Постанова № 59520886, 03.08.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року справа №805/3229/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., а участю секретаря судового засідання - Святодух О.Б., представника позивача - Нудної О.А., діючої за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі № 805/3229/15-а за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2015 року, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», звернулось до суду із позовом про:

- визнання протиправними дії інспекції щодо відмови позивачу у задоволені заяви про списання податкового боргу з податку на додану вартість за квітень 2014 року, червень-вересень 2014 року у сумі 8 758 560, 92 грн. протиправними;

- зобов'язання інспекції задовольнити заяву позивача про списання податкового боргу з податку на додану вартість за квітень 2014 року, червень-вересень 2014 року у сумі 8 758 560,92 грн. (а.с. 4-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі № 805/3229/15-а адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів по відмові у задоволені заяви Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в списанні безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість червень - вересень 2014 року у сумі 7 863 064,00 грн. протиправними. Зобов'язано інспекцію прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" з податку на додану вартість червень-вересень 2014 року в сумі 7 863 064,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 81-83).

Не погодившись із судовим рішенням, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначено, що підприємством порушено вимоги п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідно до норм якої, при від'ємному значені суми розрахованої згідно з п. 200.1Кодексу така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні періоди, а в разі відсутності податкового боргу або підлягає бюджетному відшкодуванню, або зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду.

Позивач на момент подання декларації за червень 2015 року мало від'ємне значення у розмірі 18 734 023 грн. не спрямувало її в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 8 758 560 грн., а спрямувало до складу податкового кредиту наступного періоду.

Відповідач вважає, що інспекція при відмові у списанні безнадійного податкового боргу діяло у спосіб та у межах норм чинного законодавства (а.с. 157-162).

Представник апелянта у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача,перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставину справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 00191678), є юридичною особою, місцезнаходження: вул. Карла Лібкнехта, буд. 177 "а" м. Маріуполь, Донецька область, перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС.

10 червня 2015 року підприємство посилаючись на вимоги ст101 розділу 2 Податкового кодексу України звернулося до СДПІ з заявою № 17/777 про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість за квітень 2014 рік, червень-вересень 2014 року в сумі 8 758 560,92 грн., що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (а.с.7-8).

При цьому факт непереборної сили підтверджує сертифікатом № 1735 Торгово-промислова палата України, виданого від 25 листопада 2014 року №5270/05-4 , в якому засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 10 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України та які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів на підставі п. 100.4 і 100.5 ст. 100 ( відстрочення та розсрочення платежів)Податкового кодексу України. На момент видачі сертифікату обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с.13-14).

За наслідком розгляду заяви, відповідачем надано лист від 27 липня 2015 року № 926/10/28-03-42, про відсутність підстав для списання податкового боргу з податкового зобов'язання з ПДВ за червень-вересень 2014 року за наявності погашення податкового боргу (а.с.9-12).

Спірним питанням у справі, є правомірність відмови відповідача від визнання податкового боргу з податку на додану вартість безнадійним та його списання.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено настання обставин непереборної сили у період з червня-вересня 2014 року, а відтак його борг має бути визнаним безнадійним та його має бути списано.

При цьому, суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволені позовних вимог в частині визнання податкового боргу безнадійним та відмови у його списанні за період квітень 2014 року, у зв'язку з тим, що сертифікату Торгівельно-промислової палати про настання обставин непереборної сили діє у позивача тільки з червня 2014 року.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі -ПК України), Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі Закон №1669), Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року № 1844/24376 (далі Порядок № 577) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

У відповідності до пункту 14.1.11. частини 4.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у том числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п.п. 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку № 577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Зазначена норма кореспондується з підпунктом 101.2 пункту 101.2.4 статті 101 ПК України.

Розділом IV Порядку № 577 визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Як зазначалось раніше, 10 червня 2015 року підприємство звернулося до СДПІ з заявою № 17/77 про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість за квітень 2014 рік, червень-вересень 2014 року в сумі 8 758 560,92 грн.

За наслідком розгляду заяви, відповідачем надано лист від 27 липня 2015 року № 926/10/28-03-42, про відсутність підстав для списання податкового боргу з податкового зобов'язання з ПДВ за червень-вересень 2014 року у зв'язку із наявністю від'ємного значення з податку на додану вартість, яке перевищує розмір податкового боргу (а.с.9-12)

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Станом на день падання позивачем заяви до контролюючого органу про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість (червень 2015 року) у позивача обліковувалось від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 19 626 519 грн.( п.23 декларації), з яких 892 496 грн. зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість( п.23.1 декларації) , суму 18 734 023 грн. підприємство спрямувало до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду( п.23.3 декларації), що підтверджується податковою декларацією за червень 2015 року (а.с. 185-188) та не спірним питанням даної справи.

Враховуючи те, що у позивача обліковувалось від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 18 734 023 грн. при наявності податкового боргу 8 758 560 грн., суд апеляційної інстанції погоджується з висновком апелянта щодо відсутності правових підстав для визнання податкового боргу безнадійним та його списання.

Крім того, суд зазначає, що сертифікат Торгівельно-промислової палати видано на підставі п. 100.4, 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України (розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу), а не на підставі п.п. 101.2.4 п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України (визнання податкового боргу безнадійним).

Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі № 805/3229/15-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволені позову Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 03 серпня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 08 серпня 2016 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Г.М. Міронова