Ухвала суду № 59527356, 08.08.2016, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1341/16-к

Провадження №1-кп/190/94/16

УХВАЛА

08 серпня 2016 року м. П'ятихатки

П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого-судді Легкошерст Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

прокурора Хваль А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляді П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України.

В судовому засіданні прокурор Хваль А.В. заявив клопотання про обрання міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 обвинуваченого за ст. 391 КК України у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що за місцем відбування покарання характеризується негативно, інкриміноване йому кримінальне правопорушення відноситься до категорії середньої тяжкості, санкція статті обвинувачення, а саме ст. 391 КК України передбачає покарання на строк до 3 (трьох) років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий, вчинив умисний злочин, відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечував.

Обговоривши в судовому засіданні питання про доцільність обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку прокурора, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1, 2 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Вказаний запобіжний захід може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення воліна строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього кодексу буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

З матеріалів обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово судимий, за період відбування покарання в П'ятихатській виправній колоні № 122 неодноразово порушував умови відбування покарання, вимоги та правила внутрішнього розпорядку установи відбування покарання, за що на нього накладена велика кількість дисциплінарних стягнень, вчинив злочин у період відбування покарання в П'ятихатській ВК (№ 122), тобто на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і вчинив умисний злочин у вигляді злісної непокори вимогам адміністрації виправної установи, що характеризує його як особистість схильну до скоєння злочинів навіть за місцем відбування покарання, може незаконно впливати на свідків, що свідчить про наявність ризиків, вказаних у ст.177 КПК України.

За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги стан здоров'я ОСОБА_1, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, вважає за необхідне обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 процесуальних обов'язків, що випливають з ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим кодексом.

При таких обставинах, відповідно до ст. 183 КПК України вважаю за необхідне при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 визначити розмір застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, а саме в сумі 29000 гривень, яка є достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, перешкод не визначати розмір застави, які містяться у ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачається.

Керуючись ст.ст.177, 178,183,184,186,193,194,197 КПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів тобто до 06.10.2016 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 20 мінімальних заробітних плат в сумі 29 000 грн. (двадцять дев'ять тисяч гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до суду; не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя Ю.В. Легкошерст