перевірку за зверненням громадянина ОСОБА_3 та інших працівників приватного підприємства «Присяжний і К»з приводу несплати зазначеним підприємством заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва. Перевіркою встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі 99535,08 грн. Сума страхових внесків до Пенсійного фонду України у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідачем не сплачена. З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути спірну заборгованість у судовому порядку.

Відповідач у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив на тій підставі, що він не є платником збору на обовязкове пенсійне страхування.

Ухвалою суду від 19.07.2007 р. провадження у справі було зупинено до закінчення розгляду апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва у справі № 26/52-А від 01.03.2007 р..

Через канцелярію суду надійшло клопотання від позивача про поновлення провадження у справі. В обґрунтування клопотання позивач надав належним чином засвідчену копію постанови Господарського суду міста Києва від 01.03.2007 р. по справі 26/52-А за позовом приватного підприємства «Присяжний і К»до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про визнання недійсним донарахування страхових внесків.

Відповідно до ч. 5 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, ухвалою від 24.12.2008 р. суд поновив провадження у справі, призначивши попереднє судове засідання на 23.01.2009 р..

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 06.02.2009 р. справу доручено прийняти до провадження судді Ковтуну С.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2009 р. розгляд справи призначено на 16.03.2009 р..

Відповідач явку своїх представників у судове засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи направлялися відповідачу за адресою, зазначеною в його реєстраційних документах (довідка Головного управління статистики у місті Києві - в матеріалах справи).

Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої заборгованість, яку просить стягнути позивач, станом на 22.01.2009 р. складає 2689,08 грн.

Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Приватне підприємство «Присяжний і К»зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа (ідентифікаційний код 30307194) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва.

Відповідно до абзацу 1 статті 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997 р. (далі - Закон № 400/97) платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

Станом на 18.12.2006 р. за відповідачем обліковувалась заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду України у розмірі 99535,08 грн.

Розрахунок заборгованості по страхових внесках до Пенсійного фонду України ґрунтується на акті перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інших платежів.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 1058-ІV для роботодавця страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно зі ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., розробленої відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»(далі - Інструкція), обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції, розміри страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону № 400/97 за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Частиною 6 статті 19 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з пп. 5.1.5 та 5.1.6 у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобовязані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (32 відсотки цих сум).

Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону № 1058-ІV днем сплати страхових внесків вважається:

- у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

- у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення звязку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.

Розрахунок заборгованості по страхових внесках до Пенсійного фонду України ґрунтується на висновках акту перевірки, проведеної прокуратурою.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону № 1058-ІV обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Наведенні розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

Таким чином, судом встановлено, що станом на день розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду України у розмірі 2689,08 грн.

Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі статтею 23 Закону № 1058-ІV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, страхувальники зобовязані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 3 статті 106 Закону № 1058-ІV встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги те, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі 2689,08 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Присяжний і К»(03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, код 30307194) заборгованість зі сплати страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (03148, м. Київ, вул. Корольова, 5-А, р/р № 256053012612 у Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код 22869431) у розмірі 2689,08 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.А. Ковтун

Постанова підписана 27.04.2009 р.