Ухвала суду № 59521561, 04.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 733/569/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Карапиш Т.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Хрімлі О.Г.

секретаря судового засідання Драч М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Ічнянської РДА Чернігівської області про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по виплаті щомісячної допомоги на дитину, -

у с т а н о в и в:

В квітні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернулась до Ічнянського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Ічнянської РДА Чернігівської області про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по виплаті щомісячної допомоги на дитину відповідно до п. 6 ст. 30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 16394 гривні 00 копійок.

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 являється особою, яка потерпіла (евакуйована) внаслідок Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього відноситься до 2-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та має сина ОСОБА_4, який має статус дитини, потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2.

Відповідно до п.6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неповнолітній ОСОБА_4 має право на щомісячну виплату 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат.

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року дії УПСЗН Ічнянської райдержадміністрації Чернігівської області визнано неправомірними та зобов'язано нараховувати і виплачувати на користь ОСОБА_3 відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячну допомогу на ОСОБА_4 у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум за період з 29 жовтня 2010 року та проводити перерахунок виплат в зв'язку із збільшенням мінімального розміру заробітної плати.

Однак в порушення вимог п.6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року УПСЗН Ічнянської райдержадміністрації Чернігівської області з 01 лютого 2014 року вищевказану допомогу не виплачує, в результаті чого за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2016 року утворилась заборгованість в сумі 16394 гривні 00 копійок.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати виплатити їй заборгованість по виплаті щомісячної допомоги на дитину відповідно до п.6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2016 року в сумі 16394 (шістнадцять тисяч триста дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 Постанови КМУ «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 936 від 20 вересня 2005 року виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації громадян.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII пункт 6 із ст. 30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виключений з 01 січня 2015 року.

Згідно довідки Ічнянського РС УДМС України в Чернігівській області від 28 листопада 2013 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Прип'ять Київської області, значиться знятою з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 з 04 квітня 2013 року та вибула в м. Чернігів (а.с.20).

Крім того, з 01 лютого 2014 року ОСОБА_3 знята з обліку пільгових категорій населення та її особові рахунки закриті у зв'язку з вибуттям останньої на постійне місце проживання до м. Чернігова.

Встановлено, що особова справа позивача надіслана до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, де вона поставлена на облік. А виплата допомоги, передбаченої ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації громадян.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки з 01 лютого 2014 року позивач знята з обліку пільгових категорій населення та її особові рахунки закриті у зв'язку з вибуттям останньої на постійне місце проживання до м. Чернігова.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки при ухваленні оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах наданих йому законом повноважень.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.

Головуюча суддя: Л.О.Костюк

Судді: Н.П.Бужак

О.Г.Хрімлі

Повний текст ухвали складений: 08.08.2016 року

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Хрімлі О.Г.

Бужак Н.П.