Ухвала суду № 59516046, 08.08.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

08.08.2016

Справа № 920/761/16

Суддя господарського суду Сумської області Джепа Ю.А., розглянувши матеріали (вх. № 2145)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Межавто Україна», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буржуйчик», м. Мінськ, Республіка Білорусь

про стягнення 892,15 доларів США (22112 грн. 21 коп.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Межавто Україна» (м. Київ, Україна) звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буржуйчик» (м. Мінськ, Республіка Білорусь) від 27.07.2016 про стягнення 892,15 Євро.

При перевірці поданих позовних матеріалів суддею господарського суду Сумської області встановлено, що дана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором від 01.12.2014 транспортно-експедиційного обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

Крім того, у позові позивач зазначає, що 07.08.2015 між позивачем та відповідачем за пропозицією відповідача шляхом обміну електронними документами було укладено разовий договір перевезення вантажів (заявку) № 11/08. При цьому, дана заявка не містить жодних посилань, що її складено на виконання умов договору від 01.12.2014.

Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб’єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

У відповідності до Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України № 04-5/608 від 31.05.2002 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої частиною третьою статті 4 ГПК України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.

За змістом статей 41, 12-17, 123 ГПК України для іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачено національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам.

Місцеві господарські суди вправі вирішувати спори і у тих випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення письмової пророгаційної угоди між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність).

Обираючи як орган вирішення спорів місцевий господарський суд України, сторони пророгаційної угоди повинні дотримуватись вимог міжнародного договору та статті 16 ГПК щодо виключної компетенції господарських судів України. Отже, у разі непідвідомчості справи у спорі за участю іноземного підприємства чи організації господарський суд має відмовити у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК. З цієї ж підстави господарський суд повинен відмовити у прийнятті позовної заяви, якщо у пророгаційній угоді сторонами неправильно викладено назву суду або зазначено суд, існування якого не передбачено Законом України «Про судоустрій України»

Як вбачається із змісту доданого до позовної заяви договору від 01.12.2014, у пункті 2.1 даного договору сторони погодили, що перевезення відбуваються відповідно до норм Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів з використанням книжки МДП.

Спори ж за даним договором відповідно до умов його розділу 8 розглядаються економічним судом м. Мінська. Обов’язковий строк досудового (претензійного) врегулювання спору – згідно з діючим законодавством РБ.

Таким чином, суд зауважує, що сторони погодили, застосування норм Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів з використанням книжки МДП лише до відносин щодо перевезення вантажів, а порядок врегулювання спорів сторони погодили шляхом передачі повноважень щодо їх розв’язання економічному суду м. Мінська.

Крім того, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності (угоду ратифіковано 19.12.1992) компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав: а) відповідач мав постійне місце проживання або місце знаходження на день висування позову.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 4 вищевказаної Угоди компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

З наданих же позивачем матеріалів вбачається, що у договорі № 01/12 від 01.12.2014 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевозку вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні сторони визначили компетентний суд – економічний суд м. Мінська.

Окрім цього, якщо брати до уваги умови заявки № 11/08 від 07.08.2015, на невиконання відповідачем зобов’язань за якою позивач посилається як на підставу виникнення спору, то відповідно до Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, компетентним судом є суд держави, на території якої відповідач має постійне місце проживання або місцезнаходження на день висування позову (ч. 1 ст. 4 Угоди).

Таким чином, з огляду на приписи ч.2 ст. 15 та ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, суд відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України відмовляє у прийнятті даної позовної заяви, повідомивши при цьому позивачу, що він не позбавлений права звернутися за захистом свого права до компетентного суду, визначеного у договорі.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.15, п.1 ч.1 ст.62, ст.124 Господарського процесуального кодексу України, ст. 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суддя

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті позовної заяви.

2. Позовні матеріали з доданими документами повернути позивачу.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Додаток: позовна заява б/н від 27.07.2016 на 4-х аркушах, з додатками на 28-ми аркушах, у тому числі фіскальний чек № 6556 від 29.07.2016 на 1-му аркуші, платіжне доручення № 256 від 28.07.2016 про сплату судового збору на 1-му аркуші; опис вкладення у цінний лист від 01.08.2016 на адресу господарського суду Сумської області на 1-му аркуші; конверт.

Суддя Ю.А. Джепа