Рішення № 59515806, 04.08.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2016 р.Справа № 925/713/16

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар", с.Крушинка Васильківського району Київської області

до Публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат", м.Ватутіне

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 53 500 грн. боргу; 9 619,30 грн. пені; 5 350 грн. штрафу; 3 156,50 втрат внаслідок інфляції та 839,88 грн. 3% річних за невиконання грошових зобовязань по розрахунках за договором поставки від 29.10.2012 № ОВ-29/10/12-1.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині заявленого до стягнення штрафу у розмірі із 5350 грн. до 1605 грн.

В іншій частині позовні вимоги підтримав повністю і просив задовольнити їх з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов вимоги позивача визнав частково, лише в розмірі 53500,00 грн. боргу. Вимоги про стягнення штрафних санкцій відповідач не визнав посилаючись на скрутну фінансову ситуацію на підприємстві, оскільки заборгованість підприємства по кредитам, наданим вітчизняними банками, що зросла внаслідок знецінення валюти гривні, перевищує суму у 300 000 000 грн. внаслідок чого, все рухоме та нерухоме майно підприємства знаходиться в заставі таких банків, а невиплачена заробітна плата працівникам підприємства перевищує в 2 000 000 грн., що призвело до введення на підприємстві режиму «простою» та вказує на його тяжкий фінансово-майновий стан і може призвести в подальшому до банкрутства.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом спору є розрахунки за поставлений позивачем відповідачу товар, а саме: харчові інгредієнти та напівфабрикати.

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2012 між сторонами було укладено договір поставки № ОВ-29/10/12-1 (далі - договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність Покупця (відповідача) харчові інгредієнти та напівфабрикати (далі - товар), а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити його на умовах Договору (а.с.14-16).

П.3.1 договору визначена кількість товару та ціна за одиницю товару, яка узгоджувалась сторонами додатково і вказувалась у накладних, які невід'ємною частиною цього договору.

П.4.1 договору визначено, що товар постачається на умовах DAP (IHKOTEPMC-2010) склад покупця, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Транспортна, 33. Всі витрати, пов'язані із транспортуванням та доставкою товару, здійснюються за рахунок Постачальника. Строк поставки - 3 (три) календарні дні з моменту підтвердження Постачальником отриманого від Покупця замовлення (п.4.2. Договору).

П.4.3. Договору передбачено, що приймання-передача товару по кількості та якості здійснюється представниками обох сторін на складі Покупця згідно наданих Постачальником видаткових накладних. Датою поставки вважається дата вказана у видаткових накладних.

За умовами п.4.5. договору датою переходу права власності на товар від Постачальника до Покупця є дата поставки відповідної партії товару.

На підставі п.5.1. договору розрахунки між сторонами здійснюються протягом 1-го (одного) календарного дня з дати поставки товару.

П.5.2. договору сторони узгодили, що розрахунки за товар здійснюються Покупцем після підписання видаткових накладних; сплачувані Покупцем грошові кошти по Договору зараховуються Постачальником в рахунок погашення боргу послідовно за кожну попередню партію товару незалежно від вказаного Покупцем призначення платежу.

П.6.1. та п.6.5 договору сторони домовились, що за невиконання чи неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором.

Вищевказаний договір діє до 31.12.2017 (дія пролонгована додатковими угодами №1 та №3 до договору) (а.с. 17-18).

Ст.664 Цивільного кодексу України передбачає, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Факт належного виконання позивачем договірних зобовязань по вищевказаному договору підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні:

-договором поставки від 29.10.2012 № ОВ-29/10/12-1 (а.с.14-16);

-додатковими угодами №1 і № 3 до вищезазначеного договору (а.с.17-18);

-видатковою накладною від 08.12.2015 № КИ-ОВ008778 (а.с.19);

-випискою з банку ПАТ «Креді ОСОБА_3» (а.с.20-22);

Зобовязання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки за умовами договору, сплачувані відповідачем грошові кошти по договору зараховувалися в рахунок погашення боргу послідовно за кожною видатковою накладною, то частково неоплаченою в сумі 53500 грн. залишилась партія товару, отримана відповідачем по видатковій накладній від 08.12.2015 (а.с.19).

Доказів того, що відповідач сплатив позивачу 53500 грн. до суду не подано. Факт боргу в розмірі 53500 грн. представник відповідача визнав у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 530 ЦК якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, а у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

П.6.2. договору сторони визначили, що за прострочення оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Доказів здійснення розрахунків відповідач суду не надав.

Відповідачу позивачем нараховано пеню в сумі 9 619,30 грн., розрахунок якої складається із наступного: пеня = С х 2ПОСД : 365 х Д : 100. де:

С - сума заборгованості за період,

2 ПОСД - подвійна облікова ставка НБУ за день прострочення,

Д - кількість днів прострочення.

Пеня за період з 10.12.15 по 21.04.16 складає: 53500,00 грн. х 0,12 х 134 : 100 = 8602,80 грн.

Пеня за період з 22.04.16 по 10.05.16 складає: 53500,00 грн. х 0,10 х 19 : 100= 1016,50 грн.

Позивач, заявляючи позов, просив суд стягнути 5350,00 грн. штрафу посилаючись на умови п.6.3 договору (53500 х 3% = 1605).

04.08.2016 в судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення заявленого до стягнення розміру штрафу із 5350 грн. до 1605 грн.

Представник відповідача проти заявленого до стягнення штрафу у розмірі 1605 грн. не заперечував.

Сума втрат внаслідок інфляції за період з грудня 2015 р. по травень 2016 р. включно склала 3156,50 грн. 84 коп.:

МісяцьІндекс інфляції у % до попереднього місяцяНомер і дата публікації в газеті «Урядовий кур'єр»Грудень 2015 р.100,7N4 від 09.01.2016Січень 2016р.100,9N26 від 10.02.2016Лютий 2016р.99,6N47 від 11.03.2016Березень 2016р.101,0N68 від 09.04.2016Квітень 2016р.103,5N87 від 11.05.2016Травень 2016р.100,1N 109 від 10.06.2016Індекс інфляції за відповідний період: (100,7%:100) х (100,9%:100) х (99,6%:100) х (101,0%:100) х (103,5%:100) х (100,1%:100)= 105,9%.

Сума боргу із урахуванням індексу інфляції: 53500,00 грн. х 105,9% = 56656,50 грн.

Сума втрат внаслідок інфляції: 56656,50 грн. - 53500,00 грн. = 3156,50 грн.

Розмір 3% річних за період з 10.12.2015 по 10.05.2016 склав 839 грн. 88 коп.(53500,00 х 3% х 191 : 365 днів : 100).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач довів свої зменшені позовні вимоги і вони підлягають до задоволення. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 53 500 грн. боргу; 9 619 грн. 30 коп. пені; 1605 грн. штрафу; 3 156 грн. 50 коп. втрат внаслідок інфляції та 839 грн. 88 коп. 3% річних за невиконання грошових зобовязань по розрахунках за договором поставки від 29.10.2012 № ОВ-29/10/12-1.

Витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути 53 500 грн. боргу; 9 619,30 грн. пені; 1605 грн. штрафу; 3 156,50 втрат внаслідок інфляції та 839,88 грн. 3% річних і 1378 грн. витрат по сплаті судового збору з Публічного акціонерного товариства Ватутінський хлібокомбінат (код 00380669, вул.Транспортна, буд.33, м.Ватутіне, Черкаська область, 20025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овостар" (код 32086437, місцезнаходження: вул.Колгоспна, буд.11, с.Крушинка Васильківського району Київської області, 08635; поштова адреса: вул.Петропавлівська,34, м.Київ, 04086).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку в порядку, визначеному ГПК України з дня складення і підписання повного тексту рішення.

Рішення складено 08.08.2016.

Суддя В.В.Єфіменко