Постанова № 59534856, 03.08.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 серпня 2016 р. № 820/3190/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - Манерка Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування вимог, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд скасувати вимоги Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-15624-17 від 14.02.2014 року та № Ф-697 від 19.11.2013 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані вимоги № Ф-15624-17 від 14.02.2014 року та № Ф-697 від 19.11.2013 року прийняті контролюючим органом без дотримання податкового законодавства, а тому у відповідача відсутні підстави для прийняття оскаржуваних вимог.

Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позові, наполягав на задоволені позову.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в порядку передбаченому ст. 33-35 Кодексу адміністративного судочинства, що підтверджується особистим підписом представника відповідача у розписці (а.с.63).

У письмових запереченнях позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджував, що згідно даних картки особового рахунку сума боргу зі сплати єдиного внеску на 31.12.2015 становить 6987,66 грн., а тому підлягає сплаті. У зв'язку з чим представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Представник третьої особи - Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, прибув у судове засідання, подав заяву та завірені копії документів щодо виконавчих проваджень ВП № 42566704 та ВП № 43848677, в заяві вказав, що у вирішені справи по суті покладається на розсуд суду (а.с. 46-60).

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступних висновків:

З матеріалів справ вбачається, що з 05.03.2012 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

З березня 2012 по грудень 2013 року ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства не доказуються перед судом.

Відповідно облікових даних картки особового рахунку ОСОБА_1, станом на 31.12.2015 року за останнім обліковується борг по сплаті єдиного внеску в загальному розмірі 6987,66 грн..

Контролюючим органом відносно позивача винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2013 року за № Ф - 697, з якої встановлено, що заборгованість з основної суми становить 6657,90 грн. (а.с. 48).

Проте, доказів направлення відповідачем на адресу ОСОБА_3 вказаної вимоги до суду не надано.

Крім того, з листа від 12.12.2013 року № 7722/10/20-21-1701-30 Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області встановлено, що загальна сума доходу від здійснення підприємницької діяльності складає за 2012 рік - 0,00 грн., 1-3 квартал 2013 року - 0,00 грн. При цьому, заборгованість по єдиному соціальному внеску станом на 31.10.2013 року складає 6657,90 грн. (а.с. 7).

Натомість, відповідно до листа заступника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області Апостолова О.І., загальна сума внесків за 2013 року склала 4800, 76 грн. (а.с. 8).

Також, на підставі даних картки особового рахунку контролюючим органом відносно позивача винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.10.2014 року за № Ф - 15624,25, з якої встановлено, що заборгованість з основної суми становить 4800, 76 грн. (а.с. 19).

Протягом 2014 -2015 років позивач оскаржував вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.10.2014 року за № Ф - 15624,25 на суму 4800, 76 грн. шляхом подання скарг до Головного управління ДФС у Харківській області та до Державної фіскальної служби України (а.с. 9-12).

За результатами розгляду скарг, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.10.2014 року за № Ф - 15624,25 залишено без змін, скарги позивача залишені без задоволення (а.с. 13-14).

Оскаржувані позивачем вимоги контролюючим органом направленні на виконання до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

17.03.2014 року головним державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ Фоміною В.І. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження щодо здійснення заходів по виконанню вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2013 року № Ф - 697 (а.с. 50).

Державним виконавцем встановлено боржнику 7 - денний строк для добровільного виконання рішення з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Вищевказану постанову направлено засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_1 (а.с.49).

Поряд із цим, 16.06.2014 року головним державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ Афанасьєвим Д.Є. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження щодо здійснення заходів по виконанню вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.10.2014 року за № Ф - 15624,25 (а.с. 60).

Державним виконавцем встановлено боржнику 7 - денний строк для добровільного виконання рішення з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Вищевказану постанову направлено засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_1 (а.с.60).

Як стверджує позивач, що саме з отримання ухвал про відкриття виконавчого провадження позивачу стало відомо про існування оскаржуваних вимог.

18 травня 2016 року контролюючим органом складено акт звірки № 429-07, з якого вбачається, що станом на 18.05.2016 року заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску ОСОБА_1 складає 6987, 66 грн.

Проаналізувавши вищевикладене, суд звертає увагу на той факт, що в документах, складених контролюючим органом відносно ОСОБА_1 наявні суттєві розбіжності.

Положеннями пункту 1.4 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що встановлення і скасування зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, їх розмірів та механізмів справляння здійснюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Приписами частини 4 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464 в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - ПК України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.п. 14.1.1-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", для платників, зазначених у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Положеннями частини 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для платників, зазначених у п. п. 4 та 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34.7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до абз.3 та 5 ч.8 ст.9 вищевказаного закону, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, під час розгляду справи, суд встановлено, що відомості Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з приводу наявності податкового боргу у ОСОБА_1 містять суттєві розбіжності, а тому неможливо встановити, яка саме сума підлягає сплати до Державного бюджету.

В свою чергу, на вимогу суду представником відповідача не надано жодного обґрунтованого пояснення щодо стягнення з позивача боргу з єдиного внеску у розмірах, вказаних у спірних вимогах.

Окремо суд зазначає, відповідно до положень п. 130.1 статті 130 Податкового кодексу України, у разі якщо керівник контролюючого органу (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 цього Кодексу, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Тобто, так як позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-15624-17 від 14.02.2014 року оскаржена до вище стоячого органу, контролюючий орган не повинен був нараховувати пеню у відповідності з правилами встановленими у п. 130.1 статті 130 Податкового кодексу України, так як нарахування пені під час адміністративного оскарження не відбувається.

Оскільки вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-15624-17 від 14.02.2014 року та № Ф-697 від 19.11.2013 року винесені, з порушенням норм податкового законодавства, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71,94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування вимог - задовольнити.

Скасувати вимоги Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-15624-17 від 14.02.2014 року та № Ф-697 від 19.11.2013 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 08 серпня 2016 року.

Суддя О.В. Панченко