Вирок № 59531814, 09.08.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4447/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2016 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Брежнева О.А.,

при секретарі - Ранкової О.О.,

за участю прокурора - Бечвая Т.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1. ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050150000872 від 24.03.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Соледар, Артемівської міськради, Донецької області, громадянина України, освіта середня, холостого, дохід від випадкових заробітків, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 15 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Оріхово-Василівка, Артемівського району, Донецької області, громадянина України, освіта середня, холостого, дохід від випадкових заробітків, раніше судимого: 1/. 24.05.2011 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 309 ч.1 КК України до штрафу у дохід держави в розмірі 850 грн.; 2/. 21.09.2011 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі; 3/. 12.12.2011 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 4/. 18.07.2012 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2, 357 ч.3, 70 ч.1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 15 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2016 року ОСОБА_1 і раніше судимий у тому числі і за крадіжку чужого майна ОСОБА_2 приблизно о 13-00 годині знаходячись біля фрешмаркету «Брусничка» ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ», розташованого за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Ювілейна, 69, вступили у злочину змову направлену на таємне викрадення чужого майна (товарів розташованих у супермаркеті) і подальшого сумісного розпорядження ним. Розробив з цього приводу злочинний план пов'язаний з прикриттям корпусом тіла від уваги інших осіб своїх злочинних дій, реалізуючи який обвинувачені о 13-00 годині зайшли у торговий зал, де діючи навмисно, із користі, за попередньою змовою осіб, а ОСОБА_2 ще й повторно, прикриваючи злочинні дії один одного шляхом вільного доступу, таємно заволоділи чужим майном: ОСОБА_1 дезодорант а/п жіночий твердий «рексола алоє», 45 г., в кількості 2 шт., вартістю 33,33 грн. за одну штуку, на загальну вартість 66,66 грн. та напій енергетичний «рево сайнджел», 0,5 л. в бляшаній банці в кількості 2 банок, загальною вартістю 47,66 грн., а всього на суму 114,32 грн.; ОСОБА_2 мус «Прелесть» для укладання волосся, СФ 160 мл, вартістю 22,29 грн., дві упаковки тампонів «Коtex» Супер 16 шт., вартістю 34,16 грн. за одну упаковку, на загальну суму 38,62 грн., а всього на загальну суму 90,61 грн., який сховали під одяг.

Після чого кожний таємно намагався винести, знаходящієся при ньому викрадене майно з приміщення магазину не сплачуючи його вартість на касі, але довести злочин до кінця обидва не змогли з причин, які не залежали від їх волі, бо були затримані після проходження касової зони охороною магазину, і передані робітникам поліції.

Допитані у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_1 кожен окремо не заперечували того, що таємно у приміщенні фрешмаркету «Брусничка» викрали: ОСОБА_2 - мус «Прелесть» для укладання волосся, СФ 160 мл, дві упаковки тампонів «Коtex» Супер 16 шт., ОСОБА_1 - дезодорант а/п жіночий твердий «рексола алоє», 45 г., в кількості 2 шт. та напій енергетичний «рево сайнджел», 0,5 л. в бляшаній банці в кількості 2 банок, для подарунків своїм подругам і сумісного розпивання напоїв, але категорично заперечували, що зробили це за попередньою змовою і наполягали на тому, що кожен діяв на свій розсуд.

На підтвердження вини у скоєні інкримінованого злочину стороною обвинувачення було надано:

- копія диску з відеозаписом з електронно-інформаційних систем, розташованих у торгівельному залі магазину, у дослідженні якого в судовому засіданні судом за правилами статті 89 КПК України було відмовлено, бо тимчасовий доступ до нього і зняття копій інформацій на нього був здійснений слідчим у порушення статті 159 КПК України - не на підставі ухвали слідчого судді.

- Допитані у якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які кожен окремо пояснили суду, що обвинувачені були затримані після проходження каси і при них були виявлені сховані товари за які вони не сплатили. Кожен зі свідків також пояснив, що вони переглядали відеозапис на якому було видно, що обвинувачені разом зайшли у торгівельний зал магазину, ходили разом, перемовлялися і прикривали корпусом тіла злочинні дії друг друга для таємного викрадення товару. Після чого, не сплачуючи їх вартість, ховаючи викрадене у одязі, мінували касу, після чого були затримані робітниками охорони магазину.

- Також на підтвердження винуватості у скоєні інкримінованого злочину стороною обвинувачення був наданий суду протокол огляду місця події з участю ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 24 березня 2016 року, згідно з яким останні зізнавались у крадіжці майна і на фото долучених до нього вказували місця скоєння злочину (полки з товарами), але з урахуванням заяв сторони захисту суд за правилами статті 87 ч.2 п.4 та статті 89 КПК України визнає даний доказ недопустимим, отриманим внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, бо ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 не було повідомлено про їх право відмовитися від дачі пояснень стосовно себе та відповідати на запитання, а повідомлення про підозру обом було здійснено лише 22 квітня 2016 року.

- Вирокі суддів і довідка ІЦ УМВС, з яких вбачається, що ОСОБА_2 раніше судимий, має непогашену судимість, у тому числі за скоєння злочину пов'язаного з викраденням чужого майна і відбував покарання у місцях позбавлення волі.

Аналізуючи доводи сторін, суд приходить до висновку, що показанія свідків сторони обвинувачення щодо того, що обвинувачені разом прибули у торговий зал, разом ходили по ньому, розмовляли, прикривали злочинні дії один одного, таємно викрали товар, сховали його у одязі і були затримані з ним поза касою, не сплативши його вартість, достатньо щоб зробити висновок про те, що діючи навмисно, із користі, за попередньою змовою, групою осіб, а ОСОБА_2 ще й повторно, обвинувачені скоїли закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, але довести злочин до кінця не змогли з причин незалежних від їх волі, і кожен з них винен у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2, ст. 15 ч. 2 КК України.

Доводи сторони захисту про те, що обвинувачені діяли без попередньої змови і їх дії не утворюють складу інкримінованого злочину, а суми товару, який викрав ОСОБА_2 зовсім не вистачає для кримінальної відповідальності за крадіжки, суд розцінює як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства, були спростовані наведеними доказами сторони обвинувачення і вони направлені на уникнення кримінальної відповідальності.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відносно окремо кожного з обвинувачених враховує цілі покарання, тяжкість злочину, його наслідки. В якості обставин, що пом'якшують відповідальність кожному з обвинувачених враховує чистосердечне каяття і допомогу досудовому слідству. В якості обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 враховує рецидив скоєння злочину, відносно особи кожного з обвинувачених враховує, що вони працюють, що викрадене майно повернуто. Враховує, що ОСОБА_2 раніше відбував покарання у місцях позбавлення волі, але звільнившись на шлях виправлення не встав і знову скоїв злочин проти чужої власності, приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства з встановленням іспитового строку, а виправлення ОСОБА_2 можливо тільки при призначенні покарання у виглядів арешту.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо протягом встановленого судом іспитового строку він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цим органам про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) місяців арешту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирати, після набрання вироку законної сили виконання в частині арешту доручити начальнику Артемівського УВП Управління Державної Пенітенціарної служби України в Донецькій області (№6) та начальнику Бахмутського ВП Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з часу його затримання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинувачену та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя