Ухвала суду № 59528474, 02.08.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17402/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1582/2016

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Максюти І.О., Мелінишин Г.П.

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто», третя особа - Головне управління Держпродспоживлужби в Івано-Франківській області про визнання недійсним договору та стягнення коштів за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 травня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів.

Позивач посилався на те, що укладений між ним та ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» договір фінансового лізингу №002701 від 13 листопада 2015 року підлягає визнанню недійсним, оскільки його умови суперечать вимогам Закону України «Про фінансовий лізинг», Закону України «про захист прав споживачів», а також вимогам Цивільного кодексу України.

В обґрунтування підстав недійсності спірного правочину зазначив про недобросовісність лізингодавця при визначенні розміру адміністративного платежу за договором, введення його в оману щодо його дійсної правової природи, а також на нерівність прав та обов»язків лізингодовця та лізингоодержувача за спірним договором.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 травня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір фінансового лізингу № 002701 від 13.11.2015 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто». Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА_2 50 000 грн. авансового платежу та 500,00 грн. сплаченої комісії, а всього 50500,00 грн. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції при винесенні рішення керувався нормами Закону України «Про захист прав споживачів», разом з тим не прийняв до уваги норми спеціального законодавства.

Як вбачається з аналізу умов договору фінансового лізингу між сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Посилання суду першої інстанції на те, що включений в умови правочину Адміністративний платіж в зазначеному розмірі не відповідає умовам ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» є необґрунтованим та суперечить нормам чинного законодавства і умовам самого правочину.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» - сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Таким чином в Законі чітко передбачено, що лізингові платежі повинні бути погоджені насамперед сторонами в договорі, які погоджують між собою розмір, порядок та назву лізингових платежів, необхідних для належного виконання своїх договірних зобов»язань.

Сторони при укладені договору погодили відповідні лізингові платежі, що прямо передбачено ст. 16 ЗУ «Про фінансовий лізинг» в тому числі і Адміністративний платіж (першочерговий одноразовий платіж, що підлягає сплаті за перевірку, розгляд та підготовку документів) та погодили, що у разі односторонньої відмови лізингоодержувача від договору, лізингодавець Адміністративний платіж та частину сплаченого авансового платежу не повертає, що зараховується в якості штрафу за дострокове припинення цивільно-правового договору.

Твердження суду, що п. 1.4 договору суперечить ст. 808 ЦК України, є необґрунтованим. Щодо жорсткої відповідальності за порушення умов договору, законодавством про фінансовий лізинг чітко передбачено порядок, умови та наслідки одностороннього розірвання договорів фінансового лізингу лізингоодержувачем. Умови оспорюваного договору повністю відповідають чинному законодавству та не обмежують і не порушують прав позивача.

Посилаючись на зазначені обставини, представник апелянта просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» в судове засідання апеляційного суду не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Позивач ОСОБА_2 та його представник Кудиба З,І. заперечили доводи апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Представник третьої особи - Головного управління Держпродспоживлужби в Івано-Франківській області в судове засідання не з»явився, направив суду заяву про перенесення розгляду справи у зв»язку з неможливістю представника прибути в судове засідання.

З огляду на належне повідомлення всіх учасників процесу про час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності сторін що не з»явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору фінансового лізингу, суд першої інстанції виходив із того, що значна частина умов зазначеного договору, укладеного між ним та Товариством «Лізингова компанія «Ваш Авто» які є визначальними у правовідносинах фінансового лізингу є несправедливими відносно споживача ОСОБА_2

З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 листопада 2015 року між ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» та ОСОБА_2 укладено договір фінансового лізингу № 002701, предметом якого є транспортний засіб автомобіль марки Renault Duster Expression, 1461 см. куб.

Відповідно до преамбули (Визначення термінів) Договору фінансового лізингу вбачається, що адміністративний платіж - першочерговий одноразовий платіж, який входить до складу першого платежу, що підлягає сплаті Лізингоодержувачем на користь Лизингодовця за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення договору, незалежно від назви призначення платежу у квитанції на сплату. Розмір адміністративного платежу відображається у додатку №1 до договору та становить погоджений сторонами відсоток від вартості предмета лізингу.

Авансовий платіж це обов»язковий платіж, що складає частину від вартості предмета лізингу, розмір якого визначено у Додатку №1 договору, який сплачується Лізингоодержувачем на користь Лізингодовця, на умовах договору, до моменту передачі предмета лізингу. На авансовий платіж не нараховуються жодні проценти, повернення Авансового платежу відбувається на умовах та у порядку передбаченими договором. Перший платіж - платіж що складається з адміністративного платежу, авансового платежу які сплачуються у відповідності до умов договору.

Згідно квитанції 0.0.4606318447.1 від 13.11.2015 року (а.с.21) ОСОБА_2 на рахунок ТзОВ «Фінансова компанія «Ваш Авто» було сплачено 50 000 грн. авансового платежу згідно договору фінансового лізингу №002701 від 13.11.2015 року, а також оплачено комісію за послуги банку щодо прийняття даного платежу в сумі 500 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що представник ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» не роз'яснив позивачу призначення адміністративного платежу, як винагороди лізингодавцю за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням договору.

З огляду на положення ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст. ст. 3, 202, 203, 215, 220,234, 547, 553, 626, 627, 806, 808 ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання недійсним укладеного сторонами договору фінансового лізингу та стягнення з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА_2 сплаченого ним авансового платежу в сумі 50 000 грн. та 500 грн. сплаченої комісії.

Зазначені висновки суду відповідають встановленим обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, що застосовані до цих правовідносин, а також з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України "Про фінансовий лізинг".

Договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Крім того, з огляду на юридичну природу договору фінансового лізингу та положень ст. 692 ЦК України споживач послуг, укладаючи такий договір, має право знати обсяг своїх фінансових зобовязань та ціну транспортного засобу, який лізингодавець передає йому в користування за плату з правом викупу. При цьому ціна предмета лізингу є істотною умовою такого договору згідно вимог статей 638, 655, 691 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 цього Закону).

Умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обовязків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

Згідно з укладеним 13.11.2015 року між сторонами договором фінансового лізингу № 002701 лізингодавець зобовязався придбати та передати на умовах фінансового лізингу в користування автомобіль Renault Duster Expression, 1461 см. куб (предмет лізингу), а лізингоодержувач зобовязався прийняти предмет лізингу та сплачувати передбачені договором платежі (пункти 1.1, 3.3.1 договору). Вартість предмета лізингу на момент укладення договору становила 18 695,90 доларів США, що за обмінним курсом долара США до гривні на момент укладення цього договору складало 456 180 грн.

Зі змісту оспорюваного договору, зокрема п.1.4, вбачається, що лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобовязання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов»язаннями відповідає продавець, а пунктами 12.1-12.13 договору стосовно лізингоодержувача встановлена відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій, одностороннього розірвання договору лізингодавцем, відшкодування збитків, повернення предмета лізингу. Споживач же позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у випадку порушення відповідачем умов договору.

Дослідивши умови договору фінансового лізингу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір містить несправедливі умови, визначені ч. 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме: встановлення жорстких обов»язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця) у зв»язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю) права розірвати договір зі споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається; надання продавцю (виконавцю) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця); установлення обовязкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Наведене узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року (справа № 6-330цс16).

За положеннями ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" адміністративний платіж не відноситься до витрат лізингодавця, що безпосередньо пов»язані з виконанням договору лізингу.

Оскільки договір лізингу містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, а згідно ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, то слід зазначити про недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення оспорюваного договору.

Визнаючи умови укладеного договору фінансового лізингу несправедливими, а договір недійсним та стягуючи з ПАТ «Лізингова компанія «Ваш Авто» (лізингодавця) на користь ОСОБА_2 (лізингоодержувача) сплачену суму адміністративного платежу, суд вірно керувався положеннями Закону України "Про захист прав споживачів" та статей 203, 215 ЦК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, повно і всебічно встановивши обставини справи та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми і ухвалив законне й обгрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 20 травня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: О.В. Пнівчук

Судді: І.О. Максюта

ОСОБА_3