Рішення № 59531044, 05.08.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23953/14-ц

Провадження № 2/127/294/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2016 Вінницький міський суд Вінницької області м. Вінниця

в складі: головуючого судді Бойко В. М.

за участю секретаря Пєскова Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ТОВ «ЖЕО» про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ТОВ «ЖЕО» про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що позивач є власником квартири № 20 розташованої по вул. Чорновола, 4 у м. Вінниці. 28 січня 2014 року внаслідок незадовільного обслуговування системи опалення стався прорив у квартирі № 30 за вищевказаною адресою, що призвело до залиття квартири позивача.

Позивач зазначає, що внаслідок залиття їй завдано майнову шкоду та спричинено моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивач неодноразово уточнював та збільшував позовні вимоги в заяві від 05.02.2015р., від 11.01.2016р., та від 11.04.2016р., зокрема в заяві від 11.04.2016р. просив суд стягнути з ОСОБА_2 код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 код НОМЕР_2 матеріальну шкоду у розмірі 47 543,10 грн. Стягнути з ОСОБА_2 код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 код НОМЕР_2 моральну шкоду 6000 грн.

Ухвалою суду від 11.04.2016р. частину позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ТОВ «ЖЕО» щодо відшкодування майнової та моральної шкоди залишено без розгляду. ( а. с. 177)

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали в обсязі з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 11.04.2016р.

Відповідач та його представники в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, з підстав необґрунтованості позову, вважають, що позивачем не доведено суми збитку, та не надано належних доказів залиття квартири.

Представник третьої особи проти задоволення позову не заперечував.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини: Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 28.07.1994р.

( а. с. 7)

Власником квартири № 30, розташованої по вул. В.Чорновола. 4 у м. Вінниці відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 07 липня 2014 року, виданого державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_4, є ОСОБА_2. що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 грудня 2014 року № 30490476. а також свідоцтвом про право на спадщину від 07 липня 2014 року ( а. с. 166-169)

Як вбачається з акту про залиття квартири №20, розташованої по вул ОСОБА_5, 4 у м. Вінниці, складеного 28 січня 2014 року посадовими особами ТОВ «ЖЕО», вбачається, що затоплення виникло з квартири №30, що розташована поверхом вище, причиною затоплення є прорив радіатора системи централізованого опалення в квартирі. Акт містить перелік пошкоджень спричинених затопленням. ( а. с. 6)

З інформації, що міститься у даних системи «Диспетчер» 28 січня 2014 року вбачається, що мешканцем квартири № 30, розташованої по вул. В. Чорновола, 4 у м. Вінниці повідомлено про течії в квартирі, за результатами заяви течії усунуті (а. с. 86-87, т. ).

З метою повного та об?єктивного розгляду справи по справі призначалась судова будівельно-технічна експертиза, висновком якої від 05.10.2015р. №213 встановлено, що розмір матеріальної шкоди приміщення квартири АДРЕСА_2 внаслідок її залиття, яке мало місце 28.01.2014р. становить 47543,10 грн. ( а.с. 97-116,)

З метою повного та обєктивного розгляду справи судом досліджувались матеріали інвентаризаційної справи на кв. 30 по вул. В.Чорновола у м. Вінниці.

В судовому засіданні допитувався свідок ОСОБА_6, в квартирі якої також відбулось залиття квартири, свідок вказала, що причиною залиття є порив батерей в квартирі, що належить відповідачу.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2016р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2 за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «ЖЕО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишеним без змін судом касаційної інстанції, встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_3, що знаходиться поверхом вище квартири позивача по даній справі, відбулось внаслідок несправностей та втручання у внутрішньо квартирну мережу системи теплопостачання в квартирі відповідача. ( а. с. 191-193) Згідно ст. 61 ч.3 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або 'пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується з повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що школи завдано не з її вини.

Ч.1,2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

ч. 1 ст. 1167 ЦК України, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

ст. 58 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Суд звертає увагу, що в процесі розгляду даної справи сторонам розяснювалось положення ст. 60 ЦПК України, якою встановлено, що кожна сторона зобовязана до вести ті обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 код НОМЕР_2 матеріальної шкоди у розмірі 47 543,10 грн. є обґрунтованими, суд вважає, що надані позивачем докази в обгрунтування позовних вимог є належними та допустимими, судом встановлено, що залиття квартири позивача відбулось внаслідок несправностей та втручання у внутрішньо квартирну мережу системи теплопостачання в квартирі відповідача, щодо твердження відповідача про недоведеність її вини суд вважає, що оскільки відповідач є власником квартири, а тому несе відповідальність за її стан відповідно до положень ст. 319 ЦК України, якою визначено, що власність зобовязує, суд звертає увагу, що посилання відповідача на те, що наданий акт залиття квартири від 28.01.2014р. не відповідає визначеній законом формі, не є підставою для відмови в позові оскільки позовні вимоги підтверджено також і іншими доказами, вказаними вище, суд враховує також відсутність доказів, які б піддавали сумніву надані позивачем докази, щодо причин залиття квартири та звертає увагу, що ст. 1167 ЦК України закріплено презумпцію заподіювача шкоди, за якою саме відповідач доводить відсутність своєї вини в завданні шкоди.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 6000 грн., суд враховує а.1 п.9 Постанові Пленуму Верховного суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р., яким визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до а. 2, п.5 вищевказаної обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Позивач зазначає, що йому спричинено моральну шкоду, що виразилась в душевних стражданнях, суд, дослідивши матеріали справи оцінивши докази в їх сукупності вважає, що вимога позивача про відшкодування йому моральної шкоди підлягає частковму задоволенню, суд, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, та їх тривалість вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 код НОМЕР_2 моральну шкоду 1000 грн.

Згідно ст. 88 ЦПК України суд вважає стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн. та витрати за проведення експертизи 1500 грн.

Керуючись ст. 15, 22,23,319, 322,1166, 1167, ЦК України, ст.ст. 58, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 код НОМЕР_2 матеріальну шкоду у розмірі 47 543,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 код НОМЕР_2 моральну шкоду 1000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 код НОМЕР_2 судовий збір в сумі 551,20 грн. та витрати за проведення експертизи 1500 грн.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: