Ухвала суду № 59520938, 02.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/757/16 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Шутовської І Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просило:

визнати неправомірним та скасувати рішення Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в особі виконуючого обов'язки начальника відділу ОСОБА_6 згідно листа вих. № 08-01-36/14800 від 05.05.2016 щодо застосування у зведеному виконавчому провадженні № 51397924 про стягнення боргу з ОСОБА_4 норм Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті";

визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_7 у зведеному виконавчому провадженні № 51397924 про стягнення з ОСОБА_4 боргу щодо не звернення стягнення на належне ОСОБА_8 нерухоме майно, а саме 2-х кімнатну квартиру за адресою в АДРЕСА_1;

зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у зведеному виконавчому провадженні № 51397924 про стягнення з ОСОБА_4 боргу, звернути стягнення на належне ОСОБА_8 нерухоме майно (квартиру в АДРЕСА_1).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено. На думку апелянта, оскаржувана постанова була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає її розгляду, колегія суддів визнала можливим проводити її розгляд заяви за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффазен Банк Аваль» грошові кошти за кредитним договором № 010/02-2/1479-07 від 19.10.2007 в сумі та в сумі 287 443 грн. 04 коп. та за кредитним договором №010/02-2/1479/03-08 від 23.01.2008 в сумі 182 808 грн. 35 коп., а всього на загальну суму 470 251 грн. (чотириста сімдесят тисяч двісті п'ятдесят одна грн.) 39коп.

На виконання вказаної постанови 22.07.2010 Придніпровським районним судом м. Черкаси було видано виконавчий лист №2-497/2010.

На виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває зведене виконавче провадження ВП№45149497 (до якого входять ВП№№ 37853414, 39236855, 41595475, 41596713, 41596888, 41597215) про стягнення з ОСОБА_4 боргів, у тому числі з виконання виконавчого листа № 2-497/2010, виданого 22.07.2010 про стягнення коштів з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффазен Банк Аваль» в сумі 470 251 грн. 39 коп.(ВП№ 41596888), що підтверджується витягом (а.с. 15-16).

19 березня 2015 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_7 було винесено постанову про повернення виконавчого документа від 22.07.2010 № 2-497/2010 стягувачеві. Вказана постанова державного виконавця була скасована постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року у справі № 823/1838/15 (а.с. 17-18).

03.11.2015 стягувач - ПАТ «Райффазен Банк Аваль» звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції з заявою про поновлення виконавчого провадження. Постановою державного виконавця від 04.11.2015 відкрито виконавче провадження ВП № 49252632 (а.с. 19-20).

06.01.2016 стягувачем до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було подано заяву, в якій на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року про стягнення боргу в сумі 470 251 грн. 39 коп. він просив провести опис та передати на примусову реалізацію іпотечне майно банку, а саме квартиру № 167, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 7), на яку отримав відповідь від 05.05.2016 № 08-01-36/14800 (а.с. 10) про те, що дана квартира є об'єктом обтяження на підставі договору іпотеки № 014/02-2/783-08, укладеного на забезпечення вимог кредитного договору № 014/02-2/783-08 від 10.06.2006 року, за умовами якого ПАТ «Райффазен Банк Аваль» (кредитор) надав ОСОБА_5 (позичальник) споживчий кредит в сумі 70 000 доларів США (а.с. 84-90, 96-98).

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частинами 1, 2 статті 11 даного Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі

виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами,

права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно ст. 4 цього Закону обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Крім того, пунктом 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, квартира № 167 в будинку 352 по бул. Шевченка в м. Черкаси є об'єктом обтяження на підставі договору іпотеки від 10 червня 2008 року, укладеного на забезпечення виконання вимог за кредитним договором від 10.06.2008 № 014/02-2/783-08 (а.с. 8-9), а тому не може бути звернена на погашення боргу за кредитними договорами № 010/02-2/1479/01-07 від 19.10.2007 та № 010/02-2/1479/03-08 від 23.01.2008.

Відповідно до ч. 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається зі змісту рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2010 року, згідно умов кредитних договорів № 010/02-2/1479/01-07 від 19.10.2007 та № 010/02-2/1479/03-08 від 23.01.2008 забезпеченням їх виконання виступає: договір поруки № 010/02-2/1479-07п від 19.10.2007.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що судом першої інстанції невірно застосовані норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», так як сума заборгованості у розмірі 470 251 грн. 39 коп., виникла за гривневими кредитними договорами, оскільки суд першої інстанції послався на дану норму закону в контексті того, що квартира № АДРЕСА_1 є об'єктом обтяження по кредитному договору від 10.06.2008 № 014/02-2/783-08, за умовами якого надавався споживчий кредит в іноземній валюті, а саме 70 000 доларів США.

Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що фактичним місцем проживання боржника з родиною є АДРЕСА_1, кв. №133, а не квартира № 167, що знаходиться АДРЕСА_1, на яку позивач просить звернути стягнення, оскільки суду не надано жодних належних доказів того, що ОСОБА_4 належить на праві власності квартира № 133.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"- залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 05 серпня 2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.