Ухвала суду № 59520953, 02.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1251/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

02 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Безименної Н.В.,

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря Шутовської І.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта банк" Кадирова Володимира Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта банк" Кадирова Володимира Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року позивач звернулася в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 18.02.2015 року № 013-28525-180215, укладеного між ОСОБА_4 і публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлене наказом від 16.09.2015 року № 813;

зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 18.02.2015 року № 013-28525-180215 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн.).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадировим Владиславом Володимировичем було подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

01 серпня 2016 року на адресу суду надійшло клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зупинення провадження у даній справі до розгляду Конституційним Судом України конституційного подання Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження у даній справі, з огляду на наступне.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання повідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову, позивач, зокрема, посилається на ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до положень якої Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

В доводах щодо правомірності оскаржуваних рішень та дій позивач та відповідач зазначають про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо визнання договорів банківського вкладу, укладених фізичними особами з банком, що перебуває в стані ліквідації, нікчемними.

Таким чином, при вирішенні справи судом застосуванню підлягають положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким згідно преамбули цього Закону встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 року зупинено провадження у справі № 826/9693/13-а та вирішено звернутись до Верховного Суду України стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Приймаючи рішення про необхідність звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд касаційної інстанції виходив з того, що, на думку колегії суддів, попри встановлену мету Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" - захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України (ст. 2 Закону), його практичне застосування до неплатоспроможних банків ставить вкладників банку в нерівні умови при відшкодуванні депозитних коштів, допускає застосування до неплатоспроможних банків різних підходів в зобов'язальних відносинах з кредиторами та позичальниками банку.

У даному спорі договір банківського вкладу між позивачем та банком був укладений до набрання чинності деякими положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які стали підставою для визнання договору нікчемним і позбавлення вкладника права на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Цим самим створено умови позбавлення громадян права на розпорядження своєю власністю, гарантованого ст. 41 Конституції України.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КАС України у разі виникнення у суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 13 від 03.07.2015 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України" постановлено звернутися до Конституційного Суду України з відповідним конституційним поданням.

Зважаючи на те, що предметом даного закону є встановлення правових, фінансових та організаційних засад функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (у відповідності до ст. 1 Закону № 4452), колегія суддів погоджується з доводами представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича викладеними в клопотанні про необхідність зупинення апеляційного провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Керуючись ст. ст. 156, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Клопотання представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича - задовольнити.

Зупинити апеляційне провадження в адміністративній справі № 826/1251/16 за апеляційною Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта банк" Кадирова Володимира Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта банк" Кадирова Володимира Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма