КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 738/1149/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Сова Т.Г. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
У Х В А Л А
Іменем України
08 серпня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 06 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Менської місцевої прокуратури чернігівської області в особі керівника Клюй Івана Івановича про визнання дій незаконними,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Менської місцевої прокуратури Чернігівської області в особі керівника Клюй Івана Івановича про визнання дій незаконними, зобов'язання надати копію документа прокурорського реагування, а саме вказівки прокуратури Менського району на ім'я начальника Менської ВК № 91 УДПтС України в Чернігівській області від 03.06.2015 року.
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 06 липня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.
З доповіді судді-доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звертався до Менської місцевої прокуратури із запитом про надання копії документу прокурорського реагування з посиланням на Закон України «Про доступ до публічної інформації», на що йому було надано відповідь, в якій зазначено про неможливість надання такого документу.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
За приписами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону до службової інформації може належати, в тому числі інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напрямку діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд, зокрема, за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру. З метою реагування на виявлені в ході наглядової діяльності порушення вимог законодавства в даній сфері прокурор вносить письмові вказівки, які відповідно до ч. 4 ст. 26 даного Закону є обов'язковими і підлягають негайному виконанню.
Наказом Генерального прокурора України № 158 від 30.12.2014 року затверджено перелік документів, у яких міститься службова інформація. Так, згідно п. 1 даного переліку, до документів, яким присвоюється гриф «Для службового користування», відносяться документи прокурорського реагування.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Водночас колегія суддів зазначає, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Так, згідно листа Генеральної прокуратури України №19/4-274 вих.16 від 24.02.2016, позивачу було надано витяг з запитуваного документу, тобто з прокурорського реагування (вказівки), в частині інформації, доступ до якої не є обмеженим.
За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна вимога про надання копії документу прокурорського реагування, а саме вказівки прокуратури Менського району на ім'я начальника Менської ВК № 91 УДПтС України в Чернігівській області від 03.06.2015 року є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 06 липня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Чаку Є.В.
Файдюк В.В.
Судове рішення № 59538196, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 738/1149/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: