Постанова № 59516495, 27.07.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 р. Справа № 805/723/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Голошивця І.О., суддів: Крилової М.М., Куденкова К.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області та Головного управління МВС України в Донецькій області про стягнення грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги та грошової компенсації за невикористану відпустку.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області та Головного управління МВС України в Донецькій області, в якому просить суд (з урахуванням уточнень від 05 квітня 2016 року та від 17 липня 2016 року):

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача середньомісячне грошове забезпечення за період служби з 12 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року включно;

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 24 календарних роки служби;

- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача грошову компенсацію за невикористану відпустку у 26 діб за 2014 рік;

- зобовязати відповідачів: Міністерство внутрішніх справ України та Головне управління Національної поліції в Донецькій області перерахувати ОСОБА_1 строк вислуги років в Артемівському міському відділі (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 26 червня 1992 року по 09 жовтня 2014 року та визнати правильним з урахуванням відповідних пільг розмір вислуги років 24 (двадцять чотири) роки 3 (три) місяці 14 (чотирнадцять) днів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що наказом від 26 серпня 2014 року № 1667 о/с його було звільнено з посади старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області у запас (з постановкою на військовий облік) згідно пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Позивач звертає увагу на те, що йому безпідставно не виплачені при звільненні середньомісячне грошове забезпечення, одноразова грошова допомога та грошова компенсація за невикористану у 2014 році відпустку. Крім того, зазначає, що від несення служби він фактично відсторонений не був та виконував свої функціональні обовязки, заступав на чергування згідно графіку, отримуючи табельну вогнепальну зброю. Наказ про звільнення, як зазначає позивач, був оголошений йому лише 09 жовтня 2014 року, що доводиться копією листа ознайомлення з витягом з наказу № 1667 о/с від 26 серпня 2014 року. Також посилається на те, що він має вислугу 24 роки 3 місяці 14 днів та йому повинна бути виплачена одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, проте, вислуга років при звільненні йому розрахована не була. Тому, в порушення норм діючого законодавства, позивачу не виплачена при звільненні одноразова грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби. Також зазначив, що при звільненні йому не була виплачена компенсація за невикористану основну та додаткову відпустки у 2014 році, тому, просить стягнути з відповідачів зазначені грошові кошти та середньомісячне грошове забезпечення за період служби з 12 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року включно.

Позивачем неодноразово уточнювались та змінювались позовні вимоги, зі змістом яких він остаточно визначився у відповідній заяві про зміну позовних вимог від 17 липня 2016 року, яка надійшла до суду 20 липня 2016 року вх. № 13146/16 (а.с. 52-53, 228-229). З урахуванням викладеного просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач 1 Міністерство внутрішніх справ України, у письмовому відзиві на позов (а.с. 233-235) не погодився з вимогами ОСОБА_1, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Відповідач 2 - Артемівський міський відділ (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області у відзивах на позов (а.с. 127-132) та під час судових засідань проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивача було звільнено з органів внутрішніх справ відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі по тексту Положення № 114) за скоєння вчинків, що дискредитують звання працівників рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, тому вважає відсутніми підстави виплати одноразової грошової допомоги при звільненні позивачеві. Крім того зазначає, що остаточний розрахунок з позивачем при звільненні був проведений у строки, встановлені п. 1.15 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справи України від 31 грудня 2007 року № 499 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року № 205/14896 (далі по тексту Інструкція № 499, Наказ №499), тобто 05 вересня 2014 року, при цьому, грошова компенсація за невикористану відпустку не виплачувалась. Також посилається на те, що позивачу було відомо про його звільнення, оскільки за вх. № 8898 від 06 жовтня 2014 року до відповідача надійшла заява від позивача, в якій останній просив надати інформацію щодо підстав невиплати йому заробітної плати з урахуванням премії. Дана заява була розглянута відповідачем, позивачеві розяснено, що грошове забезпечення йому нараховане та виплачене включно до 11 серпня 2014 року. Крім того, відповідачем 2 на запит позивача надавалась відповідна розгорнута довідка за вих. № 18359 від 21 жовтня 2014 року про суми нарахувань і утримань грошового забезпечення за період з травня 2014 року по жовтень 2014 року. Оскільки, відповідач 2 вважає, що позивачеві було відомо про здійснення з ним розрахунку при звільненні ще 16 жовтня 2014 року, тримісячний строк звернення до суду за захистом оспорюваних прав, пропущений останнім без поважних причин, клопотання про поновлення пропущеного строку суду не надано, а тому вимоги ОСОБА_1 вважає безпідставними. На підставі викладеного та інших заперечень відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Питання щодо залишення позовної заяви без розгляду у звязку з пропуском позивачем строку звернення до суду вирішено судом відповідною ухвалою від 27 липня 2016 року, заява відповідача залишена без задоволення. Судом визначено, що строк звернення до суду позивачем не пропущений, а тому прийнято рішення розглядати позов по суті.

Відповідачі 3, 4 - Головне управління Національної поліції в Донецькій області та Головне управління МВС України в Донецькій області у письмових запереченнях (а.с. 163-165) та у судових засіданнях також проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що наявні у справі докази спростовують ствердження позивача, заявлені вимоги не обґрунтовані належним чином та суперечать вимогам чинного законодавства України, яким регулюється питання виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідач 2 надав суду письмове клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, інші сторони проти цього не заперечували. Зазначене питання вирішено відповідною ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року.

Сторони та їх представники, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявились.

Відповідно до ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження, та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії трудової книжки БТ-ІІ № 0228480 (а.с. 14-15), ОСОБА_1 був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ 26 червня 1992 року та звільнений відповідно до наказу Міністерства внутрішній справ України від 26 серпня 2014 року № 1667 о/с у запас Збройних Сил (із постановкою на військовий облік) за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) (а.с. 17), з наказом ОСОБА_1 ознайомлений 09 жовтня 2014 року під підпис особисто (а.с. 18).

Зазначені обставини не оспорюються сторонами та визнані судом встановленими. Спірні правовідносини виникли між сторонами з питання повноти та своєчасності проведення розрахунків з відповідачем при звільненні.

Так, при звільненні позивача, а саме 26 серпня 2014 року, ОСОБА_1 не була виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби. Позивач вважає, що він має право на отримання даного виду грошового забезпечення, оскільки вислуга років, яка в нього наявна на момент звільнення становить 24 роки. Суд не може погодитись з зазначеними вимогами з огляду на наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у звязку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у звязку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

ОСОБА_2 до п.п. 2, 3 ч.2 ст. 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем чи у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у звязку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, повязане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", одноразова грошова допомога передбачена цим пунктом, не виплачується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 затверджений Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та зі служби осіб рядового і начальницького складу.

Звільнення позивача з органів внутрішніх справ на підставі п. 66 Положення № 114 за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, не передбачає виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, яка встановлена частиною другою ст. 9 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та ст.15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Зазначені норми кореспондують з п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей від 17.07.1992р. № 393, відповідно до якого військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:

-які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

-які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

-які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Тобто, виходячи з аналізу норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні виникає у осіб, що звільняються з органів внутрішніх справ за наявності двох обставин: 1. причина звільнення з органів внутрішніх справ є поважною та не є наслідком порушення особою трудової дисципліни або дискредитації звання працівника органів внутрішніх справ; 2. наявна вислуга років, яка дає право на отримання відповідного відсотку одноразової грошової допомоги при звільненні.

У даному ж випадку позивач звільнений з органів внутрішніх справ у звязку зі скоєнням вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу. Підстава звільнення позивачем оскаржена не була, факт звільнення саме за п. 66 Положення № 114 позивачу відомий, що підтверджується його особистим підписом під час ознайомлення з наказом про звільнення. Таким чином, причиною звільнення позивача з органів внутрішніх справ є скоєння вчинків, що дискредитують звання працівника органів внутрішніх справ. Зазначена причина звільнення, на думку суду, унеможливлює виплату позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні, незважаючи на наявність в нього стажу, який сягає понад 20 років.

Крім того, відповідно до п. 2.15.6. Інструкції Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 31 грудня 2007 року № 499 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896 (далі по тексту Наказ № 499), премія не виплачується особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які, зокрема, звільняються зі служби за порушення дисципліни, за дискредитацію звання особи начальницького складу, через службову невідповідність або у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили в місяці звільнення.

Тобто, чинним законодавством не передбачене нарахування премій у разі звільнення особи з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, за дискредитацію звання особи начальницького складу, через службову невідповідність або у зв'язку з обвинувальним вироком суду.

Виплата одноразової грошової допомоги при звільнення за своєю правовою природою відноситься до заохочувальних виплат.

Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 11 листопада 2014 року №398 о/с «По особовому складу» наказано, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393, вважати вислугу років на 26 серпня 2014 року майору міліції ОСОБА_1 (М-008258), старшому оперуповноваженому сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області, який наказом МВС України від 26.08.2014 №1667 о/с звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу) у запас Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ: у календарному обчисленні 23 роки 11 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні 33 роки 02 місяці 23 дні. (а.с.19)

Надана позивачем довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25 березня 2016 року № 340 (а.с. 54) підтверджує лише наявність у позивача права на отримання пенсії за вислугу років, що не є підставою для встановлення позивачу права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, на отримання якої позивач законних прав не має.

Тобто, позивачу правомірно не була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога з огляду на підстави звільнення ОСОБА_1 відповідно до п. 66 Положення № 114 незалежно від вислуги років, оскільки підстава звільнення не надає позивачу права скористатись пільгами, які передбачені для інших працівників органів внутрішніх справ, що на момент звільнення сумлінно несли службу та не скоїли вчинків, що дискредитують їх звання, а тому відсутні підстави для здійснення заохочувальних грошових виплат позивачеві під час нарахування яких використовується період вислуги років.

У звязку з цим, суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення з Міністерства внутрішніх справ України одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 24 календарних роки задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог про стягнення з Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача середньомісячного грошового забезпечення за період служби з 12 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року включно, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 з Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2014 року №879 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» наказано (пунктом 16): за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення статті 65 Конституції України, ч.3 ст.3, ч.1 ст.5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року №382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, майора міліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області, звільнити з органів внутрішніх справ України за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. (а.с. 203-214)

Наказом від 26 серпня 2014 року №1667 о/с «По особовому складу», відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із поставленням на військовий облік) за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу): майора міліції ОСОБА_1 (М-008258), старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області; на підставі наказу МВС України від 11 серпня 2014 року №879. (а.с. 17, 208)

З наказом від 26 серпня 2014 року № 1667 о/с ОСОБА_1 ознайомлений 09 жовтня 2014 року під підпис особисто (а.с. 18), що підтверджується належними доказами.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази доводять, що звільнення ОСОБА_1 здійснено відповідачем - Міністерством внутрішніх справ України, шляхом видання наказу №1667о/с від 26 серпня 2014 року на виконання наказу від 11 серпня 2014 року №879 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

За приписами пункту 1.3 Наказу №499 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Пунктом 1.6 передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

За час відсутності особи рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.

Підставою припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ є матеріали службового розслідування на підставі мотивованого рапорту безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ начальника органу внутрішніх справ, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Крім цього, виплата грошового забезпечення припиняється з підстав, визначених у підпункті 3.4.8 пункту 3.4 та пункті 3.8 розділу ІІІ цієї Інструкції.

Обґрунтованих доказів щодо припинення виплат грошового забезпечення позивачу за період роботи з 12 серпня по 26 серпня 2014 року, або відсторонення позивача від посади, перебування його у цей період у відрядженні, розпорядженні або на лікарняному, до суду не надано.

Відповідно до п. 1.18 Наказу № 499, у разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

Пунктом 2.15.6 вказаного Наказу №499 передбачено, що премія не виплачується особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, які звільняються зі служби за порушення дисципліни, за дискредитацію звання особи начальницького складу, через службову невідповідність або у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили в місяці звільнення.

Позивача було виключено зі списків особового складу, з органів внутрішніх справ відповідно до наказу від 26 серпня 2014 року № 1667 о/с.

Зі змісту позову вбачається, що ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення з Міністерства внутрішніх справ середньомісячного грошового забезпечення за період служби з 12 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року включно, тобто до виключення позивача з органів внутрішніх справ.

Довідкою Артемівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за вихідним №340 від 25 березня 2016 року встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії за вислугу років, призначеної згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 27 серпня 2014 року в розмірі 2441,29 грн.; підстава пенсійна справа МВС НОМЕР_1. (а.с. 54)

ОСОБА_2 довідки Голови ліквідаційної комісії Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 06 травня 2016 року №11901/201/01-2016 визначено, що ОСОБА_1 грошове забезпечення в червні 2014 року виплачене в сумі 3749,92 грн., в липні 2014 року 3844,14 грн. Середньомісячне грошове забезпечення складає 3797,03 грн., середньоденне грошове забезпечення складає 124,49 грн. (а.с.178)

Довідкою Голови ліквідаційної комісії Артемівського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 29 квітня 2016 року №11476/201/01-2016 визначено, що ОСОБА_1 грошове забезпечення за серпень 2014 року нараховане за 11 календарних днів у сумі 3382,16 грн., з яких: посадовий оклад в сумі 266,16 грн., оклад за звання 44,35 грн., надбавка за вислугу років 35 % - 108,67 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% в сумі 39,92 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 209,58 грн., премія за липень 2014 року 2713,51 грн. і перераховано на картковий рахунок з урахуванням податків 05 вересня 2014 року. (а.с.180)

Перебування позивача на робочому місці в період з 11 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року включно підтверджується відповідними стройовими записками на кожен день за період з 11 по 15 серпня 2014 року, з 18 по 22 серпня 2014 року та 25-26 серпня 2014 року. (а.с.55-66) А також, Наказами Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області від 13 серпня 2014 року №515 та від 26 серпня 2014 року №573 «Про залучення особового складу Артемівського міськвідділу у складі слідчо-оперативної групи для несення служби в зоні проведення АТО», якими ОСОБА_1 був залучений до складу СОГ. (а.с.20-23)

Інші, надані до суду стройові записки про перебування ОСОБА_1 в строю у подальшому, а також Наказ про залучення до складу СОГ від 05 вересня 2014 року №620, наданий позивачем, до уваги суду не приймається, оскільки факт звільнення з органів внутрішніх справ з 26 серпня 2014 року та перебування на обліку в Пенсійному фонді з отриманням пенсії з 27 серпня 2014 року судом підтверджений наявними у справі доказами. Тобто, факт звільнення позивачем не оскаржувався, тому позивач вважається звільненим саме з 26 серпня 2014 року. Оскільки позивач мав право на пенсію за вислугою років та скористався своїм правом, тому з 27 серпня 2014 року йому нараховувалась пенсія.

Грошовим атестатом №43 (а.с.147), виданим 17 листопада 2014 року позивачу на його звернення про грошове забезпечення за травень-жовтень 2014 року (а.с.146) визначено, що майор міліції (наказ від 30.06.2009 №208о/с) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) мав посадовий оклад у розмірі 750 гривень на місяць, оклад за спеціальним званням 125 гривень на місяць, надбавку за вислугу років у розмірі 35%. Вислуга років на 26 серпня 2014 року (наказ №398 о/с від 11.11.2014р.) визначена 23 років 11 місяців 12 днів. Задоволений такими видами грошового забезпечення: посадовим окладом у сумі 266,13 грн. до 11 серпня (включно) 2014 року; окладом за спеціальним званням у сумі 44,35 грн. до 11 серпня (включно) 2014 року; 35%-відсотковою надбавкою за вислугу років у сумі 108,67 грн. до 11 серпня 2014 року включно; 50%-відсотковою надбавкою за виконання особливо важливих завдань у сумі 209,58 грн. до 11 серпня 2014 року включно; 15%-надбавкою до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень у сумі 39,92 грн. до 11 серпня 2014 року включно; 0% премії у сумі 0,00 грн. до 11 серпня 2014 року включно. Усього нараховано у сумі 668,65 грн. до 11 серпня 2014 року включно. Відраховано податків у сумі 87,94 грн. до 11 серпня 2014 року включно. Відпустка не використана за 2014 рік.

Також, в додаток до відповіді від 16 жовтня 2014 року №17939 на запит (а.с.145), позивачу надано розгорнутий розрахунок нарахованої та виплаченої заробітної плати за травень, червень, липень, серпень 2014 року, який узгоджується з наданими до суду відповідними довідками (а.с.178-180) та доказами, в якому зазначено, що, зокрема, в травні, червні, липні 2014 року були незмінними суми, які нараховувались позивачу, а саме: посадовий оклад в розмірі 750,00 грн., оклад за спеціальним званням у сумі 125,00 грн.; 35%-відсоткова надбавка за вислугу років у сумі 306,25 грн.; 50%-відсоткова надбавка за виконання особливо важливих завдань у сумі 590,63 грн.; 15%-надбавкою до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень у сумі 112,50 грн. (а.с.143-148)

Тобто, незмінною є загальна сума, яка становить 1884,38 грн. Також, до грошового забезпечення нараховується премія, яка за кожен місяць може бути різною, та компенсація податку; з вирахуванням профспілкових внесків та обовязкових платежів.

Як зазначалось вище, з аналізу приписів, викладених в пунктах 1.18, 2.15.6 Наказу № 499 судом встановлено, що у разі звільнення зі служби, зокрема, за порушення дисципліни, за дискредитацію звання особи начальницького складу, через службову невідповідність, грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно, але без урахування премії.

За визначенням пункту 1.7 Наказу № 499 встановлено, що при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Позивачем заявлена вимога щодо стягнення з Міністерства внутрішніх справ середньомісячного грошового забезпечення за період служби з 12 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року. Проте, суд зауважує, що середньомісячне грошове забезпечення виплачується в разі перебування особи у вимушеному прогулі, однак, з огляду на обставини справи та наявні в матеріалах справи документи (докази) вбачається, що позивач не перебував у вимушеному прогулі в період з 12 по 26 серпня 2014 року.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачу за період з 12 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року включно повинно бути нараховане та виплачене грошове забезпечення (а саме, заробітна плата) за приписами пункту 1.7 Наказу №499. Тобто, судом встановлено, що виходячи з розрахунку відповідача (який проведено за період з 01 по 11 серпня 2014 року), викладеному в грошовому атестаті №43 та у довідці від 29 квітня 2016 року без урахування премії (а.с. 147, 180) вбачається, що за 11 днів серпня 2014 року позивачу нараховано та сплачено грошове забезпечення в сумі 668,65 грн. Премія за серпень місяць 2014 року позивачу не виплачувалась. Тому, за один день служби позивачу нараховувалось по 60,79 грн. (668,65/11=60,79).

Також, судом розрахована незмінна сума за місяць, яка становить 1884,38 грн. без урахування премії, та виплачувалась позивачу у травні, червні та липні 2014 року. У серпні місяці 31 календарний день. Тому, з урахуванням приписів пункту 1.7 вищевказаного наказу, щоденна сума, яка належить до виплати позивачу становить 60,79 грн. (1884,38/31=60,79 грн.). Що повністю узгоджується з розрахунками, які проведені судом по грошовому забезпеченню виплаченому за серпень місяць 2014 року позивачу.

Тому, суд приходить до висновку, що позивачу належить до сплати грошове забезпечення (заробітна плата) за період роботи з 12 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року, тобто за 15 календарних днів в сумі 911,85 грн. (60,79х15=911,85).

Щодо стягнення визначених грошових коштів з Міністерства внутрішніх справи, слід зазначити наступне.

Суд вважає необхідним зауважити, що належним способом захисту прав позивача є саме стягнення грошового забезпечення за період з 12 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року не з Міністерства внутрішніх справ України, а відповідно з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, на посаді старшого оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків якого позивач працював.

Таким чином, суд зазначає, що позивач має право на виплату грошового забезпечення за період з 12 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року та приходить до висновку про стягнення на користь позивача з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області грошове забезпечення за період служби з 12 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року в сумі 911,85 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з Міністерства внутрішніх справ грошової компенсації за невикористану відпустку у 26 діб за 2014 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію», порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної бланкетної норми постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (Положення №114).

Пунктом 52 Положення №114 передбачено, що чергова відпустка надається особі рядового або начальницького складу, як правило, до кінця робочого року.

В пункті 56 Положення №114 встановлено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Довідкою Артемівського МВ ГУ МВС України №11478/201/01-2016 від 29 квітня 2016 року визначено, що позивач не перебував у відпустці за 2014 рік, залишок невикористаної відпустки складає 30 діб. (а.с.179)

ОСОБА_2 довідки від 13 квітня 2016 року №9786/201/01-2016, грошова компенсація за невикористану чергову відпустку за 2014 рік не виплачувалась. (а.с.183)

Абзацем 6 пункту 3.4.8 Наказу №499 визначено, що за бажанням особи їй надається чергова відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку в разі звільнення з органів внутрішніх справ відповідно до законодавства.

Пунктом 56 Положення №114 встановлений вичерпний перелік підстав звільнення з органів внутрішніх справ, при яких особа має право на компенсацію за невикористану відпустку.

Крім того, Положенням №114 визначено, що позивач, з вислугою 20 років і більше має право на 45 днів відпустки, проте залишок днів невикористаної відпустки складає 30 діб, як визначено у довідці відповідача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач не скористався своїм правом на відпустку у 2014 році, доказів щодо написання рапортів про надання чергової невикористаної відпустки або на компенсацію днів невикористаної відпустки до суду не надав. При тому, при звільнення за пунктом 66 Положення №114, позивач не має право на одержання цієї компенсації.

Тобто, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у позивача відсутнє право на отримання зазначеного виду грошової компенсації.

Вимоги позивача про зобовязання відповідачів МВС України та ГУ Національної поліції в Донецькій області перерахувати ОСОБА_1 строк вислуги років в Артемівському МВ ГУ МВС України в Донецькій області з 26 червня 1992 року по 09 жовтня 2014 року та визнати правильним з урахуванням відповідних пільг розмір вислуги років 24 (двадцять чотири) роки 3 (три) місяці 14 (чотирнадцять) днів суд вважає безпідставними з огляду на таке.

ОСОБА_2 до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про міліцію», форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового

складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Позивача було виключено зі списків особового складу, з органів внутрішніх справ відповідно до наказу від 26 серпня 2014 року № 1667 о/с.

Як вже зазначалось судом, з Довідки Артемівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за вихідним №340 від 25 березня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії за вислугу років, призначеної згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 27 серпня 2014 року в розмірі 2441,29 грн.; підстава пенсійна справа МВС НОМЕР_1. (а.с. 54)

Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 11 листопада 2014 року №398 о/с «По особовому складу» наказано, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393, вважати вислугу років на 26 серпня 2014 року майору міліції ОСОБА_1 (М-008258), старшому оперуповноваженому сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Артемівського міського відділу (з обслуговування міста Артемівська та Артемівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області, який наказом МВС України від 26.08.2014 №1667 о/с звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового та начальницького складу) у запас Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ: у календарному обчисленні 23 роки 11 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні 33 роки 02 місяці 23 дні. (а.с.19)

З аналізу викладеного та норм чинного законодавства вбачається, що немає підстав для перерахунку вислуги років позивачу, оскільки останньому правомірно призначена пенсія за вислугу років з 27 серпня 2014 року при тому, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ наказом від 26 серпня 2014 року, мав вислугу років, яка визначена наказом №398 о/с від 11 листопада 2014 року - 23 роки 11 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні 33 роки 02 місяці 23 дні, та дозволяла позивачу вийти на пенсію саме за вислугою років.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

ОСОБА_2 з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_2 до частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126, 127, 130, 133-135, 138-140, 143, 150154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області та Головного управління МВС України в Донецькій області про стягнення грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги та грошової компенсації за невикористану відпустку задовольнити частково.

Стягнути з Артемівського міського відділу (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 149, ЄДРПОУ: 08671567) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) грошове забезпечення за період служби з 12 серпня 2014 року по 26 серпня 2014 року в сумі 911 (девятсот одинадцять) грн. 85 коп. з вирахуванням податків, зборів та обовязкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Голошивець І.О.

Судді Крилова М.М.

ОСОБА_3