Постанова № 59534869, 02.08.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 серпня 2016 р. № 820/2605/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Ліквідаційної комісії Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо нездійснення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку та виплати вихідної допомоги при звільненні незаконними;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справи України у Харківській області виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні за скороченням штатів у розмірі 15176,73 грн.;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справи України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час прострочки виконання своїх зобов'язань щодо остаточного розрахунку при звільнення, виходячи з розрахунку 101,46 грн. за добу, починаючи з 13.12.2015 р. по день проведення остаточного розрахунку.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що оскаржувана бездіяльність є такою, що суперечать вимогам діючого законодавства України, чим порушуються його законні права, свободи та інтереси і потребує судового захисту.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача-1 за довіреністю - Сафронова К.В. проти позову заперечувала посилаючись на те, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, у зв'язку з чим підстави для їх задоволення відсутні.

Відповідач-2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином та завчасно, про причини неприбуття суд не повідомив, а тому суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаної особи, на підставі наявних доказів у ній, згідно до приписів ст. 128 КАСУ

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 2003 р. по 2008 р. навчалася в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.

З 17.06.2008 р. по 12.07.2012 р. проходила службу в Державному департаменті України з питань виконання покарань у харківській області, а з 12.07.2012 по. 13.12.2013 р. - в управлінні Державної пенітенціарної служби України в Харківській області.

З 27.12.2013 р. працювала в органах та підрозділах Головного управління МВС України в Харківській області.

Відповідно до наказу № 594 о/с від 05.11.2015 р. Головного управління МВС України в Харківській області, її було звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 64 "Г" (через скорочення штатів) у відповідності з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію", та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06.11.2015 року.

При цьому з нею не було проведено повного розрахунку, а саме: не виплачена одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, а саме: за 10 років 2 місяці 26 днів, що знайшло відображення у зазначеному вище наказі відповідача-1.

Із зазначеним суд не погоджується та при вирішені даного спору, враховує наступні нормативні положення.

Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби передбачена ч.1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідач-1, заперечуючи проти позову, посилається на ту обставину, що при перевірці вислуги років позивача на день звільнення було виявлено, що така вислуга становить у календарному обчисленні 09 років 07 місяців 25 днів, про що наказом від 18.07.2016 р. №23 о/с були внесені відповідні зміни до первинного наказу про звільнення, а тому ОСОБА_1 не мала права на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

З викладеним доводом суд не може погодитись, оскільки норму ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо календарного року служби слід тлумачити та застосовувати лише для обчислення розміру компенсації, а не набуття самого права на неї, оскільки таке право виникає за наявності вислуги років 10 років і більше, без будь-яких обмежень щодо обчислення такої вислуги.

Така ж позиція Вищого адміністративного суду України міститься в ухвалі від 24.03.2016 року у справі К/800/14433/15.

А відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 має вислугу років більше 10 років, то при звільненні вона мала право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку Головне управління МВС України в Харківській області, як суб'єкт владних повноважень, який здійснював звільнення позивача, не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його оскаржувана бездіяльність є протиправною, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову в частині зобов'язання відповідачів здійснити нарахування та виплату зазначених коштів.

Щодо решти позовних вимог, то вони є необґрунтованими та недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо не виплати ОСОБА_1 вихідної грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ через скорочення штатів, згідно до наказу від 05.11.2015 року № 594 о/с.

3обов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Ліквідаційну комісію Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну грошову допомогу при звільненні з органів внутрішніх справі за скороченням штатів у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення.

Щодо решти позовних вимог в задоволенні - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08.08.2016 року.

Суддя Самойлова В.В.