Постанова № 59535519, 02.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2016 рокусправа № 804/12232/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.,

представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 р. у справі № 804/12232/15

за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

"31" серпня 2015 р. Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в якому просила стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 801,38 грн.; стягнути з відповідача податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами в розмірі 76,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю непогашеної в добровільному порядку заборгованості.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 р. у справі № 804/12232/15 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено.

Судом встановлено , що позивачем задекларовано самостійно розраховані суми грошових зобов'язань з єдиного податку - фізичної особи підприємця, які у визначені законом строки не сплачені відповідачем. так само, відповідачем не сплачено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке донараховано податковим органом. Факт направлення позивачу податкової вимоги належним чином підтверджено. На підставі аналізу норм податкового законодавства судом встановлено наявність у відповідача обов'язку сплачувати всі необхідні податки та збори. Постанову суду мотивовано встановленням факту наявності непогашеного податкового боргу.

Не погодившись з постановою суду, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 р. у справі № 804/12232/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що відповідач не має заборгованості зі сплати податків, оскільки всі платежі здійснюються своєчасно та в повному обсягу.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники позивача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, перебуває на обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Згідно до приписів податкового законодавства, відповідачем 16.01.2015 року подано податкову декларацію зі сплати єдиного податку №1500001418, якою задекларовано грошове зобов'язання в розмірі 730,90 грн.; від 21.04.2015 року №1500010509, якою задекларовано грошове зобов'язання в сумі 613,18 грн.; від 13.07.2015 року №1500013494, якою задекларована сума грошового зобов'язання в розмірі 324,10 грн.

Внаслідок часткової сплати задекларованого грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб, податковим органом нараховано ФОП ОСОБА_2 податковий борг в розмірі 801,38 грн., в тому числі залишок несплаченої пені в розмірі 26,02 грн.

Крім того, ДПІ в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська нараховано відповідачу податок на нерухомість податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2014 року в розмірі 76,94 грн.

10.06.2015 року на адресу відповідача направлена вимога форми «Ф» № 1027-23 від 10.06.2015 року на суму 852,30 грн., яка повернута на адресу відправника.

З огляду на відсутність сплати узгоджених податкових зобов'язань позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

На підставі дослідження наданих податковим органом документів, судом першої інстанції задоволено заявлений позов та стягнуто з ФОП ОСОБА_2 податковий борг.

Колегія суддів дослідивши обставини по справі, вважає передчасним висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.57.1 Податкового Кодексу України Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 49.18. ст.49 ПК України Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 46.1. ст.46.1. Податкового Кодексу України Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового Кодексу України разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, за декларацією від 16.01.2015 року №1500001418, позивачем задекларовано до сплати суму податку в розмірі 730,90 грн., термін сплати 19.02.2015 року. У відповідності до наданої відповідачем квитанції №к35/55 від 16.01.2015 року ФОП ОСОБА_2 сплачено 730,90 грн. єдиного податку за 4 квартал 2014 року.

За декларацією від 21.04.2015 року №1500010509, позивачем задекларовано до сплати суму податку в розмірі 613,18 грн., термін сплати 20.05.2015 року. У відповідності до наданої квитанції №24042015154429 від 24.04.2015 року ФОП ОСОБА_2 сплачено 613,18 грн. єдиного податку за 1 квартал 2015 року.

За декларацією від 13.07.2015 року №1500013494, позивачем задекларовано до сплати суму податку в розмірі 324,1 грн., термін сплати 19.08.2015 року. У відповідності до наданої квитанції №13072015111227 від 13.07.2015 року ФОП ОСОБА_2 сплачено 324,10 грн. єдиного податку за 2 квартал 2015 року.

Як вбачається з наведеного відповідачем в повному обсягу сплачено самостійно визначені податкові зобов'язання.

Посилання позивача на те, що платіж за декларацією від 16.01.2015 року №1500001418 на рахунки податкового органу не поступав, а отже за даним зобов'язанням рахується заборгованість, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

В силу вимог п. 129.7 цієї ж статті Кодексу не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Наведені законодавчі приписи дозволяють зробити висновок про те, що конституційний обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.

При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Тобто за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Колегія суддів вважає надані відповідачем квитанції та платіжні доручення достатніми доказами належної сплати самостійно визначених грошових зобов'язань.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 26.06.2014 року, яким відповідачу нараховано податкове зобов'язання з податку на нерухомість, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до приписів п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Будь-яких розрахунків щодо підстав нарахування даного податкового зобов'язання та винесення спірного податкового повідомлення-рішення позивачем не надано. Що свідчить про те, що спірне рішення податкового органу прийнято безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ФОП ОСОБА_2 податкового органу є передчасними та такими, що здійснені без повного встановлення обставин по справ, що й привело до невірного вирішення справи по суті. Та у відповідності до приписів ст.. 202 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 р. у справі № 804/12232/15 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 р. у справі № 804/12232/15 - скасувати та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2009 (дві тисячі дев'ять) грн. 70 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко