Ухвала суду № 59518683, 02.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про прийняття справи до провадження

02 серпня 2016 року

м. Київ

№ 826/8895/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з справою

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Моноліт”

до

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Моноліт” звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання податкової вимоги від 22.04.2013 №771-19 відкликаною; визнання протиправними дії відповідача, що полягають у не внесенні відповідних корегувань, пов’язаних з відкликанням податкової вимоги від 22.04.2013 №771-19, до облікової картки та інших реєстраційних документів товариства, які знаходяться у веденні установи відповідача; зобов’язання відповідача внести відповідні коригування, пов’язані з відкликанням податкової вимоги від 22.04.2013 №771-19, до облікової картки та інші реєстраційні документи товариства, які знаходяться у веденні установи відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2015 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо невинесення податкової вимоги, яка містить суму грошового зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Моноліт” зменшену на 4486573,00грн. Зобов’язано Державну податкову інспекцію у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві надіслати (вручити) Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Моноліт” нову податкову вимогу, у відповідності до пункту 60.5 статті 60 Податкового кодексу України. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2015 скасовано в частині задоволених позовних та ухвалено в цій частині нову постанову. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо невизнання відкликаною податкової вимоги від 22.04.2013 №771-19. Визнано відкликаною податкову вимогу від 22.04.2013 №771-19, що винесена Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визначення суми податкового боргу Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Моноліт”. В решті постанову суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2016 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі №826/8895/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.07.2016 зазначено наступне: «Таким чином, з урахуванням встановлених обставин щодо скасування податкових повідомлень-рішень, у зв’язку з яким утворилась заборгованість, що визначена спірною податковою вимогою, та набрання законної сили відповідними судовими рішеннями, податкова вимога від 22.04.2013 №771-19 вважається відкликаною в силу закону.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що оскільки податкова вимога вважається відкликаною в силу положень закону, то вчинення додатково будь-яких дій по відкликанню такої вимоги податковим органом чи визнання вимоги відкликаною у судовому порядку не вимагається.

В той же час, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, зобов'язання податкового органу надіслати позивачу нову податкову вимогу не є належним способом захисту прав позивача, оскільки питання винесення нової податкової вимоги відноситься до дискреційних повноважень податкового органу.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не з’ясовано обставин справи щодо проведення/непроведення відповідачем коригування облікових даних у базах контролюючого органу, пов’язаних з відкликанням податкової вимоги від 22.04.2013 №771-19.

Так, для правильного вирішення справи судам необхідно було перевірити чи обліковується в базах контролюючого органу заборгованість позивача за податковими повідомленнями-рішеннями, що були скасовані, чи проведено відповідачем зменшення боргу в базах у зв’язку з відкликанням вимоги від 22.04.2013 №771-19, та в залежності від встановлених обставин прийняти законне та обґрунтоване рішення.».

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи було визначено суддю Огурцова О.П.

Перевіривши матеріали справи суд, визнав подану позовну заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття справи до свого провадження.

Керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Прийняти справу до провадження.

2. Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 жовтня 2016 року о 14:00 год., яке відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1, блок Б, 1-поверх, зал судових засідань № 35.

3. Справа розглядатиметься суддею одноособово.

4. Зобов'язати відповідача та запропонувати позивачу надати додаткові письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин викладених у рішенні Вищого адміністративного суду України.

5. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Огурцов

Інформація про процесуальні права і обов’язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.