Постанова № 59534769, 04.08.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 рокум. ПолтаваСправа №816/42/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідачів - Котенка М.М., Забєлінського А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Національної Поліції в Полтавській області та Кременчуцького Міського відділу Головного управління Національної Поліції в Полтавській області про скасування наказу, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у січні 2016 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність наказу УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 №625 о/с в частині звільнення міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Кременчуцького МВ УМВС старшини міліції ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ за підпунктом "г" пункту 64 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ в запас у зв'язку із скороченням штатів. Зазначав, що відповідачами не розглянуто його рапорт про згоду на подальше проходження служби на посадах в органах та підрозділах Національної поліції України.

У судовому засіданні 26.05.2016 позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої останній просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 №625 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ;

- визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Полтавській області від 29.11.2013 №563 о/с про призначення ОСОБА_1 на посаду міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Кременчуцького МВ УМВС;

- поновити ОСОБА_1 на посаді в Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області, що відповідатиме займаній ОСОБА_1 посаді до 29.11.2013 - міліціонер відділення №1 взводу конвойної служби міліції Кременчуцького МВ УМВС;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн;

- стягнути з Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області недоотриману у зв'язку з незаконним переведенням заробітну плату у розмірі 1794,00 грн;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове утримання за фактично відпрацьований час з 07.11.2015 по 17.11.2015;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заяви про зміну позовних вимог позивач зазначив, що йому не було відомо про переведення на посаду міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Кременчуцького МВ УМВС у листопаді 2013 року, у зв'язку з переведенням розмір його посадового окладу зменшився на 60,00 грн.

Дану заяву прийнято до розгляду у судовому засіданні 26.05.2016.

У зв'язку з ліквідацією органів внутрішніх справ та створенням органів Національної поліції, ухвалою суду від 18.02.2016 до участі у справі у якості відповідачів залучені Головне управління Національної поліції в Полтавській області та Кременчуцький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Відповідачі позов не визнали, у наданих до суду письмових запереченнях представники відповідачів звертали увагу на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 Зазначили, що позивач вважається попередженим про звільнення через скорочення штатів в силу положень пункту 8 розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію". Законом України "Про Національну поліцію" не встановлено обов'язку прийняття усіх без винятку працівників міліції на службу в органи поліції. До УМВС України в Полтавській області рапорт позивача про згоду на переведення до Національної поліції не надходив. У зв'язку з викладеним, просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник ГУНП в Полтавській області проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Начальник Кременчуцького МВ ГУНП в Полтавській області надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відділу.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 з 28.10.2004 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 29.11.2013 - на посаді міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Кременчуцького МВ УМВС /т. 1, а.с. 55-56/.

До матеріалів справи залучено копію рапорту ОСОБА_1 від 04.11.2013 на ім'я начальника УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 про призначення на посаду міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Кременчуцького МВ УМВС у зв'язку з організаційно-штатними змінами /т. 1, а.с. 194/ та копію наказу УМВС України в Полтавській області від 29.11.2013 №563 о/с про призначення ОСОБА_1 на посаду міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Кременчуцького МВ УМВС /т. 1, а.с. 195/.

На момент виникнення спірних відносин питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов'язки таких осіб було урегульовано спеціальним законодавством, зокрема Законом України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114.

02.07.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України №580-VIІI "Про Національну поліцію", відповідно до преамбули якого цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до пункту 1 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України "Про Національну поліцію" опублікований в газеті "Голос України", 06.08.2015 №141-142, набув чинності 07.11.2015. Проте, враховуючи приписи пункту 1 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 цього Закону набули чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 07.08.2015.

Пунктом 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Так, у ході реформування органів внутрішніх справ наказом УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 №625 о/с позивач звільнений із займаної посади за підпунктом "г" пункту 64 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ в запас у зв'язку із скороченням штатів /т. 1, а.с. 60/.

Вказана підстава для звільнення позивача визначена у зв'язку з ліквідацією УМВС України в Полтавській області, наслідком чого є абсолютне скорочення штатів ОВС.

Оскільки у спірних відносинах питання попередження працівників органів внутрішніх справ про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів урегульовано пунктом 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", який є спеціальним законом по відношенню до Кодексу законів про працю України, суд погоджується з доводами відповідачів відносно того, що позивач вважається у встановленому законом порядку повідомленим про скорочення штатів в силу наведеної вище норми спеціального закону.

Згідно з пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

За повідомленням управління кадрового забезпечення ГУНП в Полтавській області від 25.02.2016 вих. №573/115/12/01/03-2016 станом на 06.11.2015 до УМВС України в Полтавській області не надходив рапорт ОСОБА_1 про згоду на подальше проходження служби в поліції /т. 1, а.с. 180/.

За повідомленням Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області від 18.07.2016 вих. №16067/115/107/01-2016 /т. 2, а.с. 31/, усі подані станом на 06.11.2015 співробітниками Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області рапорти було передано до УМВС України в Полтавській області.

Позивач належних доказів на підтвердження подання рапорту про згоду на подальше проходження служби в поліції не надав.

Заслуханий судом свідок ОСОБА_6 пояснив, що 06.11.2015 він бачив, як ОСОБА_1 на підвіконні у приміщенні Кременчуцького МВ УМВС писав рапорт та віддав його своєму безпосередньому начальнику. На уточнююче запитання суду про те, якого змісту рапорт писав позивач, свідок відповісти не зміг, однак зазначив, що того дня всі співробітники Кременчуцького МВ УМВС писали рапорти про звільнення з ОВС у зв'язку з переходом на службу до поліції. Куди було передано рапорт ОСОБА_1 у подальшому свідку невідомо.

Суд зауважує, що за змістом пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" визначена можливість колишніх працівників органів внутрішніх справ бути прийнятими на службу до поліції у спрощеній процедурі без проходження ними конкурсу, однак ці положення не містять в жодному випадку обов'язку керівників цих установ безапеляційно приймати до лав поліції усіх без винятку працівників лише за фактом виявлення останніми такого бажання, та допускає оцінку здатності працівника на виконання завдань, поставлених перед новоутвореною структурою поліції.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи пояснили, що при вирішенні питання про подальше проходження ОСОБА_1 служби в поліції УМВС України в Полтавській області було враховано посередню характеристику позивача та наявні у останнього на дату звільнення два чинні дисциплінарні стягнення /т. 1, а.с. 57/, у зв'язку з чим, за відсутності рапорту позивача, прийнято рішення про його звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно із підпунктом "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

У відповідності до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про те, що наказом УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 №625 о/с міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Кременчуцького МВ УМВС старшину міліції ОСОБА_1 правомірно звільнено з органів внутрішніх справ на підставі підпункту "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - у запас через скорочення штатів.

При цьому суд зауважує, що позивач не позбавлений прав та можливостей претендувати на посаду поліцейського шляхом проходження конкурсу.

З приводу тверджень позивача про те, що йому у день звільнення не видано копію наказу та трудову книжку, суд встановив, що УМВС України в Полтавській області надіслано повідомлення від 06.11.2015 вих. №1/2-4203 про звільнення з органів внутрішніх справ та роз'яснено, що для отримання трудової книжки, відповідних документів та проведення розрахунку необхідно прибути до УМВС України в Полтавській області. Даний лист ОСОБА_1 отримав 14.11.2015, що підтверджено відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення /т. 1, а.с. 52/.

Залученою до матеріалів справи копією розписки позивача від 30.11.2015 підтверджено, що трудову книжку йому вручено 30.11.2015 /т. 1, а.с. 59 - зворот/.

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що підстави для скасування спірного наказу про звільнення позивача з ОВС відсутні, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 у даній частині належить відмовити.

Так само, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з ГУНП в Полтавській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.11.2015, оскільки вона є похідною від вимоги про скасування наказу про звільнення.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання ГУНП в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу грошове утримання за фактично відпрацьований час з 07.11.2015 по 17.11.2015, суд зазначає, що позивач звільнений з органів внутрішніх справ з 06.11.2015 на підставі наказу №625 о/с.

Як вбачається із залученого до матеріалів справи викопіювання з постового журналу за період з 06.11.2015 по 17.11.2015, у ньому наявні відмітки про перебування ОСОБА_1 на робочому місці 07.11.2015, 08.11.2015, 11.11.2015, 16.11.2015 /т. 2, а.с. 33-54/.

Разом з цим, суд зауважує, що підстави для допуску позивача до несення служби у вказані дні в начальника ІТТ були відсутні, адже ОСОБА_1 не був зарахований до штату Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області 07.11.2015.

Облік робочого часу позивача з 07.11.2015 не вівся.

З наказом про призначення на посаду поліцейського ОСОБА_1 ознайомлений не був, у зв'язку з чим у нього були відсутні підстави приступати до виконання обов'язків поліцейського з 07.11.2015.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що підстави для нарахування позивачу грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 17.11.2015 - відсутні.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу УМВС України в Полтавській області від 29.11.2013 №563 о/с про призначення ОСОБА_1 на посаду міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Кременчуцького МВ УМВС, поновлення ОСОБА_1 на посаді в ГУНП в Полтавській області, що відповідатиме займаній ОСОБА_1 посаді до 29.11.2013 - міліціонер відділення №1 взводу конвойної служби міліції Кременчуцького МВ УМВС та стягнення з Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області недоотриману у зв'язку з незаконним переведенням заробітну плату у розмірі 1794,00 грн, суд дійшов таких висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що на посаду міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Кременчуцького МВ УМВС позивач призначений у зв'язку з організаційно-штатними змінами та на підставі поданого ним рапорту від 04.11.2013 /т. 1, а.с. 194/.

У ході судового розгляду справи позивач та його представник клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи відкликали.

Позивач на своїх доводах щодо фальсифікації рапорту від 04.11.2013 не наполягав у зв'язку із зверненням з даного приводу до органів прокуратури.

Відтак, підстави для скасування наказу від 29.11.2013 №563 о/с та поновлення позивача на попередній посаді - відсутні.

До того ж, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" передбачено ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України. Станом на момент розгляду справи судом Управління МВС в Полтавській області перебуває в стадії припинення.

Наказом МВС України від 06.11.2015 №1388 "Про організаційно-штатні питання" скасовано всі штати та скорочено усі посади в УМВС України в Полтавській області, звільнено абсолютно всіх працівників, а отже подальше проходження позивачем служби в цих органах (використання на службі) є неможливим.

Грошове забезпечення за період проходження позивачем служби в ОВС (до 06.11.2015 включно) позивачу виплачено у повному обсязі, що останній не заперечує.

При цьому, оскільки наказом від 29.11.2013 №563 о/с позивач звільнений з попередньої посади та призначений на нову (за його згодою), у спірних відносинах відсутні підстави для виплати позивачу різниці у посадовому окладі.

А тому, у задоволенні позову в даній частині належить відмовити.

З приводу позовних вимог позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 2371 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Окремих дій посадових осіб УМВС України в Полтавській області та ГУ НП в Полтавській області, які б порушували трудові права позивача, крім тих, що виразилися у видачі оспорюваного наказу, правова оцінка суду якому надана вище, позивачем не наведено, а судом не встановлено.

Оскільки наказ УМВС України в Полтавській області про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ судом визнано правомірним, а у спірних відносинах відсутні інші порушення трудових прав позивача, підстави для стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральної шкоди відсутні.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 09 серпня 2016 року.

Суддя С.С. Бойко