Рішення № 59522329, 25.03.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/3221/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 березня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Боднар О.В., Кеміня М.П.

за участю секретаря: Маринець Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 грудня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (далі по тексту ПАТ КБ «Надра») звернулося до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначено, що 23.07.2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №235/П/14/2008-840, за яким банк надав позичальнику у строкове платне користування кредит в розмірі 57 601 доларів США під 14,49 % річних, а ОСОБА_2 зобовязався повернути наданий кредит і сплатити проценти за його користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

У результаті порушення умов кредитного договору утворилася заборгованість, яку відповідач, незважаючи на вимоги, не погасив.

Враховуючи викладене позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість по тілу кредиту та відсоткам в сумі 113 476,42 долари США, 340 581,85 грн. пені та 159 920,01 грн. штрафу.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 24 грудня 2015 року у задоволенні даного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ПАТ КБ «Надра» оскаржило його у апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову. Зокрема зазначає, що суд безпідставно застосував строки позовної давності, оскільки п.7.3 Кредитного договору такий строк збільшено до 10 років.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строки позовної давності. Крім того, суд послався на те, що позивач не надав доказів повідомлення боржника про заміну кредитора у зобовязанні.

Однак з даним висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів, зважаючи на наступне.

Судом установлено, що 23.07.2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №235/П/14/2008-840, за яким банк надав позичальнику у строкове платне користування кредит в розмірі 57 601 доларів США під 14,49 % річних, а ОСОБА_2 зобовязався повернути наданий кредит і сплатити проценти за його користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором (а.с.11-15).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Однак згідно ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п.7.3 Кредитного договору, сторони, керуючись ст. 259 ЦК України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 (десяти) років.

Таким чином, підписавши кредитний договір, сторони збільшили строк позовної давності до десяти років.

З даним позовом банк звернувся до суду у серпні 2015 року тобто в межах десятирічного строку позовної давності встановленого сторонами.

Таким чином висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строків позовної давності є безпідставним.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку наявна заборгованість по кредитному договору, яка станом на 27.02.2015 року складається з 57 601,60 доларів США заборгованості по тілу кредиту; 55 874,82 доларів США заборгованості по відсоткам; 370 581,85 грн. пеня та 159 920,01 грн. штраф (а.с.9, 10).

В запереченні на позов, представник відповідача оспорюючи такий розрахунок, вказує, що банком не надано детального розрахунку. Також вказує, на те, що пеня нарахована за 14 днів, а саме з 27.02.2014 по 12.03.2014 року, і за цей період банком нараховано аж 13 347,99 доларів США пені, що є не зрозумілим.

Колегія суддів відхиляє дані твердження представника відповідача, оскільки такі є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Зокрема, банком надано детальний розрахунок заборгованості по відсоткам та пені. Як слідує з матеріалів справи, після отримання кредиту в сумі 57 601 доларів США, боржником не здійснено жодного платежу по кредитному договору, що свідчить про те, що сума заборгованості по тілу кредиту не змінювалася, а відтак відсутні потреби надавати детальний розрахунок заборгованості по тілу кредиту. Щодо штрафу, то такий є фіксованою сумою (10 % від тіла кредиту), а відтак також надавати якого детального розрахунку штрафу немає потреби.

Стосовно твердження представника відповідача щодо незрозумілості нарахування пені, то таке не відповідає дійсності. Зокрема за 14 днів на які посилається представник відповідача (з 27.02.2014 по 12.03.2014 року) банком нараховано пеню у розмірі лише 256,32 долари США. Сума на яку посилається представник відповідача - 13 347,99 доларів США є загальним розміром пені нарахованим за період з 27.02.2014 по 26.02.2015 року. При цьому така розраховувалася у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає п.5.2 Кредитного договору.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів вважає, що повний та детальний розрахунок заборгованості по кредитному договору (стосовно тих складових заборгованості д це було необхідним), відповідачем жодними чином не спростовано правильність такого розрахунку і такий не викликає сумнівів у колегії суддів, а відтак береться до уваги.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції, відповідно до приписів п.п.1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по даній справі нового рішення про задоволення позову.

Також відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 4019,40 грн.

Керуючись ст.ст. 256-259 ЦК України, 88, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 грудня 2015 року скасувати та ухвалити по даній справі нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (88000, м.Ужгород, вул. Шумна, 32/18, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» заборгованість по кредитному договору яка складається з: 57 601,60 (пятдесят сім тисяч шістсот один доларів США шістдесят центів), заборгованості по тілу кредиту; 55 874,82 (пятдесят пять тисяч вісімсот сімдесят чотири доларів США вісімдесят два центи) заборгованості по відсоткам; 370 581 (триста свмдеяст тисяч пятсот вісімдесят одна) гривня 85 (вісімдесят пять) копійок пені та 159 920 (сто пятдесят девять тисяч девятсот двадцять) гривень 01 (одна) копійка штрафу.

Стягнути з ОСОБА_2 (88000, м.Ужгород, вул. Шумна, 32/18, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» судовий збір на в розмірі 4019 (чотири тисячі девятнадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення однак таке може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Судді