Постанова № 59516455, 04.08.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2016 р. Справа № 805/2176/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді – Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селко»

про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 484 378,29грн.,

ВСТАНОВИВ:

Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селко» про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 484 378,29грн./а.с.4-5/.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за ТОВ «Селко» існує податковий борг з податку на додану вартість у сумі 484 378,29грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань по податковим деклараціям з податку на додану вартість , податкових повідомлень-рішень та нарахованої пені.

Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селко» (ЄДРПОУ 30013443) з рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків заборгованість з податку на додану вартість у сумі 484378,29грн.(чотириста вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят вісім гривень двадцять дев’ять копійок) на користь державного бюджету (р/р 31113029700070, 31111151700070, 31113171700070, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37791274)/а.с.5/.

У судове засідання представник позивача не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином/а.с.29/. Надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження/а.с.31/.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с.28/. Заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач – Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Селко», зареєстрований в якості юридичної особи, ЄДРПОУ 30013443 /а.с.6/. ТОВ «Селко» знаходиться на податковому обліку в Красноармійській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, зареєстроване в якості платника податку на додану вартість.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, податкова заборгованість відповідача виникла внаслідок недотримання платником податків вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – Податковий Кодекс, ПКУ), відповідно до якого платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 41.1 ст.41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Так, Відповідачем до Податкового органу подано податкові декларації з податку на додану вартість від 21.03.2016 №9040065480, від 20.04.2016 №9060369785, від 17.05.2016 №9078928650 та уточнюючі розрахунки до них від 01.04.2016 №9087291811, від 01.05.2016 №9086476358, від 30.05.2016 №9086476353 /а.с.9-14/.

За порушення строків сплати узгодженого податкового зобов’язання, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 04.05.2016 №0000201200, від 04.05.2016 №0000551200, від 12.05.2016 №0000661200, від 04.05.2016 №0000541200/а.с.15-22/.

Податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 20.04.2016, 08.05.2016, 15.05.2016 відповідно. Відомостей, щодо оскарження зазначених вище податкових повідомленнь-рішеннь та скасування їх в адміністративному або судовому порядку суду не надано.

В автоматичному режимі нарахована пеня у сумі 0,99грн./а.с.6/.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податку або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Селко» було направлено податкову вимогу форми «Ю» №785-17 від 01.04.2016 року /а.с.7/.

Однак, прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість у сумі 484378,29грн. не сплачено.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до Податкового кодексу України, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Податковий борг – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Пунктом 14.1.137 Податкового кодексу України орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.п.20.1.18. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 484378,29грн., який є несплаченим станом на дату розгляду справи, у в’язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257,263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селко» про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 484 378,29грн.– задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Селко» (ЄДРПОУ 30013443) з рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків заборгованість з податку на додану вартість у сумі 484378,29грн.(чотириста вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят вісім гривень двадцять дев’ять копійок) на користь державного бюджету (р/р 31113029700070, 31111151700070, 31113171700070, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37791274).

Постанову прийнято в порядку письмового провадження 04 серпня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 серпня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.