Постанова № 59534687, 08.08.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/449/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Гацанюк К.В.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за угодою);

від відповідачів: Демченко О.В., Нєкрасов Д.С. (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимира Петровича, Першого заступника Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону Лесюкевича Максима Васильовича, Ізмаїльського Прикордонного загону про визнання протиправними дій, скасування наказів від 22.12.2015 року №1649-АГ та від 29.12.2015 року №1713-АГ, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимира Петровича, Першого заступника Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону Лесюкевича Максима Васильовича, Ізмаїльського Прикордонного загону та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.6-11 т.2), просить суд визнати протиправними дії Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимира Петровича щодо складання наказів від 22.12.2015 року №1649-АГ та від 29.12.2015 року №1713-АГ та скасувати накази від 22.12.2015 року №1649-АГ про призначення службового розслідування по факту втрати військового майна (тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr») та від 29.12.2015 року №1713-АГ щодо затвердження результатів (висновків) службового розслідування по факту втрати військового майна (тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr»).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.12.2015 року близько о 16 годині 00 хвилин лейтенант ОСОБА_4, знаходячись у місті Ізмаїл отримав усне завдання у телефонному режимі від свого безпосереднього керівника майора ОСОБА_7 - начальника відділу внутрішньої безпеки по Ізмаїльському Прикордонному загону, відбути до міста Болград та отримати від начальника ВПС м. Болград майора ОСОБА_8 військове майно - тепловізор Phantom Ir №5273 та, прибувши до вказаного міста, близько о 19 годині 30 хвилин позивач зустрівся з майором ОСОБА_8 у його службовому кабінеті та отримав поліетиленовий пакет, зі слів останнього який містив вказаний тепловізор, при цьому позивачу не було продемонстровано вміст пакету. Так, 20.12.2015 року ОСОБА_4 прибув близько о 01 годині 05 хвилин прибув на територію Ізмаїльського Прикордонного закону (В/Ч1474) та залишив отриманий у місті Болград пакет разом з його вмістом у кабінеті майора ОСОБА_7, після чого о 01 годині 10 хвилин позивач залишив територію загону, що може бути підтверджено камерами відео спостереження КПП Ізмаїльського Прикордонного загону. В подальшому, 20.12.2015 року, знаходячись по службовим цілям у Ренійському районі Одеської області позивач доповів у телефонному режимі майору ОСОБА_7 про факт доставки тепловізора та приблизно о 17 годині 00 хвилин позивачем отримано від майора ОСОБА_7 вказівку забрати тепловізор із його кабінету для передачі останньому на території міста Ізмаїл, проте, прибувши о 17 годині 30 хвилин до кабінету, позивач виявив відсутність вказаного тепловізора, про що невідкладно повідомив майора ОСОБА_7 Після прибуття майора до свого службового кабінету та послідуючих безрезультатних пошуків тепловізора, лейтенант ОСОБА_4 був звинувачений у причетності до його зникнення. В подальшому, слідуючи вказівкам майора ОСОБА_7, близько о 12 годині 00 хвилин позивач разом із останнім прибули до відділу Прикордонної служби «Болград», де в кабінеті ОСОБА_8 лейтенант ОСОБА_4 вніс запис до Книги видачі спецзасобів про отримання тепловізора. 22.12.2015 року майор ОСОБА_7 звернувся до Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимира Петровича із листом-повідомленням щодо втрати лейтенантом ОСОБА_4 бінокулярного тепловізійного приладу Phantom Ir №5273 та наказом №1649-АГ Начальником Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимиром Петровичем призначено службове розслідування по факту втрати військового майна - тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr», результати якого згідно висновку №300 від 26.12.2015 року затверджені наказом від 29.12.2015 року №1713-АГ щодо затвердження результатів (висновків) службового розслідування по факту втрати військового майна (тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr»). Так, позивач посилається на порушення відповідачем Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2005 року № 111, якою не передбачено лист-інформування як документ, на підставі якого може бути призначено проведення службового розслідування, а також Положенням про Окремий відділ внутрішньої безпеки Державної прикордонної служби України та Статуту Внутрішньої служби ЗСУ встановлено підпорядкованість осіб управління внутрішньої безпеки, згідно з якими майор ОСОБА_7 не є особою, підпорядкованою за своєю службовою посадою Начальнику Ізмаїльського Прикордонного загону Зубу Володимиру Петровичу та останній не є його безпосереднім керівником відповідно до ст.ст.29, 31 Статуту, у зв'язку з чим, згідно п.п.6, 7 Інструкції, у випадку виявлення фактів, які можуть свідчити про правопорушення або іншу подію, зобов'язаний був звернутись до свого прямого керівника з відповідним рапортом. Так, матеріально відповідальною особою за зберігання тепловізора визначено майора ОСОБА_10, проте жодного рапорту на ім'я безпосереднього керівника ОСОБА_8 - начальника відділу прикордонної служби «Болград» вказаною особою не надано, а тому у Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимира Петровича були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного наказу від 22.12.2015 року №1649-АГ про призначення службового розслідування по факту втрати військового майна (тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr»). Також, позивач посилається на неповноту службового розслідування, оформленого висновком №300 від 26.12.2015 року, оскільки під час його проведення не зібрано та не долучено до матеріалів наступні документи: 1) підтверджуючі надходження до Ізмаїльського Прикордонного загону майна - тепловізора марки Phantom Ir №5273, постановку майна на облік, присвоєння інвентаризаційного номеру (№11940938), та відображення вказаного майна на балансі відповідача; 2) підтверджуючі документи призначення конкретної особи, відповідальної за збереження вказаного майна; 3) протокол пояснень матеріально відповідальної особи; 4) документи, підтверджуючі записи у Книзі обліку спеціальних засобів від 19.12.2015 року що позивачу дійсно був виданий саме тепловізор марки Phantom Ir №5273; 5) документи, що у Книзі обліку наявний підпис саме позивача, а не іншої сторонньої особи, оскільки даний підпис відрізняється від підпису ОСОБА_11; 6) документи, що підтверджують належність та відповідність вказаної Книги обліку діючому законодавству за формою бухгалтерського обліку; 7) документи, які підтверджують що інші матеріали бухгалтерського обліку є належною та передбаченою діючим законодавством формою бухгалтерського обліку. Поряд з цим, враховуючи хронологію обставин, позивач вказує на недоведеність його вини, оскільки 14.01.2016 року згідно Акту №17/8279 Начальником Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимиром Петровичем надано дозвіл на знищення документів, важливих для провадження у справі, а саме - бухгалтерські документи, підтверджуючі надходження до Ізмаїльського Прикордонного загону майна - тепловізора марки Phantom Ir №5273, постановку майна на облік, присвоєння інвентаризаційного номеру (№11940938), та відображення вказаного майна на балансі відповідача, а також, в порушення наказу Державного комітету з охорони Державного кордону України №555 від 12.01.2001 року «Про затвердження тимчасового положення про бухгалтерський облік у Прикордонних військах України», Постанови КМУ №748 від 03.05.2000 року «Про затвердження Положення про інвентаризацію військового майна у збройних силах», Наказу Міністерства фінансів України №879 від 08.09.2014 року «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань», Наказу Міністерства фінансів України №11 від 23.01.2015 року «Про затвердження Методичних рекомендацій з обліку основних засобів суб'єктів державного сектору» та Наказу Міністерства фінансів України №611 від 23.06.2013 року «Про затвердження Положення про бухгалтерський облік необоротних активів бюджетних установ» Начальником Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимиром Петровичем не призначено позапланову інвентаризацію, у зв'язку з чим дії Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимира Петровича щодо складання наказів від 22.12.2015 року №1649-АГ та від 29.12.2015 року №1713-АГ є протиправними, а наведені накази, прийняті за наслідком таких дій, підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в уточненнях до позову, додаткових поясненнях та письмово викладених судових дебатах (а.с.24-32, 33-37 т.2).

Відповідачем - Начальником Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимиром Петровичем до суду надані заперечення на адміністративний позов (а.с.137-140 т.1), згідно яких останній проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п.2 Наказу Адміністрації ДПС України від 05.02.2005 року, відповідно до якого службове розслідування в обов'язковому порядку проводиться у разі вчинення правопорушення, що містить ознаки кримінального правопорушення або адміністративного корупційного правопорушення, виконуючим обов'язки начальника Прикордонного загону, отримавши лист інформування ВВБ від 22.12.2015 року №16/152 «Щодо втрати тепловізійного приладу», у відповідності до Статуту Внутрішньої служби ЗС України, на виконання наданих повноважень та в межах, які не суперечать Положенню про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженому постановою ВРУ від 23.06.1995 року №243/95-ВР, призначив проведення службового розслідування за наявності ознак діяння, за яке передбачено кримінальну відповідальність за ст.413 КК Уркїни «Втрата військового майна», що відбулось внаслідок порушення правил зберігання, зокрема, тепловізору, який було ввірено позивачу на відділі прикордонної служби «Болград», що не заперечується ОСОБА_4 При цьому, позивачем не наведено правових підстав щодо скасування наказу від 22.12.2015 року №1649-АГ про призначення службового розслідування по факту втрати військового майна (тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr»). Так, щодо наказу від 29.12.2015 року №1713-АГ про затвердження результатів (висновків) службового розслідування по факту втрати військового майна (тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr») відповідач зазначає, що даний наказ є результатом проведеного службового розслідування і ним не притягнуто позивача до будь-якого виду юридичної відповідальності, оскільки даним наказом лише доведено, що ввірений пристрій було втрачено не на території прикордонного загону, а оцінку діям позивача надасть військовий прокурор Білгород-Дністровського гарнізону, яким інформацію про втрату тепловізора внесено до ЄРДР, та безпосередньо суд визначить наявність в діях ОСОБА_4 дисциплінарного, матеріального чи кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, доводи позивача не обґрунтовані та даний адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Від відповідача - Ізмаїльського Прикордонного загону надійшли заперечення, згідно яких представником пояснено та у судовому засіданні підтримано позицію щодо безпідставності заявлених позовних вимог, оскільки на виконання п.66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України начальником Ізмаїльського прикордонного загону, у зв'язку з надходженням листа №16/152 «Щодо втрати тепловізійного апарату» за підписом начальника відділення внутрішньої безпеки по Ізмаїльському прикордонному загону Окремого відділу внутрішньої безпеки по Південному регіональному управлінню майора ОСОБА_7, видано наказ від 22.12.2015 року №1649-АГ про призначення службового розслідування по факту втрати військового майна (тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr»). На виконання вказаного наказу, відповідно до Дисциплінарного Статуту ЗСУ, Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2005 року № 111 та Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою ВРУ від 23.06.1995 року №243/95-ВР, проведено службове розслідування стосовно позивача та 26.12.2015 року начальником затверджено «Висновок службового розслідування по факту втрати тепловізора «Elkan Phantom Ir Xr» №5273» від 26.12.2016 №300. Так, висновком встановлено факт втрати ОСОБА_4 вказаного тепловізора, проте, останнього не притягнуто до матеріальної відповідальності, оскільки на момент проведення розслідування позивач проходив військову службу на посадах відділу внутрішньої безпеки та не підпорядковувався начальнику Ізмаїльського прикордонного загону, у зв'язку з чим матеріали службового розслідування були направлені для прийняття рішення про притягнення до матеріальної відповідальності до Адміністрації Держприкордонслужби України, якою, в свою чергу також не прийнято рішення про притягнення позивача до відповідальності у зв'язку з розслідуванням військовою прокуратурою Білгород-Дністровського гарнізону кримінального провадження №42016161020000005 за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 185, 190 КК України, виходячи з того, що правова оцінка діям ОСОБА_4 буде надана в рамках кримінального провадження, а питання про матеріальну відповідальність позивача за втрату тепловізора має вирішуватись шляхом подання позову в порядку цивільного судочинства або цивільного позову в порядку кримінального провадження. З урахуванням наведеного, представник зазначає, що оскільки наказ від 29.01.2016 року не містить рішення про притягнення позивача до матеріальної відповідальності, вирішення даного питання буде вирішуватись в наведеному порядку, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, заслухавши пояснення свідка, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічна служба, це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Судом встановлено, що позивач на момент виникнення спірних правовідносин проходив службу у Відділі внутрішньої безпеки по Ізмаїльському Прикордонному загону на посаді старшого офіцера, військове звання - лейтенант.

Так, 19.12.2015 року близько о 16 годині 00 хвилин лейтенант ОСОБА_4, знаходячись у місті Ізмаїл отримав усне завдання у телефонному режимі від свого безпосереднього керівника майора ОСОБА_7 - начальника відділу внутрішньої безпеки по Ізмаїльському Прикордонному загону, відбути до міста Болград та отримати від начальника ВПС м. Болград майора ОСОБА_8 військове майно - тепловізор Phantom Ir №5273.

Прибувши до місця знаходження відділу прикордонної служби «Болград», позивач зустрівся з майором ОСОБА_8 у службовому кабінеті останнього та отримав вказаний тепловізор, про що ОСОБА_8 зроблено відповідний запис у Книзі обліку спеціальних засобів та інженерно-технічного майна, виданих у тимчасове користування або прийнятих на зберігання.

В подальшому, позивач поклав тепловізор у чорний пакет без надписів та залишив територію відділу прикордонної служби «Болград».

Як зазначає позивач, 20.12.2015 року ОСОБА_4 прибув близько о 01 годині 05 хвилин на територію Ізмаїльського Прикордонного закону (В/Ч1474) та залишив отриманий у місті Болград пакет разом з його вмістом у кабінеті майора ОСОБА_7, після чого о 01 годині 10 хвилин позивач залишив територію загону. В подальшому, 20.12.2015 року, знаходячись по службовим цілям у Ренійському районі Одеської області позивач доповів у телефонному режимі майору ОСОБА_7 про факт доставки тепловізора та близько о 17 годині 00 хвилин позивачем отримано від майора ОСОБА_7 вказівку забрати тепловізор із його кабінету для передачі останньому на території міста Ізмаїл, проте, прибувши о 17 годині 30 хвилин до кабінету, позивач виявив відсутність вказаного тепловізора, про що невідкладно повідомив майора ОСОБА_7

Після прибуття майора до свого службового кабінету та послідуючих безрезультатних пошуків тепловізора, лейтенант ОСОБА_4 був звинувачений у причетності до його зникнення. В подальшому, слідуючи вказівкам майора ОСОБА_7, близько о 12 годині 00 хвилин позивач разом із останнім прибули до відділу Прикордонної служби «Болград», де в кабінеті ОСОБА_8 лейтенант ОСОБА_4 вніс запис до Книги видачі спецзасобів про отримання тепловізора.

22.12.2015 року майор ОСОБА_7 звернувся до Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимира Петровича із листом-повідомленням щодо втрати лейтенантом ОСОБА_4 бінокулярного тепловізійного засобу Phantom Ir №5273 та наказом №1649-АГ Начальником Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимиром Петровичем призначено службове розслідування по факту втрати військового майна - тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr» (а.с.141-142 т.1), результати якого згідно висновку №300 від 26.12.2015 року (а.с.92-99 т.1) затверджені наказом від 29.12.2015 року №1713-АГ щодо затвердження результатів (висновків) службового розслідування по факту втрати військового майна (тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr»).

Так, комісія з розслідування прийшла до висновків, що: факт отримання тепловізору ОСОБА_4 у відділі прикордонної служби «Болгрод» підтверджено; факт прибуття лейтенанта ОСОБА_4 20.12.2015 року о 01 годині 07 хвилин до управління прикордонного загону підтверджено; факт проносу тепловізору позивачем на територію управління прикордонного загону у нічний час підтвердити неможливо; факт несанкціонованого всткриття службового приміщення відділення внутрішньої безпеки після виходу лейтенанта ОСОБА_4 з території військової частини до його прибуття 20.12.2015 року не підтвердився; факт втрати тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr» №5273 був допущений лейтенантом ОСОБА_4 (а.с. 143-144 т.1).

Не погоджуючись з діями Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимира Петровича щодо складання наказів від 22.12.2015 року №1649-АГ та від 29.12.2015 року №1713-АГ, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженою Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2005 року № 111, визначено підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку.

Під час проведення розслідувань за фактами заподіяння державі матеріальних збитків ця Інструкція застосовується в межах, які не суперечать Положенню про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 23.06.95 N 243/95-ВР.

Відповідно до п.2 Інструкції, службове розслідування в обов'язковому порядку проводиться у разі, зокрема вчинення правопорушення, що містить ознаки кримінального правопорушення або адміністративного корупційного правопорушення.

Так, відповідно до ст.413 Кримінального кодексу України, втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброї, бойових припасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання - караються арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі діяння, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - караються позбавленням волі на строк до трьох років.

Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Так, судом встановлено, що 22.12.2015 року на адресу Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимира Петровича надійшов лист від 22.12.2015 року №16/152, складений начальником відділення внутрішньої безпеки по Ізмаїльському прикордонному загону Окремого відділу внутрішньої безпеки по Південному регіональному управлінню майором ОСОБА_7, «Щодо втрати тепловізійного приладу», в якому останній повідомив відповідача, що старшим офіцером відділення внутрішньої безпеки по Ізмаїльському прикордонному загону ОСОБА_4 в період з 19.12.2015 року по 20.12.2015 року було втрачено бінокулярний тепловізор, який він отримав 19.12.2015 року у відділі прикордонної служби «Болград» та просив за даним фактом призначити проведення службового розслідування (а.с.146 т.1).

Відповідно до п.-п. 5-6 Інструкції, рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

У кожному випадку вчинення адміністративного корупційного правопорушення або невиконання військовими посадовими особами вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається начальником (командиром) органу Державної прикордонної служби України самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.

Службове розслідування призначається письмовим наказом. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, мета та термін проведення, а також посадова особа (особи), якій (яким) доручено його проведення.

Підставою для призначення службового розслідування можуть бути рапорти посадових та службових осіб добового (прикордонного) наряду, командирів підрозділів, начальників служб, інших посадових осіб, окремих військовослужбовців, заяви (скарги) громадян, подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, а також інші повідомлення про правопорушення, події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.

На виконання вищенаведених приписів Інструкції, з метою встановлення обставин, причин та умов, які сприяли вищевказаному факту, Начальником Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимиром Петровичем, у зв'язку з повідомленням про втрату військового майна, факт якої кваліфікується ст.413 КК України, прийнято Наказ №1649-АГ «Про призначення службового розслідування».

Отже, судом встановлено, що вказаний наказ прийнято відповідачем на виконання вищенаведених приписів законодавства, у зв'язку з чим посилання позивача на порушення підпорядкованості у прийнятті наказу є хибними, оскільки він прийнятий не стосовно ОСОБА_4, а стосовно втрати військового майна - тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr» на території Ізмаїльського Прикордонного загону.

Щодо Наказу від 29.12.2015 року №1713-АГ про затвердження результатів (висновків) службового розслідування по факту втрати військового майна (тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr») суд зазначає наступне.

П.п.13-16 Інструкції передбачено, що особам, які проводять службове розслідування, надається право:

отримувати від військовослужбовців та працівників усні чи письмові пояснення, необхідні документи, довідки, консультативні та експертні висновки;

ознайомлюватися і вивчати, у тому числі з виїздом на місце події, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування;

отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі запиту посадової особи, яка призначила службове розслідування.

Посадові особи органів Державної прикордонної служби України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення щодо суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб.

У разі відмови військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, надати пояснення, посадова особа, що його проводить, складає відповідну довідку. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.

Розслідування та його результати оформляються письмово. За погодженням з особами, які опитуються, їх пояснення можуть фіксуватися технічними засобами. Такі пояснення оформляються надалі в письмовому вигляді і підписуються опитуваним.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на неповноту проведеного розслідування, оскільки відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, в останньому містяться письмові пояснення: лейтенанта ОСОБА_4, майора ОСОБА_7, прапорщика ОСОБА_13, майора ОСОБА_8, лейтенанта ОСОБА_12, ОСОБА_14, старшого лейтенанта ОСОБА_15 та прапорщика ОСОБА_16 (а.с.101-113 т.1), журнал №18 здавання (приймання) під охорону, зняття (приймання) з під охорони режимних приміщень (зон) відділення внутрішньої безпеки по Ізмаїльському прикордонному загону, журнал №18 здавання (приймання) під охорону, зняття (приймання) з під охорони режимних приміщень (зон, територій), сховищ матеріальних носіїв секретної інформації та ключів від них, журнал №100 здавання (приймання) під охорону, зняття (приймання) з під охорони режимних приміщень (зон, територій), сховищ матеріальних носіїв секретної інформації та ключів від них та Журнал №236 здавання (приймання) під охорону, зняття (приймання) з під охорони режимних приміщень (зон, територій), сховищ матеріальних носіїв секретної інформації та ключів від них Ізмаїльського прикордонного загону (а.с.115-123 т.1), а також Книга обліку спеціальних засобів та інженерно-технічного майна, виданих у тимчасове користування або прийнятих для зберігання впс «Болград» (а.с.124-127 т.1).

Так, аналізуючи надані пояснення військовослужбовців та наявні документи, згідно Висновку №300 від 26.12.2015 року, встановлено, що: факт отримання тепловізору ОСОБА_4 на відділі прикордонної служби «Болгрод» підтверджено; факт прибуття лейтенанта ОСОБА_4 20.12.2015 року о 01 годині 07 хвилин до управління прикордонного загону підтверджено; факт проносу теплові зору позивачем на територію управління прикордонного загону у нічний час підтвердити неможливо; факт несанкціонованого вскриття службового приміщення відділення внутрішньої безпеки після виходу лейтенанта ОСОБА_4 з території військової частини до його прибуття 20.12.2015 року не підтвердився; факт втрати тепловізора марки «Elkan Phantom Ir Xr» №5273 був допущений лейтенантом ОСОБА_4 (а.с. 143-144 т.1).

Опитаний у якості свідка ОСОБА_8 пояснив та підтвердив факт отримання тепловізору ОСОБА_4 на відділі прикордонної служби «Болград», який було оглянуто та перевірено його комплектність, про що останній розписався власноруч 22.12.2015 року у Книзі обліку спеціальних засобів та інженерно-технічного майна, виданих у тимчасове користування або прийнятих для зберігання ВПС «Болград», прибувши з майором ОСОБА_7 до ВПС «Болград» після з'ясування факту втрати майна.

Відповідно до п.п.19-21 Інструкції, висновок службового розслідування підписується особою (особами), якою (якими) воно проводилося.

Кожен учасник розслідування має право письмово викласти свою окрему думку, яка додається до висновку.

Перед поданням висновку службового розслідування для затвердження посадовій особі, яка призначила розслідування, в обов'язковому порядку здійснюється його правова оцінка старшим юрисконсультом (посадовою особою юридичної служби, управління правового забезпечення) органу Державної прикордонної служби України.

Якщо юрист погоджується з висновком службового розслідування, він візує його, поставивши свій підпис нижче підписів осіб, які проводили розслідування. Якщо юрист не погоджується з висновком службового розслідування, він надає свої письмові заперечення, які долучаються до матеріалів розслідування.

Після здійснення правової оцінки висновок службового розслідування посадовою особою, яка проводила розслідування, подається на розгляд начальникові (командиру), який призначив це розслідування. До висновку додаються усі матеріали розслідування (у тому числі, за наявності, і заперечення юриста).

Згідно п.24 Інструкції, начальник (командир), який призначив службове розслідування, у 10-денний строк розглядає висновок та всі інші матеріали службового розслідування.

Якщо розслідування проведено повно, всебічно й об'єктивно, а пропозиції щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідають вимогам чинного законодавства, начальник (командир) затверджує його.

Відповідно п.26 Інструкції, днем закінчення службового розслідування вважається день затвердження начальником (командиром) висновку службового розслідування.

Також, суд зазначає, що відповідно до п.4 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 2000 р. № 748, інвентаризація військового майна у військовій частині проводиться як планова, так і позапланова - у разі перевірки результатів господарської діяльності і документальної ревізії та в інших випадках, коли необхідно встановити наявність військового майна.

Інвентаризація проводиться за наказами (розпорядженнями) командира (начальника) військової частини, вищестоящих командирів (начальників), а також за рішенням органу досудового розслідування, прокурора.

Так, згідно ч.2 п.7 Положення, позапланова інвентаризація військового майна проводиться обов'язково у разі:

приймання (здачі) посади матеріально відповідальними особами;

передачі, перепідпорядкування, переходу військової частини на матеріально-технічне забезпечення в іншій військовій частині, розформування військової частини;

відчуження військового майна, його передачі в оренду (щодо майна, яке відчужується або передається);

установлення фактів зловживань службовим становищем, інших службових порушень, крадіжок або зіпсуття майна, а також за рішенням органу досудового розслідування, прокурора або суду;

виникнення катастрофи, аварії, пожежі або стихійною лиха.

Отже, судом встановлено, що посилання позивача на обов'язковість проведення інвентаризації в разі втрати майна є хибними, оскільки вищенаведеними приписами визначено виключні підстави проведення обов'язкової інвентаризації військового майна.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, з урахуванням наведеного, враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки на виконання вищенаведених норм в межах повноважень відповідачем прийнято Накази 22.12.2015 року №1649-АГ та від 29.12.2015 року №1713-АГ, позов ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Згідно положень ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону Зуб Володимира Петровича, Першого заступника Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону Лесюкевича Максима Васильовича, Ізмаїльського Прикордонного загону про визнання протиправними дій, скасування наказів від 22.12.2015 року №1649-АГ та від 29.12.2015 року №1713-АГ - відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 08 серпня 2016 року.

Суддя П.П.Марин