Рішення № 59532720, 08.08.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

СЛОВ?ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/6085/16-ц 2/243/3084/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2016 року м. Слов?янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Неженцевої О.В.

при секретарі Куцик Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Слов?янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» про стягнення індексації заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

27 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» (далі ВАТ) про стягнення індексації заробітної плати на період затримки виконання рішення суду, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її трудових прав.

08 серпня 2016 року позивачкою було подано до суду письмову заяву, в якій вона просила провести розгляд справи у її відсутність /а.с.15/.

У позовній заяві позивачкою було зазначено про те, що вона працювала у відповідача машиністом теплового щита ТЕЦ з 20 вересня 1960 року по 01 квітня 2002 року. Рішенням Слов'янського міського суду від 03.10.1997 року з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі у сумі 712 грн. 97 коп. При їїзвільненніз підприємства відповідач зобовязаний був провести з нею повний розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи це скрутним фінансовим становищем. Виконавчий лист за вищезазначеним рішенням був своєчасно наданий до Слов'янського ВДВС, але відповідач виплати заборгованість позивачці лише 05 лютого 2015 року. Окрім того, на підставі посвідчення комісії по трудовим спорам ВАТ «Содовий завод» від 22 вересня 2003 року з відповідача на користь позивачки стягнуто заборгованість по заробітній платі у сумі 1429,60 грн., яка також була виплачена позивачці 05 лютого 2015 року. Індексація заробітної плати при виплаті заборгованості не була нарахована та не виплачена. Посилаючись на положення ст. ст.115, 116, 117, 221, 232, 233, 237-1, 241-1 КЗпП України ,Закону України «Про оплату праці» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» позивачка просить стягнути з відповідача на її користь індексацію заробітної плати за період з 01 листопада 1997 року по 01 січня 2015 року в сумі 4174,37 грн.

Представник відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не використав наданого законом права на безпосередню участю у судовому засіданні. 04 серпня 2016 року до суду було подано заяву за № 01-23/507 ліквідатора ВАТ « Содовий завод» з клопотанням про проведення розгляду справи у відсутність представника відповідача. Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 не визнані у повному обсязі. На обґрунтування заперечень на позов було зазначено про те, що відносно підприємства відкрито процедуру банкрутства, внаслідок чого ВАТ «Содовий завод» не має можливості визнати позовні вимоги окрім суми основної заборгованості з заробітної плати, яка на момент відкриття ліквідаційної процедури була нарахована за даними бухгалтерського обліку. Ліквідатор не може збільшити реєстр кредиторів, котрий з часу затвердження господарським судом є незмінним /а.с.14/.

З урахуванням поданих письмових клопотань про проведення розгляду у відсутність сторін, суд вважає можливим провести судовий розгляд справи у відсутність позивачки та представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані сторонами по справі докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала у ВАТ «Содовий завод» з 20 вересня 1960 року до 01 квітня 2002 року, що підтверджується довідкою № 01-23/264 від 30.0666.2016 р., виданною ліквідатором ВАТ «Содовий завод» ОСОБА_2 /а.с.19/.

Рішенням Слов'янського міського суду від 03.10.1997 р., яке набуло чинності, на користь ОСОБА_1 з ВАТ «Содовий завод» стягнуто заборгованість по заробітній платі у сумі 712,97 грн. /а.с.4/.

Відповідно до посвідчення комісії по трудовим спорам ВАТ «Содовий завод» № 151 від 23.09.2003 р., з ВАТ «Содовий завод» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі у сумі 1429,60 грн. /а.с.7/.

Як вбачається із заяви на видачу готівки № 171524117 від 02 лютого 2015 р., ОСОБА_1 виплачено заборгованість по заробітній платі у сумі 40567,00 грн. /а.с.16/ за виконавчим провадженням № 42606397, відкритим на примусове виконання рішення Європейського суду з прав людини № 29266/08 від 1.02.2014 року, згідно якого держава-відповідач має забезпечити виконання рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, які підлягають виконанню, та сплатити 2000 євро кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди (з закінченням тримісячного строку і до остаточної виплати на ці суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти). Таким чином, 12 січня 2015 року ОСОБА_1 виплачено заборгованість за рішенням національного суду 2142,57 грн., еквівалент 2000 євро 38142,74 грн., та пеня за несвоєчасне виконання рішення Європейського суду 696,95 грн., а в загальній сумі 40982,26 грн. /а.с.18/.

Згідно довідки № 01-23/264а від 30.06.2016 р., виданої ліквідатором ВАТ «Содовий завод» ОСОБА_2, ОСОБА_1 ,яка була звільнена з ВАТ «Содовий завод» 01 квітня 2002 року, нарахована заробітна плата за два останні місяці роботи: грудень 2001 року 222,39 грн., листопад 2001 року 249,20 грн., фактично відпрацьовано годин у грудні 2001 року 182,7 години, у листопаді 2001 року 168 годин, середній заробіток за два останні місяці роботи складає суму 235,80 грн. Індексація та компенсація не нараховувалися /а.с.19/.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю (ст. 43 Конституції України) захищається законом.

Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, що передбачає, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні,власник або повноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Матеріалами справи встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 між сторонами по справі був відсутній спір про розміри належних позивачці сум.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03 січня 2001 року порушена справа про банкрутство ВАТ « Содовий завод», постановою Господарського суду Донецької області від 04 вересня 2003 року відкрита ліквідаційна процедура, яка ухвалою Господарського суду Донецької області від 11 вересня 2012 року продовжена до 27 січня 2013 року. Станом на 08 серпня 2016 року зазначена справа пробанкрутство відповідача не розглянута по суті.

На зазначені обставини було також зроблено посилання ліквідатора ВАТ «Содовий завод» у заяві від 04 серпня 2016 року /а.с.14/. Та обставина, що відносно відповідача порушена справа про банкрутство не може безумовно свідчити про відсутність його вини у виплаті працівникові належних при розрахункові коштів, як і сама по собі їх відсутність у роботодавця не виключає його відповідальність.

Частиною 4 статті 12 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання та неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань,щодо сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування,податків і зборів.

У трудових правовідносинах такі поняття як зобовязання, неустойка чи інша санкція за невиконання зобовязання не застосовується. Такі терміни використовуються у низці статей Цивільного та Господарського кодексів України.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу порушення ВАТ «Содовий завод» законодавства про оплату праці з передбачених статтею 116 КЗпП України підстав.

Згідно положення ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру , зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженоїНаказом Держкомстату України 13.01.2004 року № 5та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713, до фонду оплати праці входить фонд основної заробітної плати та фонд додаткової заробітної плати, який включає у тому числі суми виплат, повязаних з індексацією заробітної плати працівників та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати. Таким чином, належна позивачу заробітна плата 712,97 грн. за рішенням Словянського міського суду від 03.10.1997 року підлягала індексації.

Приріст індексу споживчих цін за період з 01 листопада 1997 року по 01 січня 2015 року (згідно меж заявлених та підтриманих позовних вимог) складає 585,49 %, тому розмір індексації за цей період складає 4174 грн. 37 коп. (712 грн. 97 коп. заборгованість по заробітній платі х 585,49 %:100% = 4174 грн. 37 коп.).

При зверненні до суду за захистом порушеного права судові витрати не понесені. Приймаючи до уваги, що позивачка, на користь якої постановлене рішення, звільнена від сплати судових витрат при зверненні з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI та розяснень, викладених у пункті 12 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», підлягає стягненню судовий збір у сумі 1385 грн. 91 коп. за вимоги майнового характеру ( 1% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати).

Керуючись статтями 11, 60,88, 212-215 Цивільно - процесуального кодексу України, статтями 115, 116, 237-1 Кодексу законів про працю України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства « Содовий завод», місцезнаходження: Донецька область, мсто Словянськ, вулиця Чубаря, 91 ( р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Словянська, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, індексацію заробітної плати за період затримки виконання рішення суду (за період з 01 листопада 1997 року по 01 січня 2015 року) у сумі 4174 (чотири тисячі сто сімдесят чотири) гривні 37 копійок.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», місцезнаходження: Донецька область, мсто Словянськ, вулиця Чубаря, 91 ( р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Словянська, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895) на користь держави (одержувач коштів Словянське УК/м. Словянськ/ 22030001, розрахунковий рахунок 31210206700075, код платежу 22030001, ЄДРПОУ банку 37803368, ЄДРПОУ суду - 26503448 МФО 834016 Банк ГУДКУ у Донецькій області) судовий збір у сумі 1378 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Слов?янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Неженцева