Ухвала суду № 59538122, 09.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року справа №805/1482/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Данком» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року по адміністративній справі №805/1482/16-а за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Данком» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць у сумі 17938,30 грн. та пеню у сумі 462,81 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем не дотримані вимоги Постанови КМУ від 31.01.2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідно до яких встановлено обов'язок підприємств самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулось це порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції. Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ «Данком» становила 47 осіб, тому у відповідача повинно бути працевлаштовано 2 інваліда, однак фактично працювала 1 особа.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Данком» на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році у сумі 17 938,30 грн та пеня у сумі 462,81 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначив, що товариством вжито всіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що підтверджується звітами форми №3-ПН, проте робоче місце залишилося не укомплектованим через відсутність попиту. В нормативно-правових актах не передбачено обов'язок роботодавця самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Данком» (ЄДРПОУ 34705334) зареєстровано в якості юридичної особи.

Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

На підставі ст.7 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон №875), законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Статтею 18 Закону №875 передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Згідно ст.19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

На підставі ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Як вбачаться зі звіту ТОВ «Данком» про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік (а.с. 6), наданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2015 році становила 47 осіб (код рядка 01), з яких середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становить 1 особа (код рядка 02), кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», визначена у звіті становить 2 особи (код рядка 03).

Фактично підприємством за 2015 рік не було працевлаштовано 1 особу, що, є порушенням вимог ст.19 вищезазначеного Закону.

На підставі п.2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі - Порядок), затвердженого постановою КМУ від 31 січня 2007р. № 70, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

З урахуванням вимог ст. 20 Закону позивач нарахував відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 17938,30 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 7) та рядком 06 звіту відповідача.

ТОВ «Данком» до 15 квітня 2016 року не були сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі 17938,30 грн., що дало підстави позивачеві для нарахування пені відповідно до ст. 20 вищезазначеного Закону і п. 4 Порядку, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Згідно п.1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

На підставі п.2.1 зазначеного Порядку відповідач повинен був надати звіт форми 3-ПН не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії, якою є наступний день після створення робочого місця.

Звіти форми 3-ПН відповідачем надані до центру зайнятості в червні 2015 року, в жовтні 2015 року та в лютому 2016 року.

Звіти форми №3-ПН за січень-травень 2015 року, липень-вересень 2015 року, листопад-грудень 2015 року ТОВ «Данком» до органів зайнятості не подавались.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, своєчасно не подавши в центр зайнятості звіт форми 3-ПН, не вжив заходів для працевлаштування інвалідів, внаслідок чого не виконав норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, визначений ст. 19 Закону № 875.

На підставі викладеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Данком» адміністративно-господарської санкції та пені.

Судова колегія не приймає доводи апелянта, оскільки обов'язок підприємства по забезпеченню певної кількості місць для працевлаштування інвалідів супроводжується обов'язком своєчасно надавати в центри зайнятості звіти форми 3-ПН.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Данком» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року по адміністративній справі №805/1482/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року по адміністративній справі №805/1482/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді Д.В. Ляшенко

Л.В. Ястребова