Ухвала суду № 59522139, 20.04.2016, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/1062/16-ц

Провадження 2/237/591/16

У Х В А Л А

про забезпечення позову

20 квітня 2016 року

Марїнський районний суд Донецької області у складі

головуючого судді Ліпчанського С.М.

при секретарі Готовщіковій Т.О.

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Марїнського районного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення 14883 601,20 грн. (чотирнадцять мільйонів вісімсот вісімдесят три тисячі шістсот одна гривня 20 коп.)

Відповідно до ст.ст. 151-155 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Позивач вважає за необхідним накладення арешту на майно Відповідачів 2, 3 та оголошення заборони на його відчуження, оскільки невжиття такого забезпечення може унеможливити ефективність судового захисту прав і інтересів Позивача у разі задоволення позовних вимог.

Предметом позову є вимоги про стягнення грошових коштів за Договорами позики та поруки. Висновок суду про обґрунтованість заявлених вимог матиме обовязковий наслідок повернення заборгованості подружжя та поручителя на користь Позивача, ймовірно на завершальній стадії судового провадження в примусовому порядку. Зобовязаною стороною за Договором поруки є ОСОБА_2 за яким не зареєстровано ні рухомого, ні нерухомого майна. Зобовязаною стороною за Договором позики є ОСОБА_3 за яким зареєстроване нерухоме майно, вартість якого менша за суму боргу за договором позики. При цьому, за його дружиною ОСОБА_4 також зареєстровано нерухоме майно. За таких обставин, субєктний склад наявних правовідносин не забезпечує законних прав Позивача на повернення позики та створює загрозу ухилення Відповідачів від прийнятих на себе зобовязань, що у свою чергу, дає підстави для застосування положень ст.ст. 151, 152 ЦПК України.

Необхідною умовою вжиття забезпечувальних заходів є ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. Зазначене положення закону встановлює вимоги щодо адекватності між виконанням рішення та його забезпеченням.

Дійсно, у разі якщо на момент прийняття ймовірного рішення про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у Відповідачів буде відсутнє майно на яке можна буде звернути стягнення, виконання вказаного рішення буде неможливим, а отже воно не призведе до відновлення прав та інтересів Позивача. З метою недопущення порушення права Позивача на ефективний засіб юридичного захисту, встановленого ст. 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005, вбачається необхідним створення належних умов для запобігання нівелювання ефективності судового захисту, шляхом вжиття забезпечувальних заходів.

В контексті розяснень п. 16 постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» та п. 4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» запропонований захід забезпечення позову не призведе до неприпустимого втручання у господарську діяльність Відповідачів, а лише обмежить її відносно майна, що може забезпечити повернення позики. Гарантіями прав Відповідачів є відповідні положення Конституції України, ЦК України, СК України про захист права власності та недопущення незаконного заволодіння чужим майном.

Відтак, на думку Позивача, належним і адекватним забезпечувальним заходом, який створює належні умови для ефективного судового захисту прав та інтересів Позивача у разі задоволення його вимог, є накладення арешту на майно та оголошення заборони на його відчуження в межах суми стягнення.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення суду може бути ухвалене тільки у відповідності до заявлених позовних вимог і повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до цього може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб (ст. 152 ЦПК України).

Згідно з видами, передбаченими ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання майбутнього рішення по справі.

При цьому, забезпечення позову спрямовано, перше за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

1.Накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1, загальна площа 185,1 кв.м., що належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, м. Херсон, вул. І. Кулика, будинок, 114-В, квартира 57) та Оголосити заборону на її відчуження.

2.Накласти арешт на будинок, що розташований за адерсою Херсонська область, м. Херсон, вулиця Доброхотова, будинок 38, загальна площа 123,3 кв.м., що належить ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, м. Херсон, вул. Доброхотова, будинок 38) та оголосити заборону на його відчуження.

3.Накласти арешт на будинок, що розташований за адресою Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Щаслива, будинок № 2, загальна площа 1031,7 кв.м., що належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, м. Херсон, вул. І. Кулика, будинок, 114-В, квартира 57) та оголосити заборону на його відчуження.

4.Заборонитидо вирішення спору по суті, Державній реєстраційній службі або іншим державним органам з належними повноваженнями, провадити будь які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності на:

- квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1, загальна площа 185,1 кв.м., що належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, м. Херсон, вул. І. Кулика, будинок, 114-В, квартира 57)

-будинок, що розташований за адерсою Херсонська область, м. Херсон, вулиця Доброхотова, будинок 38, загальна площа 123,3 кв.м., що належить ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, м. Херсон, вул. Доброхотова, будинок 38).

-будинок, що розташований за адресою Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Щаслива, будинок № 2, загальна площа 1031,7 кв.м., що належить ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, м. Херсон, вул. І. Кулика, будинок, 114-В, квартира 57)

5.Ухвалу для виконання направити Державній реєстраційній службі або іншим державним органам з належними повноваженнями.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не припиняє її виконання

Суддя Марїнського районного суду

Донецької області ОСОБА_6

Дата документу 20.04.2016