Постанова № 59534899, 03.08.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"03" серпня 2016 р. № 820/2654/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Хмелівська Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд :

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 006861701 від 04.05.2016 року;

2. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.04.2016 року Київською ОДПІ ГУ ДФС України у Харківській області за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи з фізичних осіб громадянина ОСОБА_1 складено Акт № 868/20-31-13-04-08/НОМЕР_1, згідно з яким виявлено неподання вказаним платником податку податкової декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік, в якій не визначено та не сплачено суму податкового зобов'язання по податку на доходи з фізичних осіб в результаті отримання доходу у вигляді додаткового блага.

04.05.2016 року на підставі вказаного Акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №006861701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму один мільйон шістсот двадцять одна тисяча двісті сорок одна грн. 94 коп.

Позивач з зазначеним податковим повідомлення-рішенням № 006861701 від 04.05.2016 року не погоджується, вважає його незаконним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явилися підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі зазначивши, що податкове повідомлення-рішення № 006861701 від 04.05.2016 року є законним та таким. що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що працівниками Київською ОДПІ ГУ ДФС України у Харківській області була проведена документальна позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 за період 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатми перевірки було складено акт від 20.04.2016 року № 868/20-31-13-04-08, відповідно до висновків якого встановлено порушення платником податків положень пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, а саме: виявлено неподання вказаним платником податку податкової декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік, в якій не визначено та не сплачено суму податкового зобов'язання по податку на доходи з фізичних осіб в результаті отримання доходу у вигляді додаткового блага.

Київською ОДПІ м. Харкова за наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2016 року № 0006861701 про збільшення грошового зобов'язання на загальну суму 1 621 241,94 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 8 жовтня 2014 року між ОСОБА_1. та Банком було укладено договір про припинення зобов'язань за кредитним договором № 014/1585/73/77775 від 22 вересня 2006 року. Відповідно до умов цього договору, розмір непогашеної позичальником заборгованості за Кредитним договором станом на день укладення цього Договору становив 68755,53 доларів США, що складає еквівалент 891504,48 грн. по офіційному курсу НБУ на дату укладення цього Договору та 6 738 502,30 грн. пені.

У зв'язку із виконанням Позичальником умов Кредитора сторони домовились, що з дати укладення цього договору боргові зобов'язання за Кредитним договором припиняються внаслідок звільнення Кредитором Позичальника від сплати боргових зобов'язань (прощення боргу), а Кредитний договір вважається розірваним.

З метою погашення частини кредитної заборгованості ОСОБА_1 були внесені до каси Банку грошові кошти у сумі 40 000,00 доларів США, що склало еквівалент 466325,20 грн. за офіційним курсом НБУ.

Як було встановлено судом на день укладення вказаного Договору позивачу банком була прощена заборгованості у розмірі 7 630 006,78 грн., з яких:

сума кредиту - 339784,48 грн.;

відсотки, нараховані за користування кредитом - 551720,00 грн.;

пеня кредиту - 6738502,30 грн.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2.164.1 ст. 164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, визначені п. 164.2 ст. 164 ПК України. Так, відповідно до п.п."д" п.п» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (у редакції на 2014 рік) до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з п.п. 14.1.47, 14.1.56 п 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

При цьому, відповідно до пп. 14.1.54 п 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключеній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів. Сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акції українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); є) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежного професійною діяльністю.

Згідно з пп. 14.1.56 п. 14.1. ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Аналізуючи вище зазначені положення суд приходить до висновку, що згідно з нормами ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Тобто, додаткове благо повинно бути реальним, та таким, яке можливо використати при реалізації прав, свобод та обов'язків.

Законом України від 09 квітня 2015 року N 321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань", який набрав чинності 07.05.2015, внесено зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

Так, підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено п. 8 такого змісту: "Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року".

Законом України від 09 квітня 2015 року N 321-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань", який набрав чинності 07.05.2015, внесено зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

Так, підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено п. 8 такого змісту: "Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року".

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що анульовані (прощені) ОСОБА_1 банком пеня та проценти, нараховані протягом певного часу дії договору, не є доходом, отриманим як додаткове благо, оскільки в розумінні ст. 164 ПК України до поняття додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) відноситься сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором, а відтак, висновок відповідача, що сума пені та відсотків нарахованих за кредитним договором позивачу є додатковим благом яке підлягає оподаткуванню та включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

Згідно положень ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд аналізуючи зміст вище зазначеного акут перевірки від 20.04.2016 року № 868/20-31-13-04-08 зазначає, що він не містить у собі визначення складових суми загального річного оподаткованого доходу позивача (основний борг за кредитним договором, пеня та відсотки), а суд з врахуванням положень ст. 2 КАС України позбавлений можливості самостійно визначити суму яке підлягає оподаткуванню та включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу позивач за вище зазначеним договором то суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 006861701 від 04.05.2016 року винесено Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 006861701 від 04.05.2016 року.

Стягнути з Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 6890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп. .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 08 серпня 2016 року.

Суддя Спірідонов М.О.