Ухвала суду № 59532591, 09.08.2016, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/3474/15-к

Провадження№ 1-кп/266/69/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року м. Маріуполь

Колегія суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Сараєва І.А.,

суддів Дзюба М.В., Пантелєєва Д.Г.,

при секретарі - Сологуб Т.В.,

з участю прокурора Макаренко Н.В.,

захисника ОСОБА_1;

потерпілої ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

перекладача ОСОБА_4,

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015050000000647, за обвинуваченням ОСОБА_5, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 14 ч. 1, 27 ч. 3, 115 ч. 2 п.п. 2, 11 КК України -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя від 01 липня 2016 року термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 продовжено на 60 днів та він спливає 29 серпня 2016 року.

Судом, на підставі ч.3 ст.331 КПК України, поставлено на обговорення учасників процесу питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченої.

Прокурор Макаренко Н.В. просила продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення злочину та існують ризики, передбачені ст..177 КПК України, а саме обвинувачена є громадянкою іншої держави, має паспорт та може в будь-який час залишити територію України, тим самим ухилитись від суду, а також продовжити спробу позбавити життя потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_2та її представник ОСОБА_3 погодилися із доводами прокурора.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_5 заперечували проти дооводів прокурора, а ОСОБА_1 пояснив, що прокурором не доведені передбачені ст. 177 КПК України ризики, доводи прокурора є голослівними, нічим не підтверджуються. прочив обрати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця увязнення. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії обраного відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 29.08.2016 року.

Під час розгляду вказаного питання, колегія суддів виходила з того, що існує обґрунтована підозра про вчинення злочину обвинуваченою, є достатні підстави вважати, що існують ризики її ухилення від суду, оскільки вона є громадянкою іншої держави, має родичів та житло на території Російської Федерації, а тому має реальну можливість безперешкодно у будь-який час залишити територію України, тим самим ухилитись від суду, а також незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом, з метою схиляння ії до дачі показань на свою користь. Крім того, існує ризик продовжити злочин, у якому вона обвинувачується.

Таким чином, обраний раніше відносно обвинуваченої запобіжний захід відповідає її особі, характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінуються, позбавляє її можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду та позбавляє її можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а тому вважає за необхідне продовжити термін тримання її під вартою на 60 днів. За цих же обставин підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт колегія суддів не вбачає.

Виходячи з приписів ч. 4 ст. 183 КПК України у колегії суддів немає передбачених законом підстав для невизначення розміру застави, оскільки насильство застосовано не було, як і не було погрози його застосування, та злочин не спричинив загибелі людини, а саме лише за цими підставми суд має право не визначити розмір застави.

Приймаючи до уваги особу обвинуваченої, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винуватою, суд при визначенні розміру застави враховує положення абзацу 2 частини 5 статті 182 КПК України та визначає її у розмірі 800000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 331 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк 60 днів, тобто, до 07 жовтня 2016 року включно.

Особами, визначеними у ч.2 ст.182 КПК України, у будь-який момент може бути внесена застава в розмірі 800 000 (вісімсот тисяч) гривень, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на неї обовязків: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з міста Маріуполя без дозволу суду.

Розяснити обвинуваченій, що у разі невиконання зазначених обовязків внесені кошти будуть звернуті на користь держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Сараєв І. А.

Судді Дзюба М.В.

ОСОБА_6