Вирок № 59533380, 09.08.2016, Василівський районний суд Запорізької області

Справа№ 311/1567/16-к

Провадження№ 1-кп/311/190/2016

09.08.2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кочевої І.В., при секретарі Кириченко О.В., прокурора Гіди І.С., за участю потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, одружена, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкає за адресою: Запорізька область, Василівський район, м.Василівка, пров. Фрунзе, будинок № 1, раніше судима: 08 квітня 2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 345 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, за ст.121 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2016 року, приблизно о 03 год., на подвір'ї домоволодіння № 1 по вул.Фрунзе в м.Василівка Василівського району Запорізької області, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю потерпілому, під час конфлікту з ОСОБА_1, що раптово виник на ґрунті неприязних відносин, нанесла останньому один удар ножем в область грудної клітки зі спини, чим спричинила одиночне проникаюче ножове поранення грудної клітки з пошкодженням плеври, м'язів, лівої легені, яке ускладнилось влиттям крові у плевральну порожнину та розвитком післятравматичної пневмонії, що згідно висновку експерта №36 від 11 травня 2016 року, в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень загрозливих для життя на момент спричинення.

У справі заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди витрат на лікування в сумі 3000 грн. та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 суду пояснила, що свою вину та заявлений по справі цивільний позов визнає повністю. Давати покази по предявленому обвинуваченню не побажала. Однак, відповідаючи на питання суду пояснила, що вона 18 березня 2016 року вночі, будучи нетверезою, за місцем свого постійного проживання ножем нанесла один удар потерпілому в спину. Проживає з чоловіком та сином, перебуває на обліку у нарколога у звязку зі зловживанням алкоголем. У скоєно розкаюється, просить суворо її не карати та не позбавляти волі. Також суду пояснила, що протягом останніх двох місяців працює, проте доказів про це суду давати не побажала. Свою позицію обумовила тим, що не бажає, щоб на роботі дізналися про її судимість. Цивільний позов потерпілого, отриманий нею 08 червня 2016 року визнає повністю, проте на відшкодування шкоди коштів потерпілому не передавала.

Потерпілий ОСОБА_1 також відмовився від дачі показів в судовому засіданні. Просив його цивільний позов задовольнити. На відшкодування шкоди, завданої злочином, коштів від обвинуваченої не отримував. Просив повернути йому вилучений працівниками поліції під час досудового розслідування одяг.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачена та потерпілий не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію злочину, судом встановлено, що

обвинувачена вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності її позиції, суд в порядку ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися, і обмежився поясненнями на питання суду обвинуваченої та потерпілого, дослідженням матеріалів щодо речових доказів та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, матеріалів на обґрунтування цивільного позову.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Речові докази: труси, чоловічу шапку , чоловічий светр, чоловічі вельветові штани, спортивні штани, футболку білого кольору, джинсову сорочку, чоловічу куртку, чоботи чоловічі та пару шкарпеток, як знаходяться в камері зберігання речових доказів Василівського ВП (квитанції № 1077, 1092, 1090), відповідно до положень ст..100 КПК України суд вважає необхідним повернути потерпілому ОСОБА_1; шкіряну куртку та кофту чорного кольору, що зберігаються там же (квитанція 1091) суд вважає необхідним передати обвинуваченій ОСОБА_2 Два змиви речовини бурого кольору, вилучені під час огляду місця події (квитанція 1078), що зберігаються там же , відповідно до положень ст.100 КПК України, суд вважає необхідним знищити.

Судові витрати на проведення експертиз по справі, суд покладає на обвинувачену.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 суд вважає необхідним задовольнити повністю, на підставі ст.ст.1166, 1167, 1168, 1177, 1192, 1195, 1202 ЦК України, оскільки він визнаний обвинуваченою, повністю підтверджений наявними у справі та наданими до позову матеріалами (а.с.21-24), які підтверджують лікування потерпілого внаслідок завданих йому тілесних ушкоджень, його витрати на лікування.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких, особу винної, яка раніше була судимою за вчинення умисного злочину, повязаного з нанесенням тілесних ушкоджень у стані алкогольного спяніння, негативно характеризується за місцем проживання як особа, що веде асоціальний спосіб життя, зловживає алкоголем, наслідком чого є постійні сімейні сварки та бійки, порушення громадського порядку на вулиці, де проживає. Суд враховую, що обвинувачена не вживала заходів щодо відшкодування потерпілому завданої злочином шкоди. Суд враховує як обставини, що пом'якшують покарання повне визнання вини та щире каяття у скоєному, активне сприяння досудовому розслідуванню, наявність у неї малолітнього сина. Як обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів. Із врахуванням обставин справи та особи обвинуваченої, суд не вбачає підстав для застосування положень ст.69 КПК України, оскільки наявність вказаних помякшуючих обставин не знижують істотно ступінь тяжкості вчиненого злочину. З врахуванням того, що обвинуваченою вчинено новий умисний злочин в період іспитового строку, призначеного їй вироком Василівського районного суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливі лише в умовах ізоляції від суспільства, тому при призначення покарання застосовує ст.71 КК України. З врахуванням обставин справи та відомостей щодо особи обвинуваченої, суд вважає можливим призначити їй мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.121 КПК України.

Оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_2 закінчився 18 червня 2016 року, клопотань про продовження його строку чи про обрання іншого чи нового запобіжного заходу, в порядку передбаченому главою 18 КПК України, суду не подавалося, від суду обвинувачена ОСОБА_2 не переховувалася, суд не вбачає підстав для обрання та застосування їй нового запобіжного заходу

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати виною ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року та за сукупністю вироків призначити остаточне покарання засудженій ОСОБА_2 у вигляді 5 (пяти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Речові докази: труси, чоловічу шапку , чоловічий светр, чоловічі вельветові штани, спортивні штани, футболку білого кольору, джинсову сорочку, чоловічу куртку, чоботи чоловічі та пару шкарпеток,

які знаходяться в камері зберігання речових доказів Василівського ВП (квитанції № 1077, 1092, 1090) - повернути потерпілому ОСОБА_1; шкіряну куртку та кофту чорного кольору, що зберігаються там же (квитанція 1091) передати засудженій ОСОБА_2; два змиви речовини бурого кольору (квитанція 1078), що зберігаються там же - знищити.

Стягнути з засудженої ОСОБА_2 на користь держави судові витрати на проведення експертиз в сумі 527 грн. 76 коп. Та 351 грн. 84 коп., а вього 879 грн. 60 коп. на рахунок № 31116115700009, одержувач УК у Шевч. Р-ні м.Запоріжжя /Шевч./ 24060300; код банку :813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Цивільний позов задовольнити, стягнути на користь потерпілого ОСОБА_1 з засудженої ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 3000 грн., на відшкодування моральної шкоди 5000 грн., а всього 8000 грн.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити учасникам судового розгляду негайно та направити до служби у справах дітей Василівської РДА Запорізької області для вжиття необхідних заходів щодо долі малолітньої дитини засудженої.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_4