Ухвала суду № 59516929, 08.08.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3689/16

УХВАЛА

08 серпня 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову приватного підприємства «Ексімтранссервіс-Південь» до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

26.07.2016 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Ексімтранссервіс-Південь» до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0014781502 та № НОМЕР_1 від 09.11.2015 року, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 27.11.2015 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 року адміністративний позов приватного підприємства «Ексімтранссервіс-Південь» до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без руху, надано позивачу час до 03.08.2016 року для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та документу про сплату судового збору.

Зазначена ухвала суду була отримана представником позивача 29 липня 2016 року, що підтверджується відповідним підписом в розписці про отримання копії ухвали суду від 28.07.2016 року.

Позивачем на виконання ухвали суду від 28.07.2016 року надано до суду письмові докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, на 86 акушах.

Одночасно з поданням зазначених документів позивачем надано до суду платіжне доручення №1481 від 24.12.2015 року про сплату судового збору в розмірі 4872,00 грн., клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення із додатками до нього, у зв'язку з скрутним фінансовим станом.

Розглянувши дане клопотання позивача, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року. Відповідно до ст. 8 вказаного Закону визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, якою визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

В обґрунтування клопотання про відстрочку сплати судового збору представник позивача зазначив, що підприємство як на момент сплати у грудні 2015 року частки розміру судового збору, так і на момент звернення до суду і станом на теперішній час має скрутне матеріальне становище, і відповідно грошові кошти для сплати судового збору у розмірі 813123,7 грн. у підприємства відсутні.

При цьому, як вказано у клопотанні, тяжке фінансове становище ПП «Ексімтранссервіс-Південь» обумовлено тим, що починаючи з середини листопада 2015 року, та по незалежним від позивача причинам, останнє не має можливості розпочати реалізацію придбаного у ТОВ «О-ТДЗ» та ТОВ «О-ТД5» товару та взагалі здійснювати господарську діяльність. Також, у клопотанні зазначається, що неможливість ведення підприємством господарської діяльності та отримання доходу напряму повязана з діями, вчиненими відповідачем (щодо не укладання договору про визнання електронної звітності), про що в ЄДРДР було зареєстровано кримінальне провадження № 12015160470007261 відносно службових осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси. На підтвердження заявленого клопотання в частині неможливості ведення підприємством господарської діяльності та отримання доходу позивач надає у копіях відповідні документи, що стосуються реєстрації, направлення цього договору про визнання електронної звітності (договір про визнання електронних документів, квитанції, заяви, скарги, листи Залізничної обєднаної ДПІ ГУ ДФС у Львівській області про відмову у прийнятті податкової звітності, тощо).

Разом з цим, позивач на підтвердження відсутності коштів надає копії виписок по банківським рахункам ПП «Ексімтранссервіс-Південь» в ПАТ «Марфін Банк» та ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» за період червень-липень 2016 року.

Отже, наполягаючи на задоволенні клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивач посилається на "скрутне матеріально-фінансове становище", у зв'язку з яким він не має можливості сплатити судовий збір у повному обсязі.

Суд зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, понесені ними у зв'язку з розглядом справи та її вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто, щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат, суд з'ясовує майновий стан особи. Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан. Положення статті 88 КАС України не виключають можливості їх застосування і до юридичних осіб, якщо у них, наприклад, відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 р. №2 із вказаного питання роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Слід зазначити, що надані позивачем копії виписок по рахункам ПП «Ексімтранссервіс-Південь» в ПАТ «Марфін Банк» та ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» за період червень-липень 2016 року не є належним доказом відсутності коштів у позивача, оскільки, по-перше, юридична особа може мати декілька рахунків у різних банківських установах, а по-друге, вказані документи свідчать про рух коштів на рахунках позивача за певний період, та жодним чином не визначають даних щодо наявності чи залишку коштів на момент звернення позивача до суду із даним позовом.

Отже, надані позивачем відомості стосовно відкритих рахунків, не можуть гарантувати повноту та достовірність відомостей про вичерпний перелік банківських рахунків позивача.

При цьому, відповідної довідки з банківських установ про суму наявних коштів на рахунках ПАТ «Марфін Банк» та ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» або в інших банківських установах позивачем до вказаного клопотання не надано.

Водночас, інших належних та беззаперечних доказів на підтвердження обставин того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку, позивачем не надано, а наведені у клопотанні обставини суд не може вважати достатнім підтвердженням складного становища позивача без його документального підтвердження, а тому зазначені обставини не є обґрунтованою підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору та для невиконання вимог законодавства стосовно обов'язковості сплати судового збору для осіб, на яких не поширюються визначені Законом України "Про судовий збір" пільги при сплаті судового збору.

Позивачем не надано жодного належного доказу, який би доводив неможливість сплати судового збору у повному обсязі під час подачі позову.

Разом з цим, слід зазначити, що позивач ніяким чином не підтверджує та не обґрунтовує можливість сплати повної суму судового збору в майбутньому, зокрема, до ухвалення судом рішення у справі.

Крім того, слід зазначити, що згідно з ч. 1 та 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Сплата судового збору за подання позовної заяви в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовною заявою. При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Згідно з ч. 2 ст. 10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В свою чергу, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших субєктів звернення до судового захисту.

Більш того, наведена норма ст.88 КАС України, що дає право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Таким чином, суд вважає, що надані позивачем докази на підтвердження обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору є недостатніми, оскільки з них не вбачається дійсна наявність підстав для відстрочення ПП «Ексімтранссервіс-Південь» сплати судового збору.

Отже, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд враховує, що позивачем не надано до суду доказів, що свідчать про поганий майновий стан ПП «Ексімтранссервіс-Південь», доказів відсутності коштів на рахунках позивача, а також не надано будь-якого підтвердження щодо можливості сплати судового збору у майбутньому.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Статтею ж 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

Враховуючи викладене, законодавцем вдосконалено правове регулювання питання строків оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, винесеного на підставі норм Податкового кодексу України. Тим самим

законодавцем усунуто можливі різні тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України в частині визначення тривалості строку для оскарження в суді рішень контролюючого органу. Цей строк з урахуванням змісту статті 102 Податкового кодексу України становить 1095 днів з дня отримання оскаржуваного рішення.

Таким чином, у позивача є право на оскарження податкових повідомлень протягом 1095 днів з моменту отримання даних податкових повідомлень-рішень. І відповідно відсутність коштів на сплату судового збору на даний час не позбавляє позивача у майбутньому, в межах строку, визначеного ст. 56.18 звернутись до суду із позовом після сплати судового збору у повному обсязі.

Отже, станом на 08.08.2016 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 28.07.2016 року, позивачем не усунуті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

За таких підстав, адміністративний позов приватного підприємства «Ексімтранссервіс-Південь» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, слід повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 69, 88, п.1 ч.3 ст. 108, ст. 165 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ПП «Ексімтранссервіс-Південь» в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу адміністративного позову.

Адміністративний позов приватного підприємства «Ексімтранссервіс-Південь» до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0014781502 та № НОМЕР_1 від 09.11.2015 року, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 27.11.2015 року - повернути позивачеві.

Розяснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду в порядку, передбаченому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом пяти днів з дня отримання ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та у строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Суддя С.М. Корой