Ухвала суду № 59534476, 28.07.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 липня 2016 року № 810/2321/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до Сільськогосподарського виробничого кооператива «ПРОГРЕС» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооператива «ПРОГРЕС» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених по списку № 2 за період січень – червень 2016 у сумі: 28 877,98 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Згідно з частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що встановлена законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (станом на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн. згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік").

Відповідно до позовної заяви, вона містить вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості).

Суд встановив, що позивач не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".

Водночас, судом встановлено, що позивач в позовній заяві просить суд звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що у Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області не має можливості сплатити судовий збір у зв’язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Крім того, в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що Верховний Суд України ухвалами від 09.03.2016 по справі 810/4730/13-а, від 20.11.2015 по справі № 21-5856а15, від 08.12.2015 по справі № 21-6198а15 та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалами від 27.11.2015 по справі № 6-32399ск15 (№ 357/6082/15-ц) та від 21.10.2015 по справі № 6-31649ск15 (№357/14338/14ц) розглядаючи клопотання Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області про звільнення від сплати судового збору, задовільнив його.

Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає таке.

Згідно з статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому, це є правом суду, а не його обов'язком.

Так, частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що він не має можливості сплатити судовий збір у зв’язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету

Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку, вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, приймаючи Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", парламент у формі закону висловив політичну волю щодо обов'язковості слати усіма суб'єктами владних повноважень судового збору, не передбачив для цієї мети жодних пільг.

Суд не наділений повноваженнями змінювати запроваджений Верховною Радою України правопорядок та діяти всупереч встановленому порядку.

Сприводу посилань позивача на ухвали Верховного суду та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, суд зазначає, що вказаними судами в своїх ухвалах не було зазначено, які саме обставини були покладені судом в основу звільнення від сплати судового збору та які докази майнового стану прийняті до уваги судом.

Більш того, вказані ухвали Верховного Суду України не є обов’язковими для застосування судом, оскільки прийняті суто з процесуальних підстав, встановлених КАС України, а не у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, як того вимагає ст. 244-2 КАС України. Варто зауважити, що обов’язковому застосуванню підлягають виключно постанови Верховного Суду України, тоді як посилання апелянта обґрунтовуються виключно ухвалами цього суду.

Крім того, суд звертає увагу й на те, що вирішення питання про звільнення позивача (заявника) від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення його сплати вирішується судом на власний розсуд з урахуванням майнового стану позивача, тобто є правом, а не обов'язком суду.

За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Суд зазначає, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті у строк до 26 серпня 2016 року шляхом подання до суду доказів слати судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Інформацію щодо сплати судового збору можна дізнатися на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за Інтернет адресою http://court.gov.ua/sud1070/tax/, а також з інформаційних стендів Київського окружного адміністративного суду.

Питання про відкриття провадження у справі буде вирішено у строк, встановлений статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України після спливу строку, встановленого судом на усунення недоліків.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява відповідно до вимог статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України буде повернута заявникові.

Керуючись статтею 106, частиною першою статті 108, статтею 160, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області до Сільськогосподарського виробничого кооператива «ПРОГРЕС», - залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 26 серпня 2016 року.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панова Г. В.