Рішення № 59515654, 01.08.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2016р. Справа№ 914/1354/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут, м. Львів

до відповідача: Державного підприємства Львівський бронетанковий завод, м. Львів

про стягнення заборгованості

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники

від позивача: ОСОБА_1- представник

від відповідача: ОСОБА_2 - представник

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут до Державного підприємства Львівський бронетанковий завод про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.05.2016 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.06.2016 р.

В судовому засіданні оголошувалася перерва.

Ухвалою суду від 25.07.2016 р. продовжено строк вирішення спору, визначений ч. 1 ст. 69 ГПК України, на 15 днів.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги не заперечив, подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% та розстрочення виконання рішення на 24 місяці шляхом сплати кожного місяця 1/24 суми заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Державного підприємства Львівський бронетанковий завод (надалі - відповідач) про стягнення 1 894 576, 36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 01.01.2016 р. між ним та відповідачем був укладений договір № 114107RDGQAP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (суб»єктів господарювання) (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобовязується передати у власність відповідача у 2016 р. природний газ, а відповідач зобовязується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобов»язань підтверджується актами приймання передачі природнього газу за січень-квітень 2016 р., які підписані відповідачем без зауважень. Так, з січня 2016 р. по квітень 2016 р. позивачем було поставлено відповідачу 302 139 куб.м. газу на загальну суму 2 325 503, 45 грн.

Відповідно до п. 4.2.3 договору, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов»язання не виконав, внаслідок чого, станом на травень 2016 р., у нього виникла заборгованість в розмірі 1 741 170, 81 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 123 355, 25 грн., 3% річних у розмірі 3 956, 16 грн. та інфляційні втрати в розмірі 26 094, 14 грн.

В судових засіданнях представник відповідача позовні вимоги не заперечив, однак просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90% та розстрочити виконання рішення на 24 місяці шляхом сплати кожного місяця 1/24 суми заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, 01.01.2016 р. між сторонами був укладений договір № 114107RDGQAP016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (суб»єктів господарювання), відповідно до умов якого позивач зобовязується передати у власність відповідача у 2016 р. природний газ, а відповідач зобовязується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобов»язань підтверджується актами приймання передачі природнього газу з січня 2016 р. по квітень 2016 р., які підписані відповідачем без зауважень.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2.3 договору передбачено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов»язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 1 741 170, 81 грн.

Приписами ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Зважаючи на те, що представник відповідача в судових засіданнях доказів погашення заборгованості за поставлений йому позивачем товар не представив, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 1 741 170, 81 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобовязань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаної статті позивачем було нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 3 956, 16 грн. та інфляційні втрати в розмірі 26 094, 14 грн. В частині позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат суд вважає, що розраховані вони вірно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 6.2.2 договору, у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем була нарахована відповідачу пеня в розмірі 123 355, 25 грн., розрахунок якої проведено відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із приписів вказаних вище норм та враховуючи, що відповідно до постанови КМУ від 04.03.2015 р. № 83 «Про затвердження переліку об»єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», відповідач відноситься до об»єктів, які мають стратегічне значення для безпеки держави у сфері оборони, а тому в умовах зовнішньої збройної агресії нормальне функціонування заводу, який забезпечує ремонт та відновлення бронетанкової техніки для потреб ЗСУ, є одним з пріоритетних завдань держави. На даний час у відповідача склалась несприятлива фінансова ситуація. У разі стягнення суми заборгованості у повному обсязі підприємство опиниться у вкрай важкому матеріальному становищі. Разом з тим, судом також враховані інтереси позивача, зокрема, боржник не звільнений від відповідальності за неналежне виконання договірних зобовязань, в даному випадку йдеться лише про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню. Таким чином, суд вважає за необхідне, як виняток, клопотання представника відповідача задоволити частково, зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на 50 %, та стягнути пеню, сума якої становить 61 677, 63 грн.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Заслухавши думку представників сторін щодо клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення на 24 місяці шляхом сплати кожного місяця 1/24 суми заборгованості, суд вважає, що його слід задоволити частково. При цьому суд виходить з того, що одномоментне примусове погашення заборгованості в розмірі 1 832 908, 74 грн. зумовить погіршення показників та призупинення господарської діяльності відповідача, що вкрай негативно позначиться на виконанні відповідачем своїх господарських зобовязань, у першу чергу перед Міністерством оборони України.

Таким чином, виконання рішення слід розстрочити на 6 місяців, шляхом сплати відповідачем заборгованості щомісячно по 305 484, 79 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, код ЄДРПОУ 07985602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 39594527) суму в розмірі 1 861 327, 39 грн., з яких:

- 1 741 170, 81 грн. основного боргу;

- 3 966, 16 грн. 3 % річних;

- 26 094, 14 грн. інфляційних втрат;

- 61 677, 63 грн. пені;

- 28 418, 65 грн. судового збору.

3. Розстрочити виконання судового рішення терміном на 6 місяців, шляхом сплати Державним підприємством «Львівський бронетанковий завод» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, код ЄДРПОУ 07985602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 39594527) суми у розмірі 1 861 327, 39 грн. наступним чином:

- серпень 2016 р. 333 903, 44 грн. (з урахуванням судового збору);

- вересень 2016 р. 305 484, 79 грн.;

- жовтень 2016 р. 305 484, 79 грн.;

- листопад 2016 р. 305 484, 79 грн.;

- грудень 2016 р. 305 484, 79 грн.;

- січень 2017 р. 305 484, 79 грн.

4. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 05.08.2016 року.

Суддя Манюк П.Т.