Ухвала суду № 59528513, 02.08.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10161/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1280/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.,

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: представника ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Банк Форум», ОСОБА_3, треті особи служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання іпотечного договору недійсним,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 10 травня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

18 квітня 2016 року ОСОБА_3 (відповідач 2) звернулася із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила ухвалити додаткове рішення, а саме: скасувати запис №7110400 в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна про заборону відчуження квартири, трьохкімнатної, за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 21/14, номер РПВН: 4067238, що був внесений приватним нотаріусом ОСОБА_5 на підставі договору іпотеки, який 25.04.2008 року укладено між АКБ «Форум» та ОСОБА_3; скасувати запис №7110633 та запис №7110923 в державному реєстрі іпотек про обтяження квартири, трьохкімнатної, за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 21/14, номер РПВН: 4067238, що був внесений 25.04.2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_5Д до Державного реєстру іпотек на підставі повідомлення про реєстрацію обтяження майна іпотекою від 25.04.2008 року; зобовязати приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 провести державну реєстрацію прав, а саме: зареєструвати припинення іпотеки та заборони відчуження на майно, вилучити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запис № 7110400 про заборону відчуження на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН: 4067238, що належить на праві власності ОСОБА_3, що був внесений приватним нотаріусом ОСОБА_5 до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна на підставі договору іпотеки, який 25.04.2008 року було укладено між АКБ «Форум» та ОСОБА_3.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10 травня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

На вказану ухвалу заявник подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в ухваленні додаткового рішення, суд виходив з того, що вимоги заявника є такими, що не досліджені в судовому засіданні та покликані змінити суть основного рішення. Апелянт із таким висновком суду не погоджується. Зазначає, що 25 січня 2016 року Івано-Франківським міським судом було ухвалено рішення, яке вступило в законну силу, яким визнано договір іпотеки недійсним. Оскільки договір іпотеки визнано недійсним, то право застави припиняється. У такому випадку законодавством передбачено припинення іпотеки та зняття заборон відчуження нерухомого майна на підставі судового рішення про визнання договору іпотеки недійсним. Частиною 2 статті 593 ЦК України передбачено, що у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані. Судом вирішено питання припинення права застави, однак не було вирішено, які дії потрібно виконати. Прийняте додаткове рішення не може змінити суті рішення, оскільки договір іпотеки вже визнано недійсним, тому зникла і підстава, на основі якої було проведено державну реєстрацію обтяження нерухомого майна та внесення запису до Державного реєстру іпотеки. Прийняте додаткове рішення, на думку апелянта, вказало б на дії, які належить вчинити для дотримання вимог законодавства в частині державної реєстрації зняття обтяження з нерухомого майна.

Просила ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити її заяву про ухвалення додаткового рішення.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_2 заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила її відхилити, вважаючи, що ухвалу суду постановлено з додержанням вимог закону.

Інші особи, що беруть участь у справі, у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення представника банку, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Положенням частини 1 ст.220 ЦПК України передбачено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.

Проте відповідач ОСОБА_3 просила ухвалити додаткове рішення стосовно питань, які не були предметом позовних вимог, що підтвердили як сама ОСОБА_3, так і позивач ОСОБА_4.

При цьому, із такими ж вимогами, які ОСОБА_3 вказує у заяві про ухвалення додаткового рішення, особа, права якої на її думку є порушеними, може звернутися до суду в порядку позовного провадження із новим позовом.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №14, додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи не було заявлено вимог, що містяться у заяві ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення, тобто заявлені ОСОБА_3 вимоги є такими, що не досліджені в судовому засіданні та покликані змінити суть основного рішення.

З огляду на викладене, місцевий суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_3 про постановлення додаткового рішення у вищевказаній справі не підлягає до задоволення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала судом постановлена з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.220, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 10 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: О.Ю. Беркій

ОСОБА_6