Постанова № 59538461, 03.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/3457/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача Кравця О.О.судді -Домусчі С. Д.судді - за участю секретаря Коваля М.П. Левицької З.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області та Публічного акціонерного товариства "Одеса-Авто" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 р. по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Одеса-Авто" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Одеса-Авто» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001542204 від 27.05.2015 року, № 0001582204 від 27.05.2015 року, №0001592204 від 27.05.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 року позов був задоволений частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.05.2015 року № 0001582204 та № 0001592204.В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року виправлені описки - в резолютивній частині та в абз. 4 на стор. 17 мотивувальної частини постанови суду від 30 березня 2016 року в адміністративній справі № 815/3457/15 по тексту в номері податкового повідомлення-рішення, що підлягає скасуванню замість «цифри « 9» після цифри « 5» читати цифру « 4».

Не погоджуючись зі вказаним судовим рішенням представники позивача та відповідача подали апеляційні скарги, в яких вважають, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому представник позивача просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а представник відповідача просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, та вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню , апеляційну скаргу позивача слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що в період з 26.02.2015 року по 09.04.2015 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області відповідно до плану перевірки ,наказів №56 від 22.01.2015 року , №224 від 26.02.2015 року та №125 від 26.03.2015 року на підставі направлень №№220-225 від 26.02.2015 року ,було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "ОДЕСА-АВТО" код за ЄДРПОУ 03120420 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року.

Накази про проведення перевірки та направлення були вручені директору Возіяну І.А., перевірку проведено у присутності головного бухгалтера КучманО.Л.,у журналі перевірок вчинено записи №99,95,96,97,100.

Податковий орган під час перевірки встановив :

- Угода №2201/09 від 22.01.2009 року із змінами та доповненнями (без визначення виду цивільно-правової угоди) є угодою про надання з боку ТОВ "Дженерал Авто Груп" товариству ПАТ "Одеса-Авто" безвідсоткової поворотної фінансової допомоги через новацію боргу у позикове зобов'язання новому кредитору у спосіб погашення останнім заборгованості по кредиту ПАТ "ОДЕСА-АВТО" перед банком "АБ "Брокбізнесбанк" у сумі 14 913 612 грн., яка залишається неповернутою на кінець звітних періодів. За розрахунком податкового органу загальна сума таких умовних відсотків перевіреного періоду становить 1 329 763,00 грн.;

- ПАТ "ОДЕСА-АВТО" завищено задекларований показник у рядку 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) товарів (робіт, послуг) у 2013 році у сумі 240 002 грн., пов'язані з послугами охорони, отриманими від ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС", які не підтверджуються як реальні для здійснення, та необґрунтовані зв'язком із господарською діяльністю;

- згідно наданих до перевірки документів встановити факт здійснення охорони об'єктів ПАТ "ОДЕСА-АВТО" саме працівниками ПП "Охоронно-детективне агентство "Форт" виявилось неможливим. До перевірки не було надано будь-яких підтверджуючих документів щодо надання послуг охорони безпосередньо працівниками ПП "Охоронно-детективне агентство "Форт" (розпорджень щодо знаходження на обєктах осіб сторонніх організацій з вказанням особових даних таких робітників, журналів прийняття-здачі об'єктів під охорону по об'єктам тощо). Також, згідно інформації, а саме матеріалів перевірки ПП "Охоронно-детективне агентство "Форт" (акт перевірки № 18.10.2013 № 39/22-213/35640378-659) встановлено, що, в свою чергу, між ПП "Охоронно-детективне агентство "Форт" (Замовник) та ТОВ "Охоронна фірма "Оплот" (Виконавець) було укладено договір, згідно якого Замовник передає, а Виконавець приймає та зобов'язується забезпечити охорону об'єктів: м. Одеса, вул. 25 Чапаївської дивізії, 15-а; м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 307-б; м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 287; Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Крижанівка, СТ "Садовод", вул. Садова, 27; м. Одеса, вул. 7-й км Тираспольського шоссе; м. Одеса, вул. Пивоварна, 11 (Бурлача Балка); м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 47; м. Одеса, вул. Ленінградське шоссе, 27-А; м. Одеса, вул. Олександровський проспект, 39.

- в зв'язку з неможливістю здійснити зустрічну звірку контрагента позивача - ТОВ "ОФ "Оплот", а також відсутністю цього підприємства за місцезнаходженням, відсутністю в нього умов для ведення діяльності, господарські операції позивача з цими контрагентами підпадають під ознаки нікчемності.

Також податковим органом встановлено завищення позивачем задекларованих показників у рядку 06.2 Декларацій "Витрати на збут" у сумі 1 188 688 грн., пов'язані з послугами охорони, отриманими від ПП "Охоронно-детективне агентство "ФОРТ", які не підтверджуються як реальні для здійснення, та необґрунтовані зв'язком із господарською діяльністю.

За результатами перевірки було складено акт № 49/22-213/03120420 від 24.04.2015 року , яким встановлені порушення пп. 14.1.257, п.14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 ст. 135, пп. 14.1.36, п. 14.1, ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 2 758 453,00 грн., у т.ч.: 4кв. 2012 року - 594 694, 0 грн., 2013 рік - 2 163 759,00 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 1 305 865, 00 грн.; пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, в результаті чого встановлено заниження орендної плати у сумі 281 459,00 грн., у т.ч.: 4 кв. 2012 року - 56292,00 грн., 2013 рік - 225 167,00 грн.

Не погодившись з висновками акту, ПАТ "ОДЕСА-АВТО" подало до ДПІ заперечення на акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 49/22-213/03120420 від 24.04.2015 року.

25.05.2015 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області комісією по вирішенню спірних питань розглянуто акт №49/22-213/03120420 від 24.04.2015 року, зміст заперечень до нього, та вирішено - висновок акту документальної планової виїзної перевірки від 24.04.2015 року №49/22-213/03120420 залишити без змін, а заперечення платника ПАТ "ОДЕСА-АВТО" до акту залишити без задоволення.

На підставі акту перевірки № 49/22-213/03120420 від 24.04.2015 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення № 00015422204 від 27.05.2015 року за порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, яким було зменшено ПАТ «Одеса-Авто» суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 758 453,00 грн., № 0001582204 від 27.05.2015 року за порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, яким ПАТ «Одеса-Авто» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 632 331,0 грн., №0001592204 від 27.05.2015 року за порушення пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, яким визначено ПАТ «Одеса-Авто» суму орендної плати у розмірі 351 824,00 грн.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції та вважає , що для визначення права підприємства на податковий кредит по проведеним господарським операціям з постачальником необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав: здійснення операції з придбання товарів та їх оплата ( п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України); наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість (п. 198.6 ст. 198 ПК України); придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України, частини 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), яки мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Крім того,згідно із висновком ВСУ ,обов'язковим для застосування в порядку ст.244-2 КАС України , викладеним Постанові від 3 листопада 2015 року № 21-1499а15 ,господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Згідно із висновком ВСУ, викладеним у Постановах від 27 жовтня 2015 року № 21-1555а15 та від 22 вересня 2015 року № 21-1526а15 ,обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

Судом першої інстанції було встановлено, що 04.10.2006 між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" та Відкритим акціонерним товариством "Одеса-Авто" (позичальник) укладений кредитний договір № 263/2006, відповідно до пункту 2.1 якого банк відкриває позичальнику мультивалютну відкличну кредитну лінію в сумі 10 000 000 грн. строком з 04.10.2006 по 04.10.2011р

01.11.2008 між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" та ВАТ "Одеса-Авто" укладено додаткову угоду № 32 до кредитного договору № 263/2006 від 04.10.2006, відповідно до якої договір № 263/2006 від 04.10.2006 року викладений у такій редакції:

Пункт 1.1: Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти, надалі за текстом - "Кредит або Кредитна лінія", на умовах визначених цим Договором.

Пункт 1.1.1: кредит надається у вигляді відкличної мультивалютної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 10 000 000,00 гривень. Грошові кошти в рамках кредитної лінії можуть бути надані Банком у наступних валютах: гривні та доларах США.

Пункт 1.1.2: термін користування кредитом до 04 жовтня 2011 року включно.

Пункт 1.1.3: процентна ставка за користування кредитом: 12,5% річних в іноземній валюті наданим до 01.05.2008 року; 14,5% річних в іноземній валюті наданим після01.05.2008 року; 23,0 % в національній валюті.

Пункт 1.2 Кредит надається Позичальнику на наступні цілі: для оплати за контрактами та для поповнення обігових коштів шляхом подальшої конвертації в національну грошову одиницю.

08.12.2008 року між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" та ВАТ "Одеса-Авто" укладено додаткову угоду № 33 до кредитного договору № 263/2006 від 04.10.2006, відповідно до якої пункт 2.1 викладено в наступній редакції: кредит надається у вигляді відкличної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 1859 110, 89 доларів США .

26.12.2008 року між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАвтоЗаз-Сервіс" (Поручитель) укладено договір поруки №1/2008, відповідно до пункту 1.1 якого Поручитель поручається як солідарний боржник перед Кредитором за виконання ВАТ "Одеса-Авто" його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з кредитного договору № 263/2006 від 04.10.2006 в частині погашення кредиту (тіла кредиту) на суму 1 859 110,80 доларів США .

22.01.2009 року ПАТ "Одеса-Авто" (Боржник) було укладено угоду №22/01-09 про сплату боргу з ТОВ "УкрАвтоЗаз-Сервіс" (Кредитор), відповідно до пункту 1.1. якої Боржник зобов'язується оплатити Кредитору заборгованість в сумі 14913612,00 грн., що виникла внаслідок витрат Кредитора по оплаті зобов'язань Боржника за договором поруки № 1/2008 від 26.12.2008, в термін до 01.07.2010. Додатковою угодою №1 від 25.06.2010 термін оплати встановлено до 31.12.2012 .

20.01.2009 р. поручителем ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс" було повністю погашено остаточну заборгованість ПАТ "Одеса-Авто" перед АТ "Брокбізнесбанк" по кредитному договору № 263/2006 від 04.10.2006 в сумі 1 808 287,59 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням, з відміткою банку від 20.01.2009 року та випискою по особовому рахунку ТОВ "УкрАвтоЗаз-Сервіс" .

У зв'язку з перейменуванням товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАвтоЗаз-Сервіс", Додатковою угодою №2 від 28.01.2011 року внесені зміни до Угоди №22/01-09 від 22.09.2009 року про наступне: у всьому тексті Угоди та у всіх її додатках тощо змінити найменування "товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАвтоЗаз-Сервіс"" на товариство з обмеженою відповідальністю "Дженерал Авто Груп". .

Судом 1-ої інстанції також було встановлено , що за даними бухгалтерського обліку ПАТ "Одеса-Авто" по рахунку 685 "розрахунки із іншими постачальниками" за період з 01.04.2009 по 30.04.2012 рахується кредиторська заборгованість перед ТОВ Дженерал Авто Груп" (ТОВ "УкрАвтоЗАЗ-Сервіс") у розмірі 9 246 842,99 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6852

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що поручитель ТОВ "УкрАвтоЗаЗ-Сервіс" не передавав кошти для ПАТ "ОДЕСА-АВТО" в користування, а погасив його зобов'язання безпосередньо перед АБ "Брокбізнесбанк" відповідно до договору поруки, та в порядку ст.512,553,554,556 Цивільного кодексу України, а укладена угода від 22.01.2009 року №22/01-09 за своєю правовою природою є договором поруки ,не є угодою про надання з боку ТОВ "Дженерал Авто Груп" товариству ПАТ "Одеса-Авто" безвідсоткової поворотної фінансової допомоги ,укладеною згідно із вимогами пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14,п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України , а тому нарахування суми відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду в даному випадку є необґрунтованим.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що податкове повідомлення-рішення від 27.05.2015 року № 0001542204 в частині суми зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1329763,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом 1-ої інстанції також було встановлено , що між ПАТ "ОДЕСА-АВТО" та ПП "Охоронно-детективне агентство "Форт" було укладено договір від 01.09.2009 року № О-1/09, згідно якого ПАТ "ОДЕСА-АВТО" (Замовник) передає, а ПП "Охоронно-детективне агентство "Форт" (Виконавець) приймає та зобов'язується забезпечити охорону об'єктів ПАТ "ОДЕСА-АВТО", а саме: м. Одеса, вул. 25 Чапаївської дивізії, 15-а; м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 307-б; м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 287; Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Крижанівка, СТ "Садовод", вул. Садова, 27; м. Одеса, вул. 7-й км Тираспольського шоссе; м. Одеса, вул. Пивоварна, 11 (Бурлача Балка); м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 47; м. Одеса, вул. Ленінградське шоссе, 27-А; м. Одеса, вул. Олександровський проспект, 39.

Вказаний договір припинив свою дію 31.12.2012 року .

01.11.2009 року між ПП "Охоронно-детективне агентство "Форт" (Замовник) та ТОВ " Охоронна фірма "Оплот" (Виконавець) було укладено договір, згідно якого Замовник передає, а Виконавець приймає та зобов'язується забезпечити охорону об'єктів: м. Одеса, вул. 25 Чапаївської дивізії, 15-а; м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 307-б; м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 287; Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Крижанівка, СТ "Садовод", вул. Садова, 27; м. Одеса, вул. 7-й км Тираспольського шоссе; м. Одеса, вул. Пивоварна, 11 (Бурлача Балка); м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 47; м. Одеса, вул. Ленінградське шоссе, 27-А; м. Одеса, вул. Олександровський проспект, 39.

У відповідності до п. 6.1. договору № 01/11-01 від 01.11.2009р., даний договір набирає чинності з моменту його укладання Сторонами та продовжується на наступний календарний місяць, тобто термін договору припинився 30 листопада 2009р.

Лише за додатковою угодою № 4 від 1 лютого 2012р. до договору № 01/11-01 від 01.11.2009р. можна припустити, що об'єкти ПАТ «ОДЕСА-АВТО» передані ПП «Охоронно-детективне агентство «Форт» під охорону ТОВ «ОФ «Оплот».

Апеляційний суд вважає,що вказана господарська операція не входить у перевіряємий період діяльності ПАТ «ОДЕСА- АВТО» з 01.10.2012р. по 31.12.2013р., у зв'язку з чим дані документи взагалі не можуть розглядатись, як достовірні, достатні та належні докази порушення податкового законодавства зі сторони ПАТ «ОДЕСА- АВТО».

Фат здійснення господарської операції ПАТ "ОДЕСА-АВТО" з ПП "Охоронно-детективне агентство "Форт" підтверджується : договором № О-1/09 від 01.09.2009 року згідно якого ПАТ "ОДЕСА-АВТО" (Замовник) передає, а ПП "Охоронно-детективне агентство "Форт" (Виконавець) приймає та зобов'язується забезпечити охорону об'єктів ПАТ "ОДЕСА-АВТО", актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними, копією ліцензії № 343435 серії АВ, яка видана ТОВ "ОФ "Оплот" 02.08.2007р. МВС України на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності у період з 02.08.2007р. по 02.08.2012р.

Необхідність укладання для позивача договорів про надання послуг з охорони об'єктів із зазначеним контрагентом викликана відсутністю у позивача достатніх власних трудових ресурсів для виконання основного виду діяльності - діяльність приватних охоронних служб (КВЕД 80.10) по охороні об'єктів згідно договорів, укладених позивачем із ТОВ "Стікон", ТОВ "Автомобільний Дім Одеса", ВАТ "Одеса-Авто", КУ "Одеський академічний український музикально-драматичний театр ім.В.С.Василька".

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що податковим органом не вірно трактований пп. 2.1.8 Договору, оскільки цим підпунктом визначено, що замовник зобов'язаний в період дії цього договору не користуватися послугами інших охоронних структур, а тому зауваження податкового органу щодо порушення ПП "Охоронно-детективне агентство "Форт" умови договору у зв'язку з чим не можливо встановити хто саме надавав позивачу послуги з охорони є необґрунтованими. При цьому, п.2.3 Договору не виключає можливість виконавця залучати інші сторонні структури для здійснення охорони об'єктів позивача.

Крім того, в порядку ч.1 ст.72 КАС України вказані обставини встановлені Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 року адміністративний позов приватного підприємства "Охоронно-детективне агентство "Форт" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень , якою позов був задоволений та встановлено, що проведеною ДПІ документальною позаплановою виїзною перевіркою ПП "Охоронно-детективне агентство "Форт" взаємовідносин з ТОВ "ОФ "Оплот" за лютий 2012р., за результатами якої 18.10.2013р. складений акт № 39/22-213/35640378-659, встановлено порушення ст.139 ПК України, в результаті чого занижений податок на прибуток на суму 53 339 грн., а також порушення ст.198 ПК України, в результаті чого занижений податок на додану вартість на суму 50 799 грн.

Судами 1-ої та апеляційної інстанцій також було встановлено , що між ПАТ "ОДЕСА-АВТО" та ПП "Охоронно-детективне агентство "Форт" було укладено договір № О-1/09 від 01.09.2009 року , припинив свою дію 31.12.2012 року, а також ,що ПАТ "ОДЕСА-АВТО" було укладено договір з ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС" від 01.01.2013 року № 2412, який припинив свою дію 30.06.2014 року , який почав діяти після закінчення дії вищезазначеного договору № О-1/09 від 01.09.2009 року та розповсюджуються на ті ж самі об'єкти охорони.

Згідно наданих до перевірки документів встановити факт здійснення охорони об'єктів ПАТ "ОДЕСА-АВТО" саме працівниками ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС" виявилось неможливим, а саме: до перевірки не було надано будь-яких підтверджуючих документів по наданню послуг охорони працівниками ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС" (розпоряджень щодо знаходження на об'єктах осіб сторонніх організацій з вказанням особових даних таких робітників, журналів прийняття-здачі об'єктів під охорону по об'єктам тощо). Податковий орган зазначає, що вищевказане дає змогу зробити висновок, що ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС" фактично не надавало послуги з охорони об'єктів ПАТ "ОДЕСА-АВТО"

Але, фат здійснення господарської операції ПАТ "ОДЕСА-АВТО" з ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС", підтверджується: книгою прийому та здачі чергування ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС" за об'єктом м. Одеса, вул. 25 Чапаївської дивізії, 15-а за грудень 2013-лютий 2014 року; книгою прийому та здачі чергування ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС" за об'єктом м. Одеса, вул. Ленінградське шоссе, 27-А за січень-травень 2013 року,актом проведення спеціального розслідування від 04.07.2014 щодо працівників, в тому числі охоронців ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС" за об'єктом м. Одеса, вул. 25 Чапаївської дивізії, 15-а, звітом за формою №10-ПІ , заявою до РО ОДУ УМВС України в Одеській області, щодо виявлення співробітником ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС" порушень (крадіжки) на об'єктах ПАТ "ОДЕСА-АВТО" за адресою м. Одеса, вул. 25 Чапаївської дивізії, 15-а ,витрати по сплаті послуг - віднесені на валові витрати підприємства.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що податкове повідомлення-рішення від 27.05.2015 року № 0001542204 в частині суми зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 428 690, 00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результаті та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.

Відповідно до п.п. 14.1.185 ст. 14 ПК України постачання послуг - операція, зокрема, з надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до вимог ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " від 15.05.2003р. №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Статтею 104 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (із змінами і доповненнями) визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

До того ж, згідно ст.59 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV (із змінами і доповненнями) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням владника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим кодексом, - за рішенням суду. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Згідно частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, судом першої інстанції було обґрунтовано встановлено, що на час укладання та виконання господарських зобов'язань контрагенти були належним чином зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності та мали свідоцтва платників податків ,що підтверджено посвідченими копіями свідоцтв платників ПДВ та витягами з ЄДР ,та встановлена реальність господарських операції щодо отримання позивачем від його контрагентів-постачальників , а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Відповідно до п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Згідно п.5.1. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість , затвердженого Наказом Мінфіну від 07.11.2011, № 1394 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу

Крім того, на момент розгляду судами 1-ої та апеляційної інстанцій вказаної адміністративної справи відсутні будь-які відомості щодо наявності вироку суду , який набув законної сили, та встановлював факт фіктивності створення жодного з контрагентів позивача

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції,що ПАТ "ОДЕСА-АВТО" виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що дає право позивачу на включення суми ПДВ по цим накладним до податкового кредиту,

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу

Відповідно до п.56.21 ст.56ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У зв'язку із ненаданням податковим органом на вимогу апеляційного суду копії податкової декларації та витягу із Реєстру податкових накладних -вказаний факт трактується на користь платника податків.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно п. 23 Рішення ЄСПЛ по справі «Бізнес СепортСентре проти Болгарії» (заява №6689/03); у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Однак це не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника

Згідно п. 53 Рішення ЄСПЛ по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03); при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими

Згідно п. 110 Рішення ЄСПЛ по справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97); адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління»

Згідно п. 38 Рішення ЄСПЛ по справі «Інтерсплав проти України» (заява № 803/02); у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Згідно п. 71 Рішення ЄСПЛ по справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява №3991/03); компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Згідно п. 57. Рішення ЄСПЛ по справі«Щокін проти України»

(Заяви № 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 року Суд не може не помітити вимогу підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року( норма ідентична нормам , що містяться у п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 та п.56.21 ст.56ПК ПК України ), який передбачав, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків національні органи були зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків. Однак у справі, що розглядається, органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.

Судом 1-ої інстанції також було встановлено , що між ПАТ "ОДЕСА-АВТО" та Одеською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 10.08.2004 року, зареєстрованого у Державному реєстрі земель за № 04050500160 від 24.09.2004, згідно якого підприємству надано в оренду земельну діяльну площею 7693 кв.м., яка розташована за адресою: вул. 25-ї Чапаївськоїдівізії, 15А.

Відповідно до п. 4.1 Договору оренда плата складає 84007,56 грн.

Відповідно до п.2.3 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 6461273 (шість мільйонів чотириста шістдесят одна тисяча двісті сімдесят три) гривні 77 коп.

Відповідно до п. 3.1 Договору, договір укладено на 5 (пять) років.

Згідно з листом Управлінням Держземагентсва у м. Одесі Одеської області була надана відповідь від 23.03.2015 року № 22-2505-0.12-2550/2-15, нормативно грошова оцінка 1 кв. м земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. 25-ї Чампаївської дівізії, 15-А складає 1448,3 грн., згідно довідки № 2974 від 22.02.2011 року , а коефіцієнт індексації за 2011, 2012 та 2013 роки дорівнює 1,0.

Дійсно ,згідно із висновком ,зробленим у Постанові ВСУ від 14 липня 2015 року № 21-1699а15, який в порядку ст.244-2 КАС України є обов'язковим для суду ,з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Але,згідно із п.274.1 ст.274 ПК України ( в редакції діючої на момент виникнення правовідносин) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Згідно із п. 287.1ст .287 ПК України у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Рішенням Одеської міської ради № 41-VІ від 28.12.2010 р."Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" була затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси

Таким чином,апеляційний суд вважає ,що податковим органом неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2015 року №0001592204, згідно якого визначено грошове зобов'язання з орендної плати у сумі 351824 грн., у т.ч.: за основним платежем - 281 459 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 70 365 грн., так як договір оренди земельної ділянки від 10.08.2004 року між ПАТ "ОДЕСА-АВТО" та Одеською міською радою, зареєстрованого у Державному реєстрі земель за № 04050500160 від 24.09.2004, згідно якого підприємству надано в оренду земельну діяльну площею 7693 кв.м., яка розташована за адресою: вул. 25-ї Чапаївської дівізії, 15А. - втратив чинність , а користування вказаною земельною ділянкою на умовах оренди ПАТ "ОДЕСА-АВТО"- припинено, а тому плату за землю слід було розраховувати в розмірі, встановленому п.274.1 ст.274 ПК України.

Апеляційний суд,із врахуванням Практики Європейського Суду з прав людини вимог п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 , пп.14.1.185.ст.14 , ст.138,139, 198,200,201 ПК України, правових позицій Верховного Суду України, погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що податкові повідомлення-рішення є протиправними, та підлягають скасуванню, оскільки позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування податкового зобов'язання надав документи, а висновки, у зв'язку із неможливістю перевірки інших суб'єктів господарювання виявлені є припущеннями та не є доказом фіктивності діяльності, крім того позивач не несе відповідальності за облікову політику контрагентів та інших суб'єктів , через те що, закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентами позивача із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем, також сама по собі несплата податку контрагентами (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, а висновки відповідача, викладені у акті перевірки щодо ознак фіктивності господарських операцій , є помилковими та обґрунтованими припущеннями стосовно заниження податкового зобов'язання та не підтвердженими належними та достатніми доказами, укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, а судові рішення, із врахуванням вимог ст. 204 ЦК України, про визнання їх недійсними відсутні , а фактичне звинувачення у створенні фіктивного підприємства, що є злочином, відповідальність за який встановлена ст.205 КК України, та факт скоєння якого в порядку ст.72 КАС України може бути підтверджений тільки вироком суду, який набув законної сили, а ні актом перевірки податкового органу чи на підставі пояснень осіб, допитаних по кримінальній справі ,а надані позивачем докази свідчать про здійснення реальних господарських операцій, але вважає ,що донарахування орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, в порядку вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України є безпідставним ,так як договір оренди земельної ділянки із ПАТ "ОДЕСА-АВТО" втратив чинність та користування вказаною земельною ділянкою на умовах оренди ПАТ "ОДЕСА-АВТО"- припинено, а тому плату за землю слід було розраховувати в розмірі, встановленому п.274.1 ст.274 ПК України.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином, у зв'язку із невідповідністю висновків суду 1-ої інстанції обставинам справи, порушенню ним норм матеріального права,що призвели до невірного вирішення справи ,суд апеляційної інстанції доходить до висновку про необхідність скасувати постанову суду 1-ої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Апеляційним судом встановлено , що позивачем ,у зв'язку зі сплатою судового збору за звернення із позовною заявою ,апеляційною скаргою понесені судові витрати у розмірі 5846,4 грн.

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.2 ч.1. ст.198, 201, ч.2 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області - залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеса-Авто"- задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 р. -скасувати.

Прийняти нову постанову:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Одеса-Авто"- задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 0001542204 від 27.05.2015 року, № 0001582204 від 27.05.2015 року, №0001592204 від 27.05.2015 року.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області на користь Публічного акціонерного товариства "Одеса-Авто"- судові витрати у розмірі 5846,4 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

суддя-доповідач Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Коваль М.П.