Ухвала суду № 59521582, 28.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/605/16 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення та податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И Л А:

ФОП ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № Ф-0000011701 від 19.01.2016, визнання протиправним та скасування рішення № 0000491701 від 01.03.2016, визнання протиправною та скасування податкової вимоги № Ф-473 від 30.03.2016 та визнання протиправною та скасування податкової вимоги № Ф-473 від 07.04.2016 (згідно уточнених позовних вимог).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання - 28.07.2016 з'явились представники позивача та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки ДПІ у м. Чернігові, викладені в Акті перевірки - є безпідставними, та такими, що не ґрунтуються на дійних обставинах, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі, а тому неврахування факту зняття готівкових коштів для оплати ТМЦ наданих ФОП ОСОБА_3 та висновку щодо завищення позивачем вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю за 2012 рік та відповідно визначення суми податкового зобов'язання - є незаконним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2016 податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.

За результатами перевірки, відповідачем складено акт № 35/17/НОМЕР_2 від 19.01.2016, яким встановлено порушення ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, абз. 6 п. 6 ст. 128 Господарського кодексу та п. 1 Порядку № 1025, ФОП ОСОБА_2, не надано на перевірку книгу обліку доходів та витрат; пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: завищено вартість документально підтверджених витрат пов'язаних з господарською діяльністю за 2012 рік на 162702,33 грн; п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: занижено суму чистого оподатковуваного доходу за 2012 рік на 162 702,33 грн; пп. 2 п. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого платником занижено суму доходу, на який нараховується єдиний соціальний внесок в розмірі на 162 702,33 грн.

ФОП ОСОБА_2 до податкового органу надано приходні документи 2013-2014, банківські виписки 2012-2013 роки, акти списання 2013 рік, відомості виплати заробітної плати, накази 2012-2014 роки, видаткові документи 2012-2014 роки, що підтверджується актами передачі документів на перевірку ДПІ у м. Чернігів ГУ ДФС в Чернігівській області від 22.12.2015, 24.12.2015 (а.с.40, 41).

При цьому, відповідачем додатково, листом № 3/Т/25-26-17-01-16 від 04.01.2016 запитувалась книга обліку доходів і витрат за 2011-2014 роки, а у разі їх відсутності - детальна інформація помісячно щодо отриманих доходів та включення до складу витрат сум сплачених коштів за товари (послуги) та їх документальне підтвердження, та інформація щодо використання в підприємницькій діяльності власних/орендованих приміщень та транспортних засобів.

Листом від 12.01.2016 (а.с.42) позивачем повідомлено, що книга обліку доходів і витрат не заповнювалась, всі доходи та витрати, які відображені у деклараціях за 2012-2014 роки відображені відповідно до всіх первинних документів, які пов'язані з господарською діяльністю (банківській виписки, приходні документи, авансові звіти тощо).

Також додатково передані авансові звіти 2012-2014 роки, накази на відрядження 2012-2014 роки; копії технічних паспортів; копії договорів оренди автотранспортних засобів; копії трудових договорів.

Листом № 190/Т/25-26-17-01-16 від 13.01.2016 (а.с. 106) відповідач просив надати належним чином завірені копії виписок по рахунках № НОМЕР_3 філії ПАТ «ФІДОБАНК» за 2012-2013 роки, № 26004010201690 ПАТ «ФІДОБАНК» за 2013-2014 роки, № НОМЕР_4 Чернігів РУ ПАТ КБ «Приватбанк» за 2012-2014 роки, № 26008500952099 філії Чернігівське обласне АТ «Ощадбанк» за 2014 рік та звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт за період з 01.01.2013 по 31.12.2014. Вказаний лист отримано позивачем 12.02.2016, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.107).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що витребувані виписки по зазначеним вище банківським рахункам, були предметом перевірки відповідно до стор.5 Акту перевірки, проте в Акті перевірки зазначено нову назву банку - АТ «ФІДОБАНК» замість попередньої назви, що використовується у банківській виписці - АТ «Ерсте Банк». Перенайменування банку відбулося 05.06.2013, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ «Фідобанк» з посиланням на відповідні правовстановлюючі документи (а.с.178-179).

Згідно пояснень позивача, ним в 2012 році у ФОП ОСОБА_3 придбавалися дошки обрізні для здійснення ремонтних робіт, об'єктів пов'язаних із виробничим процесом здійснення господарської діяльності позивача, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру на загальну суму 169 300,00 грн (а.с.63-74). Зазначені квитанції видані на виконання видаткових накладних на суму 169 300,00 грн, а саме: видаткова накладна № РН-000003 на суму 29 400,00 грн (а.с. 120); видаткова накладна № РН-0000018 від 07.10.2012 на суму 32 000,00 грн (а.с. 121); видаткова накладна № РН-0000018 від 31.10.2012 на суму 38 600,00 грн (а.с.119); видаткова накладна № РН-0000067 від 08.12.2012 на суму 69 300,00 грн (а.с. 122).

Факт використання дошок в процесі виробництва під час здійснення господарської діяльності підтверджується актами списання (а.с.118, 123, 124, 125).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що вищевказані первинні документи вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995. Первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, зауваження до складання таких документів ДПІ у м. Чернігові в акті перевірки № 35/17/НОМЕР_2 від 19.01.2016 не висловлено.

Згідно видаткових накладних, оплата за поставлені ФОП ОСОБА_3 ТМЦ відбувалася в готівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку № НОМЕР_3 (а.с.139-148) та відповідає квитанціям до прибуткового касового ордеру на загальну суму 169 300,00 грн.

Тобто, суму витрат пов'язаних із придбанням ТМЦ у ФОП ОСОБА_4 позивач сформував правомірно, оскільки, дана сума входить до складу загальної суми валових витрат, сплаченої, при наявності належно оформлених видаткових накладних, виписаних ФОП ОСОБА_4, на адресу ФОП ОСОБА_2, зауважень щодо оформлення яких ДПІ у м. Чернігові в акті перевірки не висловлено. Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що платник податку правомірно в податкових деклараціях за відповідні періоди включив до складу валових витрат суму 169 300,00 грн.

В Акті перевірки вказано, що згідно наданих на перевірку банківських виписок по рахунку № НОМЕР_3 АТ «Ерсте Банк» та рахунку № НОМЕР_4 Чернігів РУ ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, ФОП ОСОБА_2 сплачено постачальникам за поставлені товарно-матеріальні цінності та надані послуги на загальну суму 978 899,19 грн без ПДВ, витрат згідно звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт складають 481 588,48 грн. Згідно наданих на перевірку відомостей на виплату заробітної плати, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату за 2012 рік становлять 42 655,00 грн.

Тобто на загальну сум 1 503 142,67 грн, що на 162 702,33 грн менше суми всіх витрат, що зазначена в податковій декларації за 2012 рік (а.с.113-117), сплачених постачальникам за поставлені товари та отримані послуги за 2012 рік, в яку зокрема, включені кошти сплачені за придбання ТМЦ у ФОП ОСОБА_3 Згідно банківських виписок вбачається, що загальна сума витрат сплачених постачальникам за поставлені товари та отримані послуги за 2012 рік складає 1 141 601,52 грн, в тому числі за квитанціями до прибуткового касового ордеру - 169 300,00 грн, а разом всі валові витрати за 2012 рік становлять 1 655 845,00 грн, що і вказано в податковій декларації.

Таким чином, враховуючи, що банківські виписки по рахунку № НОМЕР_3 АТ «Ерсте Банк» були предметом перевірки відповідно до стор. 5 Акту перевірки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковий орган мав можливість пересвідчитися у знятті готівкових коштів із зазначеного рахунку для оплати за поставлені ТМЦ ФОП ОСОБА_3

Проте, відповідачем в ході проведення перевірки не взято вказане до уваги, та знайшло своє відображення в наданих відповідачем таблицях щодо розрахунків ФОП ОСОБА_2 з постачальниками товарів та послуг протягом січня-грудня 2012 року згідно банківських виписок по рахунку № НОМЕР_3 АТ «Ерсте Банк», який використовувався під час її проведення (а.с.181-192).

Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, висновок про завищення позивачем вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю за 2012 рік на 162 702,33 грн, зроблений відповідачем без урахування наданих для перевірки первинних документів та без врахування факту зняття готівкових коштів для оплати ТМЦ наданих ФОП ОСОБА_3 Наданими ФОП ОСОБА_2 документами повністю підтверджується факт оплати ТМЦ, отриманих від ФОП ОСОБА_4 та їх включення до витрат для визначення чистого оподатковуваного доходу.

Вищевказані обставини свідчать про завищення податковим органом суми чистого оподатковуваного доходу, що потягло за собою помилкове визначення бази оподаткування і як наслідок - неправильне нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У зв'язку з відсутністю підстав для висновку про завищення позивачем вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю за 2012 рік, відповідно відсутні правові підстави для донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 56 457,71 грн і прийняття спірних вимог про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій.

Сукупний аналіз ст. ст. 14, 16, 138, 139, 177 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» свідчить про протиправність винесення за результатами перевірки податковим органом податкової вимоги № Ф-0000011701 від 19.01.2016, рішення № 0000491701 від 01.03.2016, податкової вимоги № Ф-473 від 30.03.2016 та податкової вимоги № Ф-473 від 07.04.2016.

Доводи представника апелянта, зазначені у судовому засіданні - 28.07.2016 та викладені в апеляційній скарзі зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2016 скаржнику відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.

Оскільки станом на момент вирішення справи доказів відповідної сплати судового збору апелянтом суду не надано, керуючись положеннями статей 88, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 745, 25 грн.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 745, 25 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.